Чорнобильський Прес-Експрес: Про Основні напрями бюджетної політики на 2017 рік

ПРОЕКТ

Вноситься

Кабінетом Міністрів України

В. ГРОЙСМАН

“ ” 2016 р.

ПОСТАНОВА

ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

Про Основні напрями бюджетної політики на 2017 рік

Відповідно до статті 33 Бюджетного кодексу України і статті 152 Регламенту Верховної Ради України Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

1. Схвалити Основні напрями бюджетної політики на 2017 рік (додаються).

2. Кабінету Міністрів України підготувати та подати до Верховної Ради України проект закону про Державний бюджет України на 2017 рік з урахуванням Основних напрямів бюджетної політики на 2017 рік.

Голова
Верховної Ради України

* * *

Подання

Верховна Рада України

Відповідно до статті 33 Бюджетного кодексу України Кабінет Міністрів подає проект Основних напрямів бюджетної політики на 2017 рік.

Доповідачем на пленарному засіданні Верховної Ради визначено Міністра фінансів Данилюка О. О.

Додаток: 1. Текст проекту Основних напрямів бюджетної політики на 2017 рік на арк.

2. Проект постанови Верховної Ради на 1 арк.

3. Пояснювальна записка на арк.

4. Зазначені документи в електронній формі.

Прем’єр-міністр України

* * *

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту розпорядження Кабінету Міністрів України

"Про схвалення Основних напрямів бюджетної політики на 2017 рік"

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Проект розпорядження Кабінету Міністрів України "Про схвалення Основних напрямів бюджетної політики на 2017 рік" розроблено на виконання статті 33 Бюджетного кодексу України та з урахуванням результатів обговорення на нараді під головуванням Прем’єр-міністра України Гройсмана В.Б. від 24.05.2016 щодо доопрацювання проекту Основних напрямів бюджетної політики на 2017 рік та проекту Прогнозу Державного бюджету України на 2017 і 2018 роки.

2. Мета і шляхи її досягнення

Основні напрями бюджетної політики на 2017 рік розроблені відповідно до Програми діяльності Кабінету Міністрів України, Коаліційної угоди, плану пріоритетних дій Уряду на 2016 рік, Стратегії сталого розвитку "Україна-2020" та ґрунтуються на положеннях програм співпраці з Міжнародним валютним фондом та іншими міжнародними організаціями.

Проект Державного бюджету України на 2017 рік буде враховувати проведення ефективної бюджетно-податкової політики, дотримання жорсткої фінансової дисципліни, підвищення рівня прозорості та раціональності бюджетного процесу.

Передумовами формування проекту Державного бюджету України на 2017 рік стане економічне відновлення, сталий розвиток суспільства, забезпечення пріоритетного спрямування бюджетних коштів на розвиток озброєння та військової техніки, розроблення та впровадження їх нових зразків, проведення структурних реформ в основних галузях економіки і сферах діяльності, встановлення сприятливих умов для ведення бізнесу.

Проект Основних напрямів бюджетної політики на 2017 рік містить пропозиції, визначені статтею 33 Бюджетного кодексу України та визначає завдання бюджетної політики на 2017 рік.

При формуванні Основних напрямів бюджетної політики на 2017 рік враховані Основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку України, схвалені постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.2016 № 399.

При цьому, обмінний курс гривні до долара США (в середньому за період) враховано в редакції відповідно до пропозицій Національного банку України (лист НБУ від 15.03.2016 № 30-0004/22275).

3. Правові аспекти

Зазначений проект нормативно-правового акта не суперечить Конституції України, Бюджетному кодексу України та іншим нормативно-правовим актам, що регулюють бюджетний процес в Україні.

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація зазначеного нормативно-правового акта не потребує додаткових витрат з державного бюджету і буде реалізовуватись в межах балансу бюджету.

Позиція заінтересованих органів

Проект розпорядження потребує погодження із заінтересованими міністерствами.

5. Регіональний аспект

Положення зазначеного нормативно-правового акта враховують потреби розвитку регіонів.

6. Запобігання дискримінації

У проекті розпорядження Кабінету Міністрів України "Про схвалення Основних напрямів бюджетної політики на 2017 рік" відсутні положення, які містять ознаки дискримінації.

7. Запобігання корупції

У проекті Основних напрямів бюджетної політики на 2017 рік відсутні правила і процедури, які містять ризики вчинення корупційних правопорушень.

8. Громадське обговорення

Проект розпорядження не потребує консультацій з громадськістю.

9. Позиція соціальних партнерів

Від сторін соціального діалогу не надходило пропозицій до проекту Основних напрямів бюджетної політики на 2017 рік.

