Не збільшуючи чорнобильцям мінімальний розмір пенсій – сьогодні Кабінет Міністрів України не порушує закон!

Не збільшуючи чорнобильцям мінімальний розмір пенсій – сьогодні Кабінет Міністрів України не порушує закон!

Проводячи на протязі більше трьох останніх років численні акції протесту з приводу підвищення мінімальних пенсій інвалідам-чорнобильцям, які як правило супроводжувалися переговорами в Міністерстві соціальної політики, самі чорнобильці ще не до кінця усвідомили, що вже близько року, як остаточно позбавлені будь-яких гарантій на ті-ж-таки мінімальні розміри пенсій по інвалідності (йдеться в широкому розумінні цього визначення), що надавав їм Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Підкреслю, мова йде не лише про нинішні фактично нараховані пенсії, які чорнобильці звикли називати "мінімальними" і "максимальними", але як такі взагалі.

Із внесенням змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", які були здійснені іншим Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" № 76-VIII від 28 грудня 2014 року, фактично залишилися правові норми, які нікого ні до чого не зобов'язують.

Сьогодні стаття 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачає призначення пенсій по інвалідності із заробітку у зоні відчуження, в розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством, а також призначення мінімальних пенсій, які визначаються актами Кабінету Міністрів України.

Однак якщо конкретно вникнути в положення статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" про призначення пенсій із заробітку, то виникає закономірне питання: а яким сьогодні законодавством визначається відшкодування цього збитку? У цьому Законі будь-які механізми щодо цього сьогодні геть відсутні.

У самій Постанові Кабінету Міністрів України № 1210 від 23 листопада 2011 року "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи" закладені виключно формули, за якими нараховується заробітна плата для призначення пенсій. Однак ці формули, у разі змін або скасування вищезазначеної постанови (Кабінет Міністрів України в цьому випадку "сам собі пан"), можуть бути легко нівельовані. Це стосується також і мінімальних пенсій, які прописані у зазначеній вище Постанові, однак їх розміри, за нині діючими положеннями Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", вже по праву встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Тобто, якщо говорити простою мовою – відсутність гарантованих раніше Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" мінімальних розмірів пенсій по інвалідності, які визначалися 6, 8 і 10 мінімальними пенсіями, дає сьогодні право Кабінету Міністрів України маніпулювати розмірами, як мінімальних так і максимальних пенсій, без огляду на Закон.

Також відсутність сьогодні у Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлених мінімальних розмірів пенсій – геть позбавляє права інвалідів-чорнобильців звертатися до суду і відсуджувати мінімальні пенсії, що вони раніше успішно здійснювали.

Більше того, а хто дає гарантії, що завтра, під прикриттям нібито відсутності фінансових можливостей, Кабінет Міністрів України не змінить або взагалі не скасує Постанову Кабінету Міністрів України № 1210 від 23 листопада 2011 року "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи" і встановить припустимо мінімальні пенсії, виходячи з одного прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність? Все можливо! Адже, як було вже сказано вище, відсутні чітко прописані законодавчі гарантії щодо будь-яких розмірів пенсій.

На тлі того, що сьогодні відбувається з соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, особливо дотепно спостерігати за поведінкою і діями громадських чорнобильських організацій, які, як громадські представники чорнобильців, мали б миттєво реагувати на будь-які негативні зміни і явища в соціальному захисті цієї категорії громадян. Пройшов майже рік, коли у грудні 2014 року влада "вкрала закон" у чорнобильців, однак всі громадські представники мовчали і не надавали цьому великого значення. Навіть зараз, як видно із  ситуації в чорнобильській спільноті, багато-хто ще не до кінця усвідомлює того, що сталося. Одні сьогодні продовжують писати філософські праці, які вимагають для їх реалізації законодавчої бази, інші водять хороводи навколо Міністерства соціальної політики, вимагаючи підвищення пенсій, а треті, ще за інерцією, намагаються організовувати переговорні групи і вести якісь перерахунки пенсій.

А чи не пора зрозуміти, що сьогодні вести будь-які дискусії на ці теми, особливо з Міністерством соціальної політики, справа вже абсолютно безперспективна? Не згадуючи вже про зазначене міністерство, яке тривалий час успішно "розводило" чорнобильців, для багатьох сьогодні стає зрозумілим і те, що навіть Кабінет Міністрів України навряд чи погодиться на будь-яке підвищення пенсій інвалідам-чорнобильцям. І в першу чергу через те, що сьогодні відсутня законодавча база, яка б змушувала думати тих-таки високопосадовців, що порушується закон і за його порушення можна колись понести відповідальність. Тобто, простіше кажучи, не збільшуючи чорнобильцям мінімальний розмір пенсій – сьогодні Кабінет Міністрів України не порушує закон!

Напевно, за логікою, виникає питання: а що робити далі інвалідам-чорнобильцям?

Звичайно, що зараз важко про будь-що говорити, адже в основному чорнобильські організації, а точніше їхні лідери, були учасниками не лише розколу чорнобильців, але й сприяли владі в їх зубожінні. Проте, настав час каяття. І один, як із варіантів: Не треба чекати і сподіватися, що до 30-ї річниці Чорнобильської катастрофи, як багато-хто намагається "зігрівати" себе та інших надіями, станеться якесь надзвичайне чудо щодо чорнобильців, а необхідно збирати народний "чорнобильський" майдан! На майдані вимагати від Кабінету Міністрів України, як суб'єкта законодавчої ініціативи, і Верховної Ради України, як законодавчого органу країни, відновлення норм статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Навіть якщо і станеться якесь підвищення пенсій інвалідам-чорнобильцям, у що мало віриться, однак законодавчі гарантії пенсійного забезпечення цієї категорії громадян повинні бути відновлені!

Чи є розуміння, воля і рішучість до цього у всіх нас – покаже час.