Про гіпертрофовану жадібність та ампутацію совісті
Пройшла чергова, не перша і не остання акція чорнобильців у столиці держави. Традиційно прийшло кілька сотень чорнобильців, традиційно кожна група наполягала на своєму, нетрадиційно цю акцію проігнорували майже всі засоби масової інформації. А загальну думку суспільства висловили протестуючі поряд проти утисків української мови "Ви знову по гроші приїхали?"
Подивився наявний відеозапис. Виділю кілька основних тез із виступів.
• Усі чорнобильці рівні і повинні отримувати однаково
• Відмінити постанову 1210
• Не змінювати Чорнобильський Закон
• Прийняти Закон 4442
Що ще важливе забув? Додадуть інші, а я спробую тверезо подивитись на ці постулати.
Почнемо з рівності, якою в нашому чорнобильському середовищі і не пахне. Люди, котрі працювали в один час в одному місці отримають пенсії, котрі відрізняються у 8-10 разів. Хтось 949 грн , хтось 9500. Ніякий лікар ніколи із 100% впевненістю не скаже, що штучний клапан в серці у 48-річного чорнобильця не пов'язаний із участю в ліквідації аварії на ЧАЕС, де він 11 разів виходив на очистку даху 3-го енергоблоку у вересні 1986-го, а онкозахворювання у 80-річного жителя курортного Вишгородського району Київщини чи такого ж Заліщицького району Тернопільщини пов'язане з тим, що він проживав у так званій зоні підвищеного радіологічного контролю і до реактора і на 300 км не наближався.
Для тих, хто не читає законів.
Із ЗАКОНУ УКРАЇНИ «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи»
2) зона безумовного (обов'язкового) відселення - розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини може перевищити 5,0 мЗв (0,5 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період;
3) зона гарантованого добровільного відселення - розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини може перевищити 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у до-аварійний період;
4) зона посиленого радіоекологічного контролю - розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини перевищує 0,5 мЗв (0,05 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у до-аварійний період.
Навіть у зоні безумовного (обов’язкового) відселення потерпілий міг набрати у рік 0,5 бера. У 1987-му році ліквідатори набирали таку дозу за один день, у 1986-му – чотири річні дози за зміну. А вже в зоні посиленого радіологічного контролю потерпілий міг набрати за 40 років те, що ліквідатор 86-го року набирав за зміну. Всі рівні? Всі, але деякі рівніші…
Не можу зрозуміти, чому здоров'я потерпілого інваліда в десять раз цінніше за життя ліквідатора? Бо прожити на 949 грн. нереально. Не такі вже всі рівні, як любить декларувати наша перша категорія. У чому вина 2 і 3 категорії? В тому, що не знали, що не про ліквідацію аварії слід було думати, а про довідки та медичну карточку. І ще наперед вартувало б знати, що через 5 років приймуть закон, а потім внесуть десятки змін до нього, в результаті яких зовсім не набрані рентгени, не кількість та небезпека робіт стануть головними, а наявність знайомих лікарів та шустрих адвокатів. Теперішні учасники АТО – візьміть на замітку гіркий досвід ліквідаторів.
Щодо закону 4442. Усім інвалідам 6-8-10, та ще купа виплат.
Простий розрахунок по мінімуму свідчить, що потрібно забрати усі кошти чорнобильського бюджету тільки для 1-ї категорії та ще збільшити цю суму вдвічі. Це реально? Може, дійсно, легше прийняти закон, у якому чорнобильцями визнати тільки першу категорію, а всіх інших послати подалі? І нехай тоді розповідають усі інтенданти і кухарі, даїшники і офіціанти, особісти і замполіти, генерали і прокурори, лікарі та чиновники усіх ланок разом із начальниками усіх рівнів, як вони ліквідовували аварію, а тепер їм заважають нормально насолоджуватись життям усі оті роботяги, зварники і трактористи, водії і бульдозеристи, дозиметристи і екскаваторники, котрі там взагалі невідомо чого були, адже найнебезпечніше було на кухні і у штабі. Не смішно? Мені також не смішно. Не ображайтеся ті, хто не ховався і брав на себе усе на рівні із роботягами і солдатами. Не про Вас мова. Думаю, розумієте.