10. Оцінка регуляторного впливу

Проект розпорядження Кабінету Міністрів України "Про схвалення Основних напрямів бюджетної політики на 2017 рік" не є регуляторним актом.

11. Вплив реалізації акта на ринок праці

Реалізація акта безпосередньо не впливає на ринок праці.

12. Прогноз результатів

Прийняття акта забезпечить якісну та своєчасну розробку проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", сприяння проведенню комплексних реформ в економіці та бюджетній сфері, виваженої та послідовної податкової та бюджетної політики.

Все це сприятиме стабільному соціально-економічному розвитку держави та підвищенню рівня життя і добробуту громадян України у 2017 році.

Міністр О. ДАНИЛЮК

"____" _____________ 2016 року

* * *

СХВАЛЕНО

розпорядженням Кабінету Міністрів України

від 2016 р. №

ПРОЕКТ ОСНОВНИХ НАПРЯМІВ

бюджетної політики на 2017 рік

Основні напрями бюджетної політики на 2017 рік ґрунтуються на положеннях Програми діяльності Кабінету Міністрів України, Коаліційної угоди, плану пріоритетних дій Уряду на 2016 рік, Стратегії сталого розвитку “Україна—2020”, програм співпраці з Міжнародним валютним фондом та іншими міжнародними організаціями, а також на засадах Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, невід’ємною частиною якої є Угода про створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі з ЄС.

Орієнтовні основні прогнозні макропоказники

економічного і соціального розвитку України

Під час визначення основних напрямів бюджетної політики враховано такі основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку України:

валовий внутрішній продукт номінальний — 2 584,9 млрд. гривень;

валовий внутрішній продукт реальний, темпи зростання — 103 відсотки;

індекс споживчих цін (грудень до грудня попереднього року) — 108,1 відсотка;

індекс цін виробників (грудень до грудня попереднього року) — 108,5 відсотка;

рівень безробіття населення віком 15—70 років, визначений за методологією Міжнародної організації праці, — 8,7 відсотка;

обмінний курс гривні до долара США (в середньому за рік) — 27,2 гривні.

Основні прогнозні макропоказники можуть бути уточнені на основі зміни соціально-економічної ситуації у 2016 році, а також припущень прогнозу з урахуванням внутрішніх та зовнішніх ризиків. У разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про уточнення основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України на 2017 рік вони будуть враховані під час підготовки проекту Державного бюджету України на 2017 рік.

Основні завдання бюджетної політики

Збалансованість та стійкість бюджетної системи забезпечуватимуться шляхом:

встановлення граничного обсягу дефіциту державного бюджету на рівні 3 відсотки валового внутрішнього продукту;

збереження з урахуванням податкового законодавства частки перерозподілу валового внутрішнього продукту через зведений бюджет на рівні не вищому, ніж враховано у Державному бюджеті України на 2016 рік (33,1 відсотка);

підвищення прожиткового мінімуму та рівня його забезпечення темпами, що не менш як на 2 відсоткових пункти перевищують показник прогнозного індексу споживчих цін;

встановлення мінімальної заробітної плати у розмірі, не нижчому від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

забезпечення підвищення посадового окладу працівника I тарифного розряду Єдиної тарифної сітки вищими темпами, ніж прогнозний індекс споживчих цін;

розроблення та реалізації державних інвестиційних проектів у соціально-культурній, транспортній сфері, у сфері охорони навколишнього природного середовища та охорони здоров’я, на які передбачатиметься не менш як 1 млрд. гривень;

встановлення граничного обсягу державного боргу на рівні не більш як 66 відсотків валового внутрішнього продукту. Кабінет Міністрів України продовжить здійснювати заходи щодо зменшення боргового навантаження з метою приведення його у відповідність з вимогами Бюджетного кодексу України (60 відсотків валового внутрішнього продукту), розробить та подасть на розгляд Верховної Ради України план заходів з приведення загального обсягу державного боргу та гарантованого державою боргу у відповідність з вимогами бюджетного законодавства;

встановлення граничного обсягу надання державних гарантій не більш як 5 відсотків доходів загального фонду державного бюджету;

фінансування дефіциту спеціального фонду державного бюджету за рахунок кредитів (позик), що залучаються державою від іноземних держав, банків і міжнародних організацій для виконання інвестиційних проектів;

недопущення виникнення простроченої заборгованості з виплати заробітної плати працівникам бюджетної сфери;

здійснення заходів, спрямованих на зменшення дефіциту Пенсійного фонду України.

