Відкритий лист львівських чорнобильців

В І Д К Р И Т И Й    ЛИ С Т

       до чорнобильців

Події на Майдані не залишають байдужими  більшість народу України. Одні підтримують учасників протестної акції, інші - засуджують. Нас непокоїть інше - значна кількість тих, хто засуджує дії  мітингуючих,  не помічають жорстокості дій влади в образі силових структур, більше того – закликають владу всіма можливими засобами зупинити акції на Майданах. Ці люди не зауважують крові, що вперше пролилася в Україні, не зауважують тіл безневинних людей, жорстоко побитих  і залишених без одягу, зі зв’язаними руками і ногами, замерзати в лісі. І говорити після цього, що на Майдані фашисти !!! Фашисти з іншого  боку барикад !!!

На жаль, в цій ситуації як президент ВГОІ СЧУ, так і керівники деяких обласних та районних організацій, повели себе настільки негідно, що вперше за історію СЧУ постало питання існування самої організації. Кляузи на ім’я керівників країни про бандитське захоплення влади, про озброєння Заходом бойовиків ( націонал - фашистів )  на Західній Україні, листи  послам зарубіжних країн з гострим засудженням дій держав світу  (крім, звичайно,  РФ ), які намагаються знайти безкровний вихід із ситуації, – і це все від імені організації. Нетерпимість і нетолерантність до всіх, хто має іншу думку, ніж єдино правильна партійна сила, наклеювання ярликів на інакодумців – це що, повергнення в 37 рік?  Ми на такі дії не уповноважували президента СЧУ. Заяви керівників районних та обласних організацій про те , що їм не потрібна Західна Україна, що вони не бачили ні в Карабаху, ні в Чорнобилі людей із Західної  України - це на кого розраховано? На повних ідіотів? А заява чинного генерала, що запропонував повернутися до питання зміни державного устрою країни -  країни, якій він давав присягу офіцера!  Де  офіцерська честь?! Де прокуратура разом із СБУ?

Єдиний шанс зберегти організацію - це її очищення. Всі керівники,  які своїми діями чи словами  спонукали і далі ведуть організацію до розколу, - повинні піти у відставку,   негайно.

“Союз Чорнобиль України”, на жаль, вже давно не захищає права понад 2 млн. чорнобильців України і не має підстав бути виразником їхніх інтересів.  Дії окремих керівників організації, які повинні дбати за єдність чорнобильців – бо біда в нас одна - призводять тільки до подальшого розколу.

Ми, чорнобильці, маємо задуматися над тим,  а чому в 2011 році, коли ми, разом з афганцями  “незаконно”, як і тепер Майдан, штурмували ВРУ, народ України нас не підтримав ? Так, нас не били, але не тому що поважали, а тому - що боялися, бо ми - чорнобильці, афганці - це не беззбройні діти. Але беркут стояв …  Готовий до дії …

Відповідь проста - бо нашими вимогами були лише пенсії для нас, ну ще щось там  - афганцям. Нам вбили в голови – жодної політики, таким чином відділили нас від народу, ну а потім по-чали ділити і самих чорнобильців – на заслужених і не дуже, станційників і ліквідаторів, евакуйованих і переселених.

Ми маємо, разом з Майданом, на якому стоять багато наших товаришів - кращих  представників  чорнобильців, на якому стоять наші діти і внуки, змусити владу поважати Конституцію і Закони, виконувати їх для всіх, в тому числі і для  чорнобильців, звітувати про свою роботу, а якщо ця робота не буде нас влаштовувати - відправляти владу у відставку.  Ми мусимо усі разом подолати корупцію в країні, мусимо сказати  суддям, що їх довічне місце роботи може і не бути довічним, а пенсії – можуть бути обрізані, як це вони дозволили владі зробити з нами, якщо судді керуватимуться не Законами, а вказівками із провладних кабінетів.

Наше звернення до тих, хто не втратив здатності думати і прагнення об’єднатись, хто не буде ділити чорнобильців на своїх і чужих, хто здатний підставити плече другу і не терпить брехні.

Якщо хтось нас почув і теж вважає, що ми ще можемо об’єднатися. якщо ми усвідомлюємо, що поки народ в біді, то ми не побудуємо Чорнобильського раю. Ми пропонуємо шляхом рейтингового голосування визначити п’ять проблем, які нас найбільше  турбують і почати відродження організації з вирішення цих проблем.

Пропозиції просимо надсилати на сайти  “Мы-чернобыльцы” та “Чорнобильський Прес-Експрес”.

Член ради ЛОО “ Cоюз Чорнобиль України ”

( для окремих представників східних областей України вказуємо  виконання нами службових обов’язків  в Карабаху, Чорнобилі та інших гарячих точках )

1. Смеречинський В.Б., ліквідатор, ст. лейт. командир взводу  СО,  в/ч 55064, травень – липень 1986 р. ;
2. Гураль Б.О.,  ліквідатор, пр-к, в/ч 3217, 3031 , лютий-вересень 1987 р.; Єреван, в/ч 3350, вересень- груднь 1988 р.;
3. Кутинський В.В., ліквідатор, м-р , в/ч 3238 , квітень- липень 1986 р  ;
4. Ріттер Г.В. , ліквідатор , 1 міс. 1986 р, 1987-1990 роки, зав. виробництвом  їдальні № 19 ;
5. Крамаревський В.О., ліквідатор, п-к м/с, червень-серпень 1986 р. ;
6. Харишин І.М. , ліквідатор, сержант в/ч 55064, травень- серпень 1986 р ;
7. Михайлик С.К., ліквідатор, сержант в/ч 55064, травень- серпень 1986 р. ;
8. Лукашов Ю.П., ліквідатор, к-н в/ч 55064, травень- серпень 1986 р. ;
9. Кульчицький А.С. , ліквідатор, лейт., бортмеханік –інструктор МІ-6, МІ-26 , липень-вересень 1986 р., учасник бойових дій  : Афганістан- 1982-83 р.р., Югославія- 1996-97 рр., Карабах -1990 р. ;
10. Клюк І.Й., ліквідатор, ст.л-т ОГГО-II відділ розвідки,. грудень 1988- квітень 1989 р.р.;
11. Іванов Ю.А., ліквідатор, ст. пр-к  в/ч 3238, квітень- вересень 1986 р.; Карабах -1988-1991 р.р.
12. Хрупа І.М. ,ліквідатор, машиніст тепловоза липень- серпень 1986 р. ;
13. Муха Я.Л., ліквідатор, ст. лейт. в/ч 55064 , ком. роти, травень- червень 1987 р.р.;
14. Мисюра Ф.М., ліквідатор, водій автобуса , 1987 рік ;
15. Скакун О.Р. , ліквідатор, к – н в/ч 3238, квітень- травень 1986 р.р.; Карабах -1988-1991 р.р;
16. Лукач Б.І, ліквідатор,  ст. пр-к , травень 1986 р. ; учасник бойових дій: Афганістан – 1980-82 р.р.