Ось простий розрахунок мінімальних потреб для виконання законів Мосійчука і Королевської.
учасники
ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС:
|
210 247
|
|||
Мін пенсія
Тис грн
|
Млн. грн. на міс
|
Млн. грн.
На рік
|
||
категорія 1 (інваліди):
|
59 378
|
|||
І гр. інвалідності
|
2 030
|
14
|
28,42
|
341,04
|
ІІ гр. інвалідності
|
34 277
|
11,192
|
З83, 63
|
4 603,538
|
ІІІ гр. інвалідності
|
23 071
|
8,394
|
193,658
|
2 323,9
|
605,708
|
7 268,5
|
|||
евакуйовані:
|
||||
категорія 1 (інваліди):
|
49 152
|
|||
І гр. інвалідності
|
2 700
|
14
|
37,8
|
453,6
|
ІІ гр. інвалідності
|
25 892
|
11,192
|
289,783
|
3 477,4
|
ІІІ гр. інвалідності
|
20 560
|
8,394
|
172,58
|
2 071
|
6 002
|
||||
Разом для ліквідаторів і евакуйованих
|
13 270,5
|
13 мільярдів 270 мільйоні гривень на рік.
Усім іншим ( вдови, діти, внуки, і т.п.) і рахувати нема змісту. І так все зрозуміло.
Тепер про злочинну постанову 1210.
Порівняно із Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у ній тільки одна новація. Коефіцієнт трудового стажу замінений відсотком втрати працездатності за висновками МСЕКів. Є пропозиції щодо заміни цього нововведення?
А заробіток розраховується згідно із 57-ю статтею нашого чорнобильського Закону 796-12.
Нагадую діючу редакцію:
«Якщо особа, яка звернулася за пенсією, пропрацювала на територіях радіоактивного забруднення:
менше 12 місяців, - середньомісячний заробіток визначається шляхом поділу загальної суми заробітку за календарні місяці роботи на кількість цих місяців;
не менше 30 календарних днів у двох місяцях, - середньомісячний заробіток визначається за будь-які фактично відпрацьовані 30 календарних днів роботи;
менше місяця, - середньомісячний заробіток визначається за цей календарний місяць з додаванням до заробітку на основній роботі».
Усі найбільші пенсії розраховані із одного дня із заробітками, часто нереальними ( бо після написання такої довідки архіви елементарно знищувались), десь дуже далеко від Зони відчуження, від реальної небезпеки. І отримують їх чорнобильці-фантоми, чорнобильці-одноденки. Там водій проштампував путівки начальнику автоколони, там управляючий тресту приїхав (або й не приїхав, а відрядження йому проштампували в Чорнобилі, та ще й його водію, секретарці та кумові) на одну нараду, там вся санстанція у одному УАЗИКу заїхала на 20 хвилин у село Бобер за 47 км від станції заміряти рівень радіації і з тих 20 хв. усі стали інвалідами 2 групи, а згодом, за допомогою судів, ще й інвалідами війни (від цивільного захисту ж бо їхали!). І не береться до уваги, що в тому Бобрі ще роками жили місцеві люди разом із дітьми і інвалідами так і не стали. А кілька тисяч ліквідаторів (!) стали інвалідами тільки тому, що через Бобер проходила дорога Поліське-Іванків. Перелік цей нескінченний, чорнобильці самі його можуть доповнити не однією сотнею і тисячею схожих справ.
Робити нову перевірку. Не потрібно. Нічого не дасть Оці всі абсурдизми закладені у нашому законі. Тому поговоримо про нього. Більшість чорнобильців пішли на пенсію, коли Закон ще діяв. І їм розрахували пенсію, враховуючи і і 56-ту, і 57-му статті. Та покращуючи рівень забезпечення усіх інвалідів, дійшли до того, що геть усі статті для 2 і 3 тепер не діють. Навіть право піти на пенсію у 50 років ліквідаторам 86-го року потрібно вибивати у судах. Навіщо такий закон, кожну пільгу із якого потрібно отримувати за допомогою суду? Чи не краще сісти і, враховуючи всі обставини на сьогоднішній день, забрати всі абсурдні моменти, виписати все чітко і зрозуміло, щоб не давати поводів Кабміну, ПФ і соцзабесу трактувати так, як їм хочеться. В законі має бути логіка, котру він давно втратив. І норми прямої дії, без різночитань.