Пріоритетні завдання податкової політики

Пріоритетними завданнями податкової політики на 2017 рік є:

удосконалення податкового законодавства шляхом внесення змін до Податкового кодексу України;

мінімізація ризиків ухилення від сплати податків та спрощення адміністрування податків шляхом:

- удосконалення механізму протидії ухиленню від сплати податків та зменшенню податкових зобов’язань;

- розвитку електронних сервісів для платників податків, зокрема забезпечення повноцінного функціонування електронного сервісу “Електронний кабінет платника податків”;

- ліквідації податкової міліції, створення оновленого органу протидії фінансовим злочинам (Служби фінансових розслідувань);

наближення податкового законодавства України до законодавства ЄС шляхом внесення до Податкового та Митного кодексів України змін у частині податку на додану вартість, акцизного податку та мита;

проведення переговорів з іноземними державами щодо міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування та внесення змін до діючих договорів з метою зменшення податкових перешкод для іноземних інвестицій та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи і капітал.

Реалізація пріоритетних державних (цільових)

програм та державних інвестиційних проектів

Виконання пріоритетних державних (цільових) програм здійснюватиметься в межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України на 2017 рік, за результатами їх перегляду з урахуванням економічної і соціальної ефективності.

Реалізація державних інвестиційних проектів здійснюватиметься у пріоритетних сферах, зокрема в соціально-культурній, транспортній сфері та у сфері охорони навколишнього природного середовища та охорони здоров’я.

Взаємовідносини державного бюджету

з місцевими бюджетами

Реалізація бюджетної політики на місцевому рівні забезпечуватиметься шляхом виконання таких завдань:

створення належних матеріальних, фінансових та організаційних умов для підвищення податкоспроможності місцевих бюджетів у рамках реалізації Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні;

формування ефективної територіальної системи органів місцевого самоврядування шляхом подальшого об’єднання територіальних громад;

поетапний перехід від триступеневої до двоступеневої бюджетної моделі взаємовідносин державного бюджету з місцевими бюджетами та збільшення кількості місцевих бюджетів, що мають прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом;

удосконалення підходів до формування та виконання місцевих бюджетів, зокрема:

- запровадження середньострокового бюджетного прогнозування на рівні місцевих бюджетів, що мають взаємовідносини з державним бюджетом;

- застосування програмно-цільового методу бюджетування з метою підвищення прозорості та ефективності використання фінансових ресурсів;

надання державної підтримки соціально-економічному розвитку регіонів та об’єднаних територіальних громад за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку (у розмірі до 1 відсотка прогнозного обсягу доходів загального фонду проекту Державного бюджету України на 2017 рік) та відповідних субвенцій з державного бюджету;

виконання плану заходів з реалізації Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року;

запровадження мінімальних стандартів забезпечення громадян послугами у сфері культури та початкової мистецької освіти;

надання підтримки громадам, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту та тимчасової окупації частини території України, у відновленні та розбудові миру.

Інші питання, які необхідно вирішити під час складання

проекту закону про Державний бюджет України

Для складення проекту Закону України “Про Державний бюджет України на 2017 рік” необхідно вирішити такі питання:

удосконалення механізму визначення мінімальної заробітної плати з урахуванням міжнародної практики;

продовження пенсійної реформи (створення справедливої системи пенсійного забезпечення, розвиток недержавного пенсійного забезпечення), передбаченої Меморандумом про економічну політику з Міжнародним валютним фондом та Стратегією сталого розвитку “Україна—2020”;

удосконалення механізму забезпечення адресності надання всіх видів пільгових послуг з упорядкуванням категорій їх отримувачів і встановленням економічно та соціально обґрунтованих нормативів споживання;

здійснення заходів щодо запровадження середньострокового бюджетного планування на рівні державного бюджету відповідно до плану пріоритетних дій Уряду на 2016 рік;

розроблення та імплементація системи оцінки фінансово-майнового стану фізичних осіб — одержувачів соціальної допомоги за непрямими ознаками;

монетизація пільг та опрацювання механізму щодо поступового переходу до монетизації житлових субсидій населенню;

підвищення ефективності соціальної допомоги та системи соціальних послуг в Україні для малозабезпечених сімей, підтримка розвитку сімейних форм опіки дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей-інвалідів, а також дітей з обмеженими можливостями, що виховуються в інтернатних закладах, у рамках реалізації спільного з Міжнародним банком реконструкції та розвитку проекту “Модернізація системи соціальної підтримки населення України”;

забезпечення належного фінансування структурних реформ системи судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів;

реалізація норм Закону України “Про державну службу” в частині оплати праці державних службовців;

подальший розвиток співробітництва з ЄС щодо:

- виконання положень Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, зокрема продовження імплементації актів законодавства ЄС;

- інтенсифікації реформ у сфері енергетики, регіонального розвитку та державного управління в рамках виконання програм секторальної бюджетної підтримки ЄС;

- виконання чотирьох програм прикордонного співробітництва Європейського Союзу (“Польща — Білорусь — Україна”, “Румунія — Україна”, “Угорщина — Словаччина — Румунія — Україна”, “Басейн Чорного моря” Європейського інструменту сусідства на 2014—2020 роки), а також двох програм територіального співробітництва (“Білорусь – Україна” та “Молдова – Україна” ініціативи ЄС “Східне партнерство”) та Дунайської транснаціональної програми Європейського територіального співробітництва з вирішенням питань щодо забезпечення співфінансування реалізації проектів у рамках зазначених програм їх українськими бенефіціарами;

- участі України у програмах ЄС (“Горизонт 2020”, “Креативна Європа”, COSME, Програма наукових досліджень та навчання Євратом) та подальшого приєднання до окремих інших програм ЄС із забезпеченням існуючих та потенційних бенефіціарів цих програм фінансовим ресурсом для сплати відповідних фінансових внесків;

розвиток співробітництва в рамках СОТ шляхом виконання зобов’язань України, взятих у рамках вступу до СОТ, зокрема приведення законодавства України у відповідність з угодами СОТ, моніторингу виконання Україною та іншими членами СОТ положень угод СОТ та забезпечення захисту прав та інтересів України в торговельно-економічній сфері з використанням механізму СОТ;

протидія актуальним загрозам національній безпеці України та реалізація Стратегії національної безпеки України;

забезпечення комплексного реформування сектору безпеки і оборони України та його складових з метою досягнення необхідного рівня боєздатності з урахуванням стандартів НАТО шляхом затвердження та виконання програм розвитку Збройних Сил та інших складових сектору національної безпеки і оборони, а також внесення відповідних змін до державних програм, пов’язаних із забезпеченням національної безпеки і оборони;

оптимізація структури і чисельності Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів з урахуванням стану безпекового середовища України і фінансово-економічних можливостей держави;

забезпечення фінансування потреб у сфері безпеки і оборони відповідно до Стратегії національної безпеки України шляхом пріоритетного спрямування бюджетних коштів на розвиток озброєння та військової (спеціальної) техніки з урахуванням необхідності послідовного переозброєння Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів новими зразками озброєння та військової техніки, проведення інтенсивної бойової підготовки військ з урахуванням досвіду, набутого під час проведення антитерористичної операції, облаштування кордону, а також забезпечення ефективності та раціональності використання обмежених державних ресурсів в інтересах розвитку сил оборони з використанням досвіду держав — членів НАТО;

вжиття заходів до забезпечення належного фінансування реформ у правоохоронних органах, органах і підрозділах цивільного захисту та діяльності антикорупційних органів;

забезпечення соціальних гарантій військовослужбовців (осіб рядового і начальницького складу, поліцейських), насамперед учасників антитерористичної операції та сімей загиблих військовослужбовців (осіб рядового і начальницького складу) — учасників антитерористичної операції, шляхом упорядкування грошового забезпечення військовослужбовців (осіб рядового і начальницького складу) та запровадження дієвого механізму фінансування будівництва службового та постійного житла для військовослужбовців (осіб рядового і начальницького складу, поліцейських);

підвищення якості медичних послуг у відібраних областях у рамках реалізації спільного з Міжнародним банком реконструкції та розвитку проекту “Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей” із зосередженням особливої уваги на первинній і вторинній профілактиці серцево-судинних захворювань і раку, підвищення ефективності державного управління у системі охорони здоров’я;

створення електронної системи охорони здоров’я;

впровадження нової моделі надання первинної медичної допомоги (новий механізм фінансування, оновлений стандарт медичних послуг, гідні умови праці лікарів тощо);

визначення обсягу та структури гарантованого державою рівня медичної допомоги, а також інших послуг, механізму співфінансування, вирішення питання забезпечення медичними послугами пільгових категорій населення;

проведення реорганізації державних та комунальних закладів охорони здоров’я — бюджетних установ у державні та комунальні некомерційні підприємства;

запровадження нової системи державних закупівель ліків та виробів медичного призначення;

формування системи громадського здоров’я: здійснення комплексу заходів щодо профілактики захворювань, раннього виявлення захворювань, зниження рівня захворюваності та смертності населення;

підвищення адресності надання фінансової допомоги учням та студентам навчальних закладів з урахуванням матеріального стану;