Для мене ( та й іще для 150 тисяч ліквідаторів) на сьогодні найбільш актуальним та справедливим вбачається законопроект 4502, котрий знімає більшість із суперечностей, висловлених представниками чорнобильських організацій на зустрічі у міністра. Його й буду пропагувати. Якщо є люди (а вони є, декого знаю) що мають серйозні напрацювання та хочуть допомогти, пишіть на kopatch@ukr.net. Спробуємо разом.
Ярослав Муха, ліквідатор
На мою думку, людина повинна отримувати пенсію, яку заробила і плюс додаткову за втрату здоров'я. Що я і зробив, коли перейшов на пенсію одержуючи її як всі інші громадяни. А ось про додаткову, потрібно прийняти закон і розробити методику як її нараховувати. А так все боротьба за свій пиріг. І кінця цьому немає.
ВідповістиВидалитиМаю пряме, освіта вища.
ВідповістиВидалитиШановні! Ярослав не пов’язував свою освіту з висловленими думками у статті. Зараз з’явилося де-кілька коментарів, які вже намагаються розвинути тему освіти Ярослава. Це абсолютно не має ніякого відношення до запропонованої теми для обговорення. Якщо у дописувачів є якісь альтернативні думки з порушеного питання, то прохання їх висловлювати своїми дописами у вигляді коментарів або заміток, але ні в якому разі не робити це шляхом образ та принижень. Тому повідомляємо таких дописувачі, що без будь-яких звинувачень на нашу адресу у цензурі, але коментарі, які не стосуватимуться теми або міститимуть образи на адресу автора – спрямовуються і будуть спрямовуватися в кошик!
ВидалитиПрисилайте на вказану електронну пошту. Цікаво буде почитати)))
ВидалитиЯрослав, мне не нравится в вашем законопроекте в 4 абз. ст.57 - фраза: и прочего, предусмотренного законодательством.
ВідповістиВидалитиПо моему такое содержание не даёт чёткого для чиновника обязанности - каких именно прочих выплат, а он - чиновник как раз будет доволен отсутствием детализации, предусмотренного законодательством на время ликвидации аварии.
Ну, а сама идея вашего законопроекта справедлива.
Партизан 1986.
Я не настільки спеціаліст, щоб виписати геть усі виплати. До того ж,постанова від 10 червня 1986 р. N 207-7 дає право преміювати до 400 крб в залежності від того, де і коли працювала людина. За переопромінювання діє інша постанова. Так ось, мають сісти представники чорнобильських організацій та фахівці, залучені урядом, і разом виписати, скільки кому призначити премії в залеєжності від часу і місця роботи. Приміром, якщо чиновник приїхав на нараду в Чорнобиль у жовтні 86-го - премії нуль, завіз один раз щебінь у Діброву 20-50 крб, працював у Припяті, на проммайданчику, на могильниках, у перші місяці - премія максимальна. Тут є дуже багато нюансів, адже така премія автоматично збільшує пенсію більш, ніж удвічі. Але сам боюся когось або щось пропустити. Тому залишаю це на науковців. Є й інші нюанси, котрих передбачити неможливо. Наприклад, роботи у 88-90 роках, про які знаю мало. А й там бувало різне.
ВидалитиОдне можу сказати - застосування отих всіх доплт буде чітко і ретельно регламентоване. Воно входитиме у програмне забезпечення. Вводите рік, місце роботи, характер роботи (дезактивація, обслуговування і т.п) і програма сама проводить нарахування, адже заробітку із основного місця роботи не потрібно. Вона буде у вільному доступі на сайті ПФ і кожен зможе сам порахувати, ввівши усі дані, котрі від пенсійного не залежать. Основне - архівна довідка.
Если человек проработал в 3й зоне на самой атомной станции,апрель 87г,какая в него кратность оплаты труда,работал по дизакцивации
ВидалитиЧернобыльская АЭС, промплощадка станции, северная часть пруда охладителя,район «Рыжего леса» - 3 зона небезпеки з пятикратною оплатою до 1 березня 1988 року.
ВидалитиЯрослав,мне пф неперещитывает по зароботку на чаэс,ссылается на постанову кму,в справках ведомостях стоит зарплата в двукратном размере,я работал в третей зоне безопасности,на третем блоке,куда обратиться,кто начислял зароботок в то время,работал я вахтовым методом
ВидалитиМи пропонуємо, щоб Ваші довідки про заробіток взагалі не мали ніякого значення. Чи є підтвердження часу і місця роботи? Якщо так, то цього має бути досить.
ВидалитиЗараз відновити справедливість можна тільки через судове рішення. На це і розрахунок, бо до суду далеко не всі підуть. Вірніше, 70% не підуть точно. Держава поступає нечесно. Коли Вас відправляли на роботу - ви ж до суду не ходили, хоч, мабуть, було достатньо причин не їхати на роботу по ЛНА. Ви свої зобов’язання перед державою виконали. А ось вона перед Вами –ні, вимагає доказів, котрі сама мала б і надати або котрі зникли із її (держави) вини. Ситуація стала настільки абсурдною, що краще не розплутувати роками замотуваний клубок, а просто встановити чіткі і зрозумілі правила. А як інакше? Сьогодні держава, бачачи нашу розрізненість, пробує на цьому зіграти. Оскільки найбільше протестують інваліди - то і складається враження, що їх проблеми найголовніші і єдині. Просто вимоги у них непідйомні. Держава міркує, якщо сьогодні дослухається до вимог 300 протестувальників - завтра прийдуть 300 дітей війни, потім 300 ветеранів афганців, потім інші, і всім дай 6-8-10. Так що стоятимуть до кінця. Біда ще й у тому, що забезпечивши себе, дружин, дітей, 1-ша категорія почне говорити про внуків і т.д. На черзі осучаснення, бажано по 2016 році, та можна ще багато чого вимагати рятівникам людства.
З іншого боку, евакуйовані і переселені не розуміють, чим більше постраждав той водій автолавки, котрий на дві години заїхав у їхнє село, і тепер ліквідатор, від них, котрі в тих селах жили днями, тижнями, місяцями, а подекуди і роками. І вони також праві. Тим більше, що в Законі хитро написано – незалежно від дози опромінення. Малося на увазі одне – а вийшло зовсім інше. Колись і Закон пропонував розраховувати із одного дня тільки тих інвалідів, котрі захворіли на променеву хворобу. І тільки тих, хто працював на проммайданчику. Що тепер – самі бачимо.
Володимир
ВидалитиМаю хвильку часу, усі проект сприймають, лиш у Вас зауваження, то спробую відповісти конкретніше.
А саме про усі доплати, що належаться. Справа у тому, що далеко не всі документи розсекретили. І не всі ми знаємо. Ось люблять у нас телевізійники показувати кадри із солдатами, котрі очищають дах біля труби. Очищали до них, очищали після них, але саме їх дозволили фільмувати, тому і знають про них. Спеціально для них прийняли тимчасовий дозвіл про разову дозу у 20 рентген.
Довідково: Згідно із діючим Законом України «Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання» «основна дозова межа індивідуального опромінення персоналу об'єктів, на яких здійснюється практична діяльність, не повинна перевищувати 20 мілізівертів (2 бер) ефективної дози опромінення на рік. При цьому допускається її збільшення до 50 мілізівертів (5 бер) за умови, що середньорічна доза опромінення протягом п'яти років підряд не перевищує 20 мілізівертів». В Японії річною безпечною дозою ще донедавна вважалось опромінення у 1 мілізіверт (0,1 бер). Після аварії на Фукусімі збільшено той поріг до 25 мзв.(2,5 бер). Умовно приймаємо, щоб легше рахувати 1 бер=1 рентген
Мали вони працювати одну зміну, їм мали виплатити одразу разову премію і додому. Насправді працювали вони не одну зміну, а Георгій Чліянц, котрий керував і обслуговував роботи-луноходи на даху, розповідав мені, як генерал Тараканов премію виплачував. Отож солдати мали на спинах номери, а він вдивлявся іу монітор і тільки говорив –«сьомому не платити, третьому не платити і т.п». Приходили солдати, із мішка частині із них поатили по 200 крб (кому менше, а кому зовсім нічого) і ті йшли митись. Оскільки планка завдання було поставлене скинути за раз 50 кг отого сміття. Завдання було завідомо нереальним – тому генерал і мав змогу недоплачувати та ганяти людей по декілька разів. Після завершення робіт сідали із касиром і писали відомості. Кому і скільки – невідомо. Пів мішка тих грошей так і залишились не розданими. Думаю, віддав назад у касу))). Перед підняттям прапора потрібно було очистити майданчики труби. ЇЇ висота над рівнем даху – 72 метри (притому, що дах був на 70 м над землею). Далеко не кожен туди залізе. Тим більше за регламентовані 2 хв. Викликали із Харкова І Львова 21 курсанта – пожежника. Хлоп’ята, молодші 20 років. Як розповідає Михайло Суденіцин, котрий був старшим над львів’янами, працювали попарно від 8 до 15 хв. Тут уже добре було б у 100 рентген поміститися. Курсантам виплатили за той раз по 800 крб і повезли у госпіталь.
До чого це все. Я не знаю, котрим документом регламентувались премії і солдатам, і курсантам. І скільки їм насправді мали виплатити. Так само і по інших роботах не виключаю, що були рішення, котрих не знаю. Чи є фахівці, котрі знають більше. Так, є. І їх би міг залучити уряд, якщо буде бажання чесно і об’єктивно у всьому розібратись.
Це тільки маленький фрагмент ліквідації Таких моментів було дуже багато. Про них мовчать, бо тоді ліквідатори, якщо дожили, могли б подавати позови у міжнародні суди. На Фукусіму послали ліквідаторів у космічних скафандрах тільки тоді, коли рівень ПЕД знизився до 350 мзв (35 ренген/годину). У нас є також підписано ряд міжнародних конвенцій, котрі грубо порушені під час ліквідації аварії. У багатьох випадках там, де працювали наші люди, працювати не можна було за жодних обставин.
До речі, і ті солдати з даху, і курсанти – пожежники за Законом – ліквідатори 3-ї категорії.
Ярослав, Вы сами упомянули об уже известном многим постановлении СМ УССР и Укрсовпроф от 10 июня 1986 г. N 207-7 Киев
ВидалитиОб условиях оплаты труда и материального обеспечения
работников предприятий, организаций и учреждений,
занятых на работах, связанных с ликвидацией последствий
аварии на Чернобыльской АЭС и предотвращением
загрязнения окружающей среды
( С изменениями, внесенными согласно Распоряжения СМ УССР
N 199-рс ( 199-88-р ) от 27.04.88 )
Ведь именно согласно этого постановления все максимальщики получают в разы больше тех, с которыми в одно время в том же месте выполняли одну и туже работу.
На утверждённом Минсоцполитикой образце справки: приказ Минсоцполитики от 12.10.2012 № 644 указано это постановление.
Вот вместо той фразы: и прочего - внести название постановления СМ УССР и Укрсовпроф от 10 июня 1986 г. N 207-7.
Вот тогда намного легче будет решена главная идея вашего законопроекта.
Ви пробуєте знову провести своєрідне 6-8-10. З таким самим успіхом в проекті 4502 замість вказаних цифр можна написати інші, до кожної додавши отих 400 грн. Ну а далі що? Викинути його, як непроголосований, що потребує значних фінансових дотацій із бюджету.
ВидалитиПовторюю - завдання цього законопроекту - щоб кожен отримував пенсію, керуючись трьома критеріями - де, коли і скільки відпрацював ліквідатор на ЛНА. При розумному підході не треба буде не тільки додаткових коштів, а ще й осучаснимо пенсію 1-й категорії.
Зараз повної бази, щоб остаточно щось стверджувати, не має ніхто. Але при бажанні її можна отримати. Отоді можна буде говорити конкретно.
Сьогодні першочергова і абсолютно реальна задача - щоб мінімальну пенсію 1130 грн отримали ті ліквідатори, котрі сьогодні мають менше 1 тис і таку ж змогли отримувати срочники, котрі ідуть на пенсії. Ну і решті молодих пенсіонерів додасться до пенсії по кілька сотень, якщо відпрацювали понад 20 років. Це зміна 56 статті.
А ось із 57-ю тільки на перший погляд все просто. Із її зміною достойну пенсію зможуть отримати ті, хто працював на найнебезпечніших ділянках у найважчі часи на ЛНА, але мав маленький заробіток за основним місцем роботи. Ну і срочники, котрі мають понад 20 років трудового стажу або інвалідність.
Зрештою, прийняття нової редакції 57-ї може послужити якісно іншим підходом до постанови 1210, яка базується на діючій 57-й. Не все так просто, як виглядає. Ми змінюємо логіку і основні принципи Закону 796-12. Основним критерієм стає не справка МСЕКУ і робота поза зоною, а архівна довідка. І саме вона має визначальний вплив на розмір пенсії ліквідатора. І не має значення, ким ти був – генералом чи єфрейтором, міністром чи колгоспником. Перед радіацією усі рівні. Отут і пробуємо втілити той принцип, про котрий так люблять поговорити.
Да и близко того нет, что я пробую провести 6,8,10.
ВидалитиИначе с вашей идеей я был бы не согласен.
Просто она ваша идея не конкретизирована. Что Вы прицепились ко мне с этими 400 руб. премии. В моего знакомого, с которым я был в одном подразделении в июле 1986 году, есть эта премия, ну и что - получает он всё равно минималку.
Те критерии при определении заработка, о которых Вы пишете как раз имеются в постановлении СМ УССР и Укрсовпроф от 10 июня 1986 г. N 207-7 Киев.
Разве в этом постановлении речь идёт только о премии 400 руб.
Вам, что перечислить все условия оплаты этого постановления, используя средний заработок 1986 года как вы предлагаете, и доказать Вам расчётом, что этого достаточно, чтобы получать максимальный р-р пенсии!?
Ну и где в моём пояснении 6,8,10?
СВОЄРІДНЕ 6-8-10. Ввівши обовязкову премію для всіх, ми НІЧОГО не змінюємо. А в постанові "до 400". І одноденкам із автолавки платити її не слід. Бо інакше все залишиться, як є. Премія - суттєвий додаток для ліквідаторів, котрі ДІЙСНО апрцювали на дезактивації, а величина її формується від рівня небезпеки робіт. Тоді це дійсно механізм регулювання. І якщо буде записано (чисто умовно, не сприймайте за кінцевий варіант) - проммайданчик квітень - грудень 86-го при роботі від 5 ти днів - премія максимальна, 400 грн, то тут нічого не зробить ПФУ та інші.
ВидалитиЯкщо ми напишемо - премія 400 для всіх, то всі одноденки її і отримають. Де ж логіка?
Тепер, не рахуйте все по 2006 році. Пенсія буде осучаснюватись. Нікуди уряду від цього не втекти. І той, хто сьогодні по 2006 році отримує 4 тис, завтра зможе отримувати 6 від осучаснення. Причому осучаснення в першу чергу буде більшим у тих,у кого вищий коефіцієнт заробітку, а не 5 втрати працездатності. Трохи пізніше поясню Вам детально.
На сьогодні події розвиваються так, що законопроект 4502 є єдиним прийнятним варіантом і для більшості ліквідаторів, і для уряду. так, будуть невдоволені чорнобильці 1 дня чи 20 хв перебування в Зоні. Нехай спробують апелювати до суспільства. Не будуть. Мовчатимуть, як мовчали десятки років. Захочуть покричати - взагалі ні з чим залишаться. Вони це розуміють. Правда не за ними.
ВідповістиВидалитиТепер щодо фінансів. Сьогодні ніхто не готовий дати кінцевий прогноз. За моїми підрахунками, обійдемось взагалі без додаткових коштів. Хоч є об’єктивні проблеми. Поки що час грає проти уряду. У найближчі два роки кількість ліквідаторів – пенсіонерів збільшиться орієнтовно на 10-14 тисяч за рахунок солдат строкової служби. Помре (якщо вірити статистиці) десь 4-5 тисяч. Маємо в пасиві 10 тисяч. Вікова група 50-75 років - найбільший постачальник померлих. Незалежно від Чорнобиля і радіації. Таке наше життя. Ніхто вічно не житиме, в тому числі і Чорнобильці. Враховуючи катастрофічний економічний стан, смертність може бути і більша.
А далі потрібно сідати і рахувати, шукати варіанти. І нікому не погрожувати, бо це не матиме результату. Є ще ряд моментів, але іншого шляху, ніж пошуки компромісу, не існує.