реалізація заходів щодо підвищення ефективності використання бюджетних коштів та діяльності:

- мережі закладів освіти, охорони здоров’я, культури, інших галузей бюджетної сфери;

- мережі загальноосвітніх навчальних закладів (класів) шляхом створення опорних шкіл, об’єднань малокомплектних шкіл, зміни їх типу та/або ступеня, реорганізації тощо;

- мережі професійно-технічних навчальних закладів, їх реформування та оптимізація відповідно до регіональних планів розвитку професійно-технічної освіти на 2016—2018 роки, а також продовження процесу реформування вищих навчальних закладів I—II рівня акредитації;

концентрація бюджетних видатків та науково-технічного потенціалу на здійсненні фундаментальних та прикладних наукових досліджень, прикладних науково-технічних (експериментальних) розробок та інноваційних проектів з найважливіших проблем;

планування головними розпорядниками бюджетних коштів обсягу видатків для забезпечення діяльності наукових установ на підставі результатів їх державної атестації та з урахуванням показників їх ефективної діяльності;

затвердження державного замовлення на найважливіші науково-технічні (експериментальні) розробки та науково-технічну продукцію;

забезпечення фінансування прикладних науково-технічних (експериментальних) розробок переважно за результатами проведення відкритих конкурсів проектів, спрямованих на виробництво конкурентоспроможної продукції та створення інноваційних технологій;

розроблення нормативів для планування обсягів фінансової підтримки театрів, художніх колективів, концертних, циркових організацій, затвердження критеріїв для надання такої підтримки;

залучення широких верств населення до масового спорту та здорового способу життя, популяризації спорту та фізичної реабілітації;

підготовка спортсменів високого класу, розвиток спорту вищих досягнень та утвердження міжнародного авторитету України;

створення умов для інтелектуального самовдосконалення молоді, творчого розвитку особистості, відродження національно-патріотичного виховання, утвердження духовності, моральності та формування загальнолюдських цінностей, пропаганди та підтримки здорового способу життя, забезпечення зайнятості та активної участі молоді у житті суспільства;

оновлення та переведення в цифровий формат національних книжкових фондів, інвентаризація та створення електронних реєстрів культурних пам’яток;

популяризація читання та національної видавничої справи;

забезпечення розвитку української мови;

врегулювання питання охорони закладів культури;

створення додаткових можливостей для провадження самостійної господарської діяльності закладами культури;

забезпечення фінансування з державного бюджету системи іномовлення та суспільного телебачення;

фінансування заходів із забезпечення проведення пісенного конкурсу “Євробачення” в Україні;

фінансування заходів із створення експортно-страхового агентства;

забезпечення державної підтримки розвитку всіх форм господарювання на селі за рахунок бюджетних коштів в розмірі до 1 відсотка обсягу виробництва валової продукції сільського господарства року, що передує звітному, у фактичних цінах, насамперед фермерських господарств та малого і середнього бізнесу, шляхом здешевлення кредитів та страхових платежів, а також стимулювання розвитку тваринництва та органічного виробництва як основи подальшого розвитку агропромислового комплексу та підтримка розвитку багаторічних насаджень;

підвищення ролі і впливу держави на збереження та охорону навколишнього природного середовища, зокрема невиснажливе використання природних ресурсів та реформування системи поводження з відходами;

поліпшення менеджменту підприємств державного сектору економіки та удосконалення контролю за їх діяльністю шляхом запровадження ринкових незалежних наглядових рад, оптимізації структури державного сектору економіки, запровадження ринкових методів щодо управління такими підприємствами та визнаних у світі принципів розкриття інформації підприємствами про їх діяльність;

запровадження системи моніторингу та аналізу фіскальних ризиків державних підприємств з метою визначення їх впливу на показники державного бюджету і врахування під час підготовки проекту державного бюджету;

продовження здійснення приватизації об’єктів державної власності шляхом:

- приватизації державного майна за принципом прозорості та відкритості;

- створення сприятливих умов для залучення більш широкого кола інвесторів та забезпечення конкурентності продажу;

здійснення заходів із реформування та реструктуризації державних вугледобувних підприємств для їх виведення на беззбитковий рівень, зокрема шляхом ліквідації збиткових підрозділів таких вугледобувних підприємств;

здійснення заходів, спрямованих на підвищення енергоефективності та енергозбереження, зменшення використання та споживання енергоресурсів, у тому числі реалізація проектів, спрямованих на скорочення або заміщення споживання природного газу, шляхом застосування механізму енергосервісних контрактів, законодавчого врегулювання питань функціонування Фонду енергоефективності, додаткового стимулювання одержувачів субсидій на оплату житлово-комунальних послуг до здійснення енергоефективних заходів із залученням міжнародних партнерів;

забезпечення проведення верифікації заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла до 1 січня 2016 р. у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування;

продовження виконання міжнародних зобов’язань з перетворення об’єкта “Укриття” на екологічно безпечну систему;

удосконалення економічного механізму провадження діяльності на території зон відчуження і безумовного (обов’язкового) відселення, реформування організаційної системи забезпечення функціонування таких зон;

стимулювання залучення інвестицій в модернізацію об’єктів у сфері теплопостачання, створення виробничих потужностей з комбінованого виробництва тепла та електроенергії, інших об’єктів з виробництва тепла з відновлюваних джерел енергії, а також об’єктів водопостачання та водовідведення;

запровадження ринкових умов господарювання надавачів послуг з управління житлом, вдосконалення діяльності об’єднань співвласників багатоквартирного будинку;

створення ефективної системи управління дорожнім господарством, зокрема шляхом децентралізації, створення умов для функціонування дорожнього фонду, запровадження механізмів співфінансування з органами місцевого самоврядування та залучення іноземних інвестицій;

забезпечення прозорості ціноутворення для споживачів житлово-комунальних послуг;

активізація проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та посилення конкурентних відносин у сфері надання надр у користування шляхом обмеження надання таких дозволів поза аукціонами;

здійснення заходів, спрямованих на збільшення обсягів залучення недержавних інвестицій у розвиток мінерально-сировинної бази на умовах угод про розподіл продукції;

забезпечення розвитку електронного урядування;

подолання наслідків конфлікту на сході України, зокрема шляхом будівництва, реконструкції, капітального ремонту та модернізації об’єктів інфраструктури, у тому числі у сферах транспорту, енергетики, теплопостачання, енергозбереження, водопостачання, водовідведення, об’єктів соціальної інфраструктури, відновлення та будівництва житла за рахунок коштів від іноземних держав, банків та міжнародних фінансових організацій;

поліпшення умов для доступу українських товарів на міжнародні ринки шляхом підвищення ефективності функціонування торгових представництв за кордоном;

створення умов для формування конкурентного та незалежного інформаційного простору України шляхом інформаційної реінтеграції тимчасово окупованих територій Автономної Республіки Крим, Луганської і Донецької областей, внутрішньо переміщених осіб;

здійснення заходів, спрямованих на реінтеграцію тимчасово окупованих територій та їх населення в єдиний конституційний простір України;

встановлення індикативних прогнозних показників та завдання Державного бюджету України на 2018—2019 роки:

Показники	2018 рік	2019 рік
Валовий внутрішній продукт номінальний (млрд. гривень)	2 867,5	3 148,4
Валовий внутрішній продукт реальний, темпи зростання (відсотків)	104	104
Індекс споживчих цін (грудень до грудня попереднього року) (відсотків)	105,5	105,2
Індекс цін виробників (грудень до грудня попереднього року) (відсотків)	105,9	104,7
Рівень безробіття населення віком 15—70 років, визначений за методологією Міжнародної організації праці (відсотків)	8,5	8,2
Обмінний курс гривні до долара США (в середньому за рік)	27,8	28,1

- граничний обсяг дефіциту державного бюджету становитиме 2,5 відсотка валового внутрішнього продукту (2018 рік), 2,3 відсотка валового внутрішнього продукту (2019 рік);

- збереження з урахуванням податкового законодавства частки перерозподілу валового внутрішнього продукту через зведений бюджет на рівні не вищому, ніж враховано у Державному бюджеті України на 2016 рік;

- граничний обсяг державного боргу у 2018 та 2019 роках становитиме на рівні не більш як 63,9 та 61,8 відсотка валового внутрішнього продукту відповідно;

- граничний обсяг надання державних гарантій у 2018 та 2019 роках — не більш як 5 відсотків доходів загального фонду державного бюджету відповідно;

- підвищення розміру прожиткового мінімуму та рівня його забезпечення вищими темпами, ніж прогнозний індекс споживчих цін;

- встановлення мінімальної заробітної плати у розмірі не нижчому від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- забезпечення підвищення посадового окладу працівника I тарифного розряду Єдиної тарифної сітки вищими темпами, ніж прогнозний індекс споживчих цін;

- розроблення та реалізація державних інвестиційних проектів у пріоритетних сферах — не менш як 1 млрд. гривень (щороку);

- фінансування дефіциту спеціального фонду державного бюджету за рахунок кредитів (позик), що залучаються державою від іноземних держав, банків і міжнародних організацій для виконання інвестиційних проектів.

____________________

Висновок комітету

До реєстр. № 4971 від 13.07.2016

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Щодо проекту Основних напрямів бюджетної політики на 2017 рік

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету на своєму засіданні 14 липня 2016 року (протокол № 65) розглянув проект Основних напрямів бюджетної політики на 2017 рік, поданий Кабінетом Міністрів України до проекту постанови Верховної Ради України за реєстр. № 4971 від 13.07.2016 р.

Відповідно до вимог частини третьої статті 33 Бюджетного кодексу України і частини першої статті 152 Регламенту Верховної Ради України Кабінет Міністрів України має не пізніше 1 квітня року, що передує плановому, схвалити проект Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період і у триденний строк подати його до Верховної Ради.

З офіційних джерел відомо, що попередній Кабінет Міністрів України на засіданні 30 березня п.р. розглядав підготовлений Міністерством фінансів України проект Основних напрямів бюджетної політики на 2017 рік, проте повернув такий документ на доопрацювання. Однак, новопризначений 14 квітня п.р. Кабінет Міністрів України розглянув зазначене питання і схвалив відповідний проект лише 24 червня п.р. (розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 р. № 478-р), а подав його до Верховної Ради України аж 13 липня п.р. (до реєстр. № 4971).

Відповідно до вимог частини четвертої статті 33 Бюджетного кодексу України поданий урядовий проект Основних напрямів бюджетної політики на 2017 рік (далі – проект Основних напрямів) містить положення на 2017 рік, зокрема, щодо:

– основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку (номінальний ВВП – 2584,9 млрд грн, реальний темп зростання ВВП – 103%; індекс споживчих цін /грудень до грудня попереднього року/ – 108,1%, індекс цін виробників /грудень до грудня попереднього року/ – 108,5%; обмінний курс гривні до долара США /в середньому за рік/ – 27,2 грн; рівень безробіття – 8,7%);

– встановлення граничного обсягу дефіциту державного бюджету на рівні 3% ВВП;

– збереження з урахуванням податкового законодавства частки перерозподілу ВВП через зведений бюджет на рівні не вищому, ніж враховано у державному бюджеті на 2016 рік (33,1%);

– встановлення граничного обсягу державного боргу на рівні не більш як 66% ВВП;

– встановлення граничного обсягу надання державних гарантій не більш як 5% доходів загального фонду державного бюджету;

– підвищення прожиткового мінімуму та рівня його забезпечення темпами, що не менш як на 2 відсоткових пункти перевищують показник прогнозного індексу споживчих цін;

– встановлення мінімальної заробітної плати у розмірі, не нижчому від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

– забезпечення підвищення посадового окладу працівника I тарифного розряду Єдиної тарифної сітки вищими темпами, ніж прогнозний індекс споживчих цін;

– розроблення та реалізація державних інвестиційних проектів у соціально-культурній, транспортній сферах, у сферах охорони навколишнього природного середовища та охорони здоров’я, на які передбачатиметься не менш як 1 млрд грн.

У проекті Основних напрямів прогнозні макропоказники є ідентичними з відповідними показниками за сценарієм 1 (більш оптимістичним), схваленим постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.2016 р. № 399 «Про схвалення Прогнозу економічного і соціального розвитку України на 2017 рік та основних макропоказників економічного і соціального розвитку України на 2018 і 2019 роки».

Національний банк України у строки, визначені частиною другою статті 33 Бюджетного кодексу України, надав Верховній Раді України прогнозні монетарні показники на 2017-2019 роки, які включають показники валютно-курсової політики (що узгоджуються із зазначеними Урядом в проекті Основних напрямів прогнозами обмінного курсу на відповідні роки), а також інформацію про частину прогнозованого прибутку до розподілу за 2016 рік, яка підлягатиме перерахуванню до державного бюджету у 2017 році (20.639 млн грн).

У цьому році вперше у проекті Основних напрямів зазначені індикативні прогнозні показники та завдання на наступні за плановим два бюджетні періоди, які мають стати базою для формування прогнозу державного бюджету на 2018 і 2019 роки, зокрема: основні прогнозні макропоказники (за сценарієм 1, схваленим постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.2016 р. № 399), граничний обсяг дефіциту державного бюджету становитиме 2,5% ВВП на 2018 рік і 2,3% ВВП на 2019 рік; граничний обсяг державного боргу у 2018 та 2019 роках становитиме на рівні не більш як 63,9% та 61,8% ВВП відповідно; підвищення розміру прожиткового мінімуму, рівня його забезпечення, посадового окладу працівника I тарифного розряду Єдиної тарифної сітки вищими темпами, ніж прогнозний індекс споживчих цін.

Разом з тим, слід зауважити, що відповідно до частини першої статті 21 Бюджетного кодексу України у місячний строк з дня опублікування Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» Кабінет Міністрів України мав схвалити прогноз Державного бюджету України на 2017 і 2018 роки. Однак до цього часу, продовжуючи негативну практику останніх років, Урядом не схвалено такого документу.

На час розгляду даного питання у Комітеті з питань бюджету щодо проекту постанови за реєстр. № 4971 не надійшов висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України, а також висновки комітетів Верховної Ради України з питань запобігання та протидії корупції (щодо проведення антикорупційної експертизи проекту) і з питань європейської інтеграції (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов'язанням України у сфері європейської інтеграції).

Щодо процедури розгляду у Верховній Раді України проекту Основних напрямів належить зауважити таке.

Насамперед, урядовий проект Основних напрямів подано на розгляд Верховної Ради України більш ніж із тримісячним запізненням проти встановлених Регламентом строків, хоча Комітет з питань бюджету неодноразово звертав увагу Уряду на необхідність термінового подання такого документу. У зв’язку з цим, керуючись частиною сьомою статті 152 Регламенту Верховної Ради України, строки розгляду Верховною Радою України проекту Основних напрямів обчислюються з дня його фактичного подання Урядом.

Процедурою підготовки до розгляду Верховною Радою України проекту Основних напрямів, визначеною частинами третьою-п’ятою статті 152 Регламенту Верховної Ради України, передбачено, що:

народні депутати, комітети розробляють свої пропозиції до проекту Основних напрямів та подають їх до Комітету з питань бюджету в 10-денний строк з дня надходження проекту до Верховної Ради України;

Комітет з питань бюджету розглядає пропозиції, готує на основі поданого Урядом проекту Основних напрямів і пропозицій до нього та подає на розгляд Верховної Ради України проект постанови Верховної Ради України щодо Основних напрямів, який надається народним депутатам не пізніш як за два дні до розгляду зазначеного питання на пленарному засіданні Верховної Ради України;

Верховна Рада України розглядає питання щодо Основних напрямів не пізніше 30 квітня року, що передує плановому, або протягом тижня, відведеного для пленарних засідань Верховної Ради України, який є найближчим після реалізації відповідних процедур.

Отже, народні депутати України і комітети Верховної Ради України можуть до 23 липня п.р. (включно) подавати свої пропозиції до проекту Основних напрямів, а Комітет з питань бюджету без розгляду таких пропозицій не уповноважений приймати остаточне рішення з даного питання.

Водночас належить відмітити, що календарним планом проведення четвертої сесії Верховної Ради України VIII скликання /затвердженим постановою Верховної Ради України від 28.01.2016 р. № 951-VIII/ передбачено завершення запланованих пленарних засідань поточної сесії 15 липня п.р., а наступні пленарні засідання заплановано розпочати з 6 вересня п.р. згідно з календарним планом проведення п’ятої сесії Верховної Ради України VIII скликання /затвердженим постановою Верховної Ради України від 07.07.2016 р. № 1447-VIII/.

Поряд з тим, на даний час вже триває процес формування показників проекту державного бюджету на 2017 рік і у серпні п.р. Міністерство фінансів України має перейти до завершального етапу підготовки відповідного законопроекту і подальшого його схвалення Кабінетом Міністрів України для виконання конституційної вимоги щодо подання до Верховної Ради України законопроекту про державний бюджет на наступний рік не пізніше 15 вересня 2016 року.

Враховуючи наведене, у зв’язку із значним порушенням Урядом строків подання проекту Основних напрямів (незважаючи на численні звернення Комітету), а також зважаючи на вже триваючий бюджетний процес 2017 року, Комітет з питань бюджету ухвалив таке рішення:

1. Рекомендувати Верховній Раді України взяти до відома проект Основних напрямів бюджетної політики на 2017 рік, поданий Кабінетом Міністрів України (у вигляді додатку до проекту постанови Верховної Ради України за реєстр. № 4971 від 13.07.2016 р.).

2. Комітету з питань бюджету направити Кабінету Міністрів України пропозиції народних депутатів України та комітетів Верховної Ради України, що будуть подані до Комітету з питань бюджету щодо урядового проекту Основних напрямів бюджетної політики на 2017 рік, для опрацювання та врахування таких пропозицій при підготовці законопроекту про Державний бюджет України на 2017 рік.

Голова Комітету А.В. Павел

http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=59706

Про Основні напрями бюджетної політики на 2017 рік

1 коментар: