Скандальний законопроект про скасування пільг відправлено на доопрацювання

Віце-прем'єр-міністр В'ячеслав Кириленко під час пленарного засідання Верховної Ради звернувся до нардепів з проханням проголосувати за відправку на доопрацювання закону №1577 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України».

«Непідтримка цього законопроекту практично нівелює будь-які розмови, консультації та обговорення щодо проекту держбюджету на 2015 рік. Немає цього закону - немає і бюджету ... Наша пропозиція ... для правлячої коаліції - проголосуйте за відправку на доопрацювання цього законопроекту до завтрашнього дня. Дайте 226 голосів », сказав Кириленко.

У підсумку депутати погодилися відправити законопроект на доопрацювання, віддавши «за» 257 голосів.

Зазначимо, раніше депутати відмовилися направити цей законопроекти в Кабінет Міністрів на доопрацювання на один день. За пропозицію з першого разу проголосували 170 депутатів, з другого разу - 175 нардепів з 226 мінімально необхідних.

У свою чергу, як повідомила під час сесійного засідання голова комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти Лілія Гриневич, цей законопроект вносить зміни до 66 законодавчих актів і пропонує скасувати широкий перелік пільг окремим категоріям осіб і переглядає рівень соціальних гарантій.

Вона зазначила, що дія деяких норм, які прописані в цьому законопроекти, в умовах глибокої фінансової кризи і військових дій можна призупинити на деякий час, але не можна взагалі вилучати.

Обговорення законопроекту викликало шквал емоцій у залі засідань.

Так, у Блоці Петра Порошенка відзначили, що «Кабінету Міністрів потрібна війна, щоб прикрити свою бездіяльність». Депутати обурилися запланованим урізанням фінансування сфери освіти, інвалідів, чорнобильців та сім'ї учасників АТО.

«В уряді кажуть, що бюджет-2015 - бюджет виживання. Так давайте назвемо, яка планка виживання », - заявив представник пропрезидентської політсили.

У той же час Олег Ляшко рекомендував міністру фінансів Наталії Яресько пояснити жителям села, як вони будуть жити без поліклінік, шкіл та іншого.

«Почніть реформи з себе, почніть з олігархів ... Реформи почніть з олігархів», - заявив Ляшко.

Наталія Королевська від «Опозиційного блоку» запропонувала Кабміну скласти свої повноваження із-за «антисоціального закону».

Нардепи рекомендували Кабміну почати економити з суддів і прокурорів.

Пропонуємо до вашої уваги сам законопроект;

                 
  ПРОЕКТ
Вноситься
Кабінетом Міністрів України
                    А. ЯЦЕНЮК
«____»  грудня 2014 року

ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У Законі України «Про загальну середню освіту (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., №  28, ст.  230; 2014 р., № 2-3, ст. 41):
1) частину шосту статті 11 викласти у такій редакції:
«6. Реорганізація і ліквідація загальноосвітніх навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рішенням сесії місцевої ради, державної і приватної форм власності – за рішенням засновника (засновників).»;
2) у статті 21:
абзаци другий та третій частини першої викласти у такій редакції:
«Органи місцевого самоврядування можуть забезпечувати пільговий проїзд учнів, вихованців, студентів та педагогічних працівників до місця навчання і додому у порядку та розмірах, визначених органами місцевого самоврядування, та передбачати на це відповідні видатки з місцевих бюджетів.»;
абзац другий частини третьої викласти у такій редакції:
«Учні 1-4 класів комунальних загальноосвітніх навчальних закладів із числа дітей-інвалідів, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» забезпечуються харчуванням у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Органи місцевого самоврядування відповідно до законодавства можуть забезпечувати харчуванням учнів інших категорій та передбачати на це відповідні видатки з місцевих бюджетів.»;
3) абзаци другий – дев’ятий частини першої статті 25 викласти у такій редакції:
«6. Педагогічне навантаження вчителя включає 18 навчальних годин протягом навчального тижня, що становлять тарифну ставку.
Умови оплати праці працівників загальноосвітніх навчальних закладів встановлюються Кабінетом Міністрів України».
4) абзац шостий частини другої статті 37 виключити;
5) у абзаці другому статті 41 слова «, методичних кабінетів» виключити;
6) у частині першій статті 42 слова «районні (міські) методичні кабінети» виключити.

2. У Законі України «Про позашкільну освіту» (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., №  46, ст.  393; 2005, № 26, ст. 1484):
1) абзац третій частини другої статті 9 викласти у такій редакції:
«збереження та розвиток мережі державних та комунальних позашкільних навчальних закладів без права їх перепрофілювання, перепідпорядкування, злиття, передачі приміщень, обладнання, техніки в оренду;»;
2) статтю 14 доповнити частиною сьомою такого змісту:
«7. Реорганізація і ліквідація позашкільних навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рішенням сесії місцевої ради, державної і приватної форм власності – за рішенням засновника (засновників).»;
3) частину восьму статті 20викласти у такій редакції:
«Органи місцевого самоврядування можуть забезпечувати пільговий проїзд учнів, вихованців, студентів та педагогічних працівників до місця навчання і додому у порядку та розмірах, визначених органами місцевого самоврядування, та передбачати на це відповідні видатки з місцевих бюджетів.»;
4) у частині четвертій статті 21:
перше речення абзацу четвертого викласти у такій редакції:
«Педагогічним працівникам позашкільних  навчальних  закладів, які працюють у сільській  місцевості і селищах, а також пенсіонерам, які раніше працювали педагогічними працівниками в цих населених пунктах і проживають  в  них,  держава  відповідно  до законодавства   забезпечує  безоплатне   користування   житлом  з опаленням і освітленням у  межах  встановлених  норм за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує  величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України»;
абзац п’ятий викласти у такій редакції:
«Органи місцевого самоврядування можуть забезпечувати пільговий проїзд учнів, вихованців, студентів та педагогічних працівників до місця навчання і додому у порядку та розмірах, визначених органами місцевого самоврядування, та передбачати на це відповідні видатки з місцевих бюджетів.»;
5) абзаци перший - шостий частини першої статті 22 викласти у такій редакції:
«1. Норма годин на одну тарифну ставку керівників гуртків, секцій, студій, клубів, творчих об'єднань позашкільного навчального закладу незалежно від підпорядкування, типу і форми власності, а також педагогічних працівників початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів (шкіл естетичного виховання) становить 18 навчальних годин на тиждень. Оплата роботи здійснюється відповідно до обсягу педагогічного навантаження. 
Умови оплати праці працівників позашкільних навчальних закладів встановлюються Кабінетом Міністрів України.»;
6) абзац четвертий частини другої статті 26 після слів  «(школах естетичного виховання)» доповнити словами «та у дитячо-юнацьких спортивних школах».

3. У Законі України «Про дошкільну освіту» (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., №  49, ст.  259):
1) абзаци перший та другий частини шостої статті 16 викласти у такій редакції:
«6. Реорганізація і ліквідація дошкільних навчальних закладів комунальної форми власності (крім закладів, визначених у частині четвертій цієї статті) здійснюється за рішенням сесії місцевої ради, державної форми власності – за рішенням засновника (засновників).»;
2) частину п’яту статті 25 виключити;
3) частину п’яту статті 35 викласти у такій редакції:
«5. Батьки або особи, які їх замінюють, вносять плату за харчування дітей у державному та комунальному дошкільному навчальному закладі, у розмірі, що складає не менше 60 відсотків (у міській місцевості) та не менше 40 відсотків (у сільській місцевості) від вартості харчування на день.
Від плати за харчування дитини звільняються батьки або особи, які їх замінюють, у сім'ях, у яких сукупний дохід на кожного члена сім'ї за попередній квартал не перевищував рівня забезпечення прожиткового мінімуму (гарантованого мінімуму), який щороку установлюється законом про Державний бюджет України для визначення права на звільнення від плати за харчування дитини у державних і комунальних дошкільних навчальних закладах.».

4. У Законі України «Про освіту» (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 21, ст. 84; 2004 р., № 8, ст. 67):
1) абзац четвертий частини другої статті 12 виключити;
2) абзац восьмий частини першої статті 14 викласти у такій редакції:
«можуть забезпечувати пільговий проїзд учнів, вихованців, студентів та педагогічних працівників до місця навчання і додому у порядку та розмірах, визначених органами місцевого самоврядування, та передбачати на це відповідні видатки з місцевих бюджетів.»;
3) частину першу статті 25 викласти у такій редакції:
«Організація та відповідальність за харчування у навчальних закладах державної та комунальної форми власності покладається на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, центральні органи виконавчої влади, яким підпорядковані навчальні заклади, керівників навчальних закладів.»;
4) частину другу статті 35 викласти у такій редакції:
«2. Держава гарантує молоді право на отримання загальної середньої освіти та безоплатне забезпечення підручниками учнів загальноосвітніх навчальних закладів із числа дітей-сиріт, дітей-інвалідів/ інвалідів І-ІІІ групи, дітей, позбавлених батьківського піклування, та дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям». Повна загальна середня освіта в Україні може отримуватися у різних типах навчальних закладів.»;
5) частину четверту статті 36 викласти у такій редакції:
«4. Створення загальноосвітніх навчальних закладів здійснюється відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту». Реорганізація і ліквідація загальноосвітніх навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рішенням сесії місцевої ради, державної і приватної форм власності – за рішенням засновника (засновників).»;
6) частину п’яту статті 41 викласти у такій редакції:
«5. Учні державних та комунальних професійно-технічних навчальних закладів із числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і дітей, які потребують особливих умов виховання, перебувають на повному утриманні держави. Порядок забезпечення учнів державних та комунальних професійно-технічних навчальних закладів стипендією, організації харчування учнів із числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, дітей-інвалідів/ інвалідів І-ІІІ групи визначається Кабінетом Міністрів України.
Органи місцевого самоврядування відповідно до законодавства можуть забезпечувати харчуванням учнів інших категорій та передбачати на це відповідні видатки з місцевих бюджетів.»;
7) частину третю статті 53 викласти у такій редакції:
«3. Органи місцевого самоврядування можуть забезпечувати пільговий проїзд учнів, вихованців, студентів та педагогічних працівників до місця навчання і додому у порядку та розмірах, визначених органами місцевого самоврядування, та передбачати на це відповідні видатки з місцевих бюджетів.»;
8) у статті 57:
частини першу та другу викласти у такій редакції:
«1. Держава забезпечує педагогічним та науково-педагогічним працівникам: 
належні умови праці, побуту, відпочинку, медичне обслуговування; 
підвищення кваліфікації не рідше одного разу на п'ять років; 
правовий, соціальний, професійний захист; 
компенсації, встановлені законодавством, у разі втрати роботи, у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці; 
призначення і виплату пенсії відповідно до законодавства.
Держава забезпечує встановлення посадових окладів (ставок заробітної плати) науково-педагогічним, педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів та установ освіти на основі Єдиної тарифної сітки у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. 
Умови оплати праці працівників навчальних закладів встановлюються Кабінетом Міністрів України.»;
друге речення абзацу першого частини четвертої викласти у такій редакції: 
«Пільги на безплатне користування житлом з опаленням та освітленням,  передбачені абзацом першим цього пункту, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за  попередні  шість  місяців  не перевищує  величини доходу,  який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.».

5. У Законі України «Про професійно-технічну освіту» (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., №  32, ст.  215):
          1) частину третю статті 21 вилучити;
          2) абзац сьомий статті 22 викласти у такій редакції:
«організація харчування учнів з числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, дітей-інвалідів/ інвалідів І-ІІІ групи»;
3) абзац одинадцятий статті 37 викласти у такій редакції:
«Органи місцевого самоврядування можуть забезпечувати пільговий проїзд учнів, вихованців, студентів та педагогічних працівників до місця навчання і додому у порядку та розмірах, визначених органами місцевого самоврядування, та передбачати на це відповідні видатки з місцевих бюджетів.».

6. У Законі України «Про вищу освіту» (Офіційний вісник України, 2014 р., №  63, ст. 1728):
1) у пункті 3 частини першої статті 28 слова «проводить прикладні наукові дослідження» виключити;
2) пункт 1 частини третьої статті 29 викласти у такій редакції:
«1) отримувати відповідно до законодавства на пріоритетних засадах кошти для проведення фундаментальних та прикладних досліджень;
3) пункт 2 частини п’ятої статті 30 викласти у такій редакції:
«2) отримувати відповідно до законодавства на пріоритетних засадах кошти для проведення фундаментальних та прикладних досліджень;
4) у статті 44:
частину третю та тринадцяту виключити; 
5) частину другу та третю статті 59 викласти у такій редакції:
«2. Умови оплати праці працівників вищих навчальних закладів встановлюються Кабінетом Міністрів України.»;
6) у статті 62: 
частину дев’яту викласти у такій редакції:
«9. Органи місцевого самоврядування можуть забезпечувати пільговий проїзд учнів, вихованців, студентів та педагогічних працівників до місця навчання і додому у порядку та розмірах, визначених органами місцевого самоврядування, та передбачати на це відповідні видатки з місцевих бюджетів.».
7) у Прикінцевих та перехідних положеннях:
у пункті другому:
із підпункту 1 виключити друге речення;
із підпункту 3 виключити друге речення;
підпункт 11 виключити; 
у пункті п’ятому:
підпункти 3, 4, 5, 9 виключити.

7. У Законі України «Про охорону дитинства» (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., №  30, ст. 142; 2005 р., № 17, 18-19, ст. 267):
1) у частині третій статті 5:
абзац п’ятий викласти у такій редакції:
«організацію харчування учнів 1-4 класів комунальних загальноосвітніх навчальних закладів із числа дітей-інвалідів, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям. Органи місцевого самоврядування відповідно до законодавства можуть забезпечувати харчуванням учнів інших категорій та передбачати на це відповідні видатки з місцевих бюджетів;»;
абзац шостий викласти у такій редакції:
«можуть забезпечувати пільговий проїзд учнів, вихованців, студентів та педагогічних працівників до місця навчання і додому у порядку та розмірах, визначених органами місцевого самоврядування, та передбачати на це відповідні видатки з місцевих бюджетів.»;
2) у статті 13:
пункт 4 частини шостої виключити;
доповнити новою частиною наступного змісту:
«Установити, що пільги, передбачені пунктами 1, 2, 3 та 4 частини третьої та пунктом 1 частини шостої цієї статті надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.»;
3) у статті 19:
частину п’яту викласти у наступній редакції:
«Учні державних та комунальних професійно-технічних навчальних закладів із числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і дітей, які потребують особливих умов виховання, перебувають на повному утриманні держави. Порядок забезпечення учнів державних та комунальних професійно-технічних навчальних закладів стипендією, організації харчування учнів із числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, дітей-інвалідів/інвалідів І-ІІІ групи визначається Кабінетом Міністрів України.


Органи місцевого самоврядування відповідно до законодавства можуть забезпечувати харчуванням учнів інших категорій та передбачати на це відповідні видатки з місцевих бюджетів.»;
частини дев’яту та десяту викласти у наступній редакції:
«Прийом громадян до вищих навчальних закладів проводиться на конкурсній основі відповідно до здібностей незалежно від форми власності навчального закладу та джерел оплати навчання».
8. Статтю 5 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» (Відомості Верховної Ради України, 2008 р., № 42-43, ст. 293, 2013 р., № 30, ст. 341) виключити.

9. У Законі України «Про фізичну культуру і спорт» (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 14, ст. 80; 2014 р., № 2-3, ст. 41): 
1) доповнити статтю 10 новими частинами у такій редакції:
«Порядок та розмір плати за навчання у дитячо-юнацьких спортивних школах встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Діти із багатодітних сімей, діти із малозабезпечених сімей, діти-інваліди, діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування навчаються у дитячо-юнацьких спортивних школах безоплатно.»;
2) у статті 26:
частину третю виключити;
у частині п’ятій слово «трьох» замінити на слово «двох»;
4) частину дванадцяту статті 48 виключити.

10. У Законі України «Про зайнятість населення» (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., N  24, ст. 243):
1) у абзаці другому частини першої статті 26  слова «коштів Державного бюджету України для забезпечення молоді, яка здобула професійно-технічну або вищу освіту, першим робочим місцем за отриманою професією (спеціальністю)» виключити;
2) статтю 28 виключити;
3) статтю 49 виключити.

11. Частину п’яту статті 9 Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» (Відомості Верховної Ради України 1993 р., № 16, ст. 167) викласти у такій редакції:
«Органи місцевого самоврядування можуть забезпечувати пільговий проїзд учнів, вихованців, студентів та педагогічних працівників до місця навчання і додому у порядку та розмірах, визначених органами місцевого самоврядування, та передбачати на це відповідні видатки з місцевих бюджетів.».

12. Друге речення частини п’ятої статті 6 Закону України «Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві» (Відомості Верховної Ради УРСР, 1990 р., №  45, ст.  602) викласти у такій редакції:
«Реорганізація та ліквідація закладів бюджетної сфери комунальної форми власності здійснюється за рішенням сесії місцевої ради, державної і приватної форм власності – за рішенням засновника (засновників).».

13. У Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні» (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., №  24, ст.  170):
1) абзац другий підпункту 30 частини першої статті 26 викласти у такій редакції:
«Реорганізація або ліквідація навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рішенням місцевої ради.»;
2) у статті 32:
частину четверту пункту а) викласти у такій редакції:
«4) забезпечення пільгового проїзду учнів, вихованців, студентів та педагогічних працівників до місця навчання і додому у порядку та розмірах, визначених органами місцевого самоврядування, за рахунок видатків відповідних місцевих бюджетів»;
частину шосту пункту б) викласти у такій редакції:
«забезпечення школярів із числа дітей-сиріт, дітей-інвалідів/ інвалідів І-ІІІ групи, дітей, позбавлених батьківського піклування, та дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям», які навчаються в державних і комунальних навчальних закладах, безоплатними підручниками, створення умов для самоосвіти;»;
у частині восьмій пункту б) слова «дітей у школах (групах з подовженим днем);» замінити словами «учнів 1-4 класів комунальних загальноосвітніх навчальних закладів із числа дітей-інвалідів, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям.».

14. У Закону України «Про театри і театральну справу» (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 26, ст. 350):
1) частину другу статті 13 виключити;
2) у статті 21 абзаци шостий та сьомий частини другої виключити;
 частину четверту викласти у такій редакції:
«Умови оплати праці працівників театрів визначаються Кабінетом Міністрів України.».

15. У статті 28 Закону України «Про музеї та музейну справу» (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 25, ст. 191; 1999 р., № 28, ст. 231; 2010 р., № 5, ст. 45):
абзаци восьмий та дев’ятий частини другої виключити;
частину третю викласти у такій редакції:
«Пільги на безплатне користування житлом з опаленням та освітленням, передбачені частиною другою цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за  попередні  шість  місяців  не перевищує  величини доходу,  який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.»;
доповнити новою частиною у такій редакції:
«Умови оплати праці працівників музеїв визначаються Кабінетом Міністрів України.».

16. У Законі України «Про культуру» (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 24, ст. 168):
1) у статті 29:
абзаци другий і третій частини першої викласти у такій редакції:
«Умови оплати праці працівників державних і комунальних закладів культури визначаються Кабінетом Міністрів України.»;
частину третю виключити; 
абзац другий частини п'ятої викласти у такій редакції: 
«Пільги на безплатне користування житлом з опаленням та освітленням надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за  попередні  шість  місяців  не перевищує  величини доходу,  який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.»;
2) абзац перший пункту 1 Прикінцевих положень викласти у такій редакції:
«1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування, крім частини першої статті 29, яка набирає чинності з 1 січня 2011 року, частини другої статті 29, яка набирає чинності з 1 січня 2012 року».

17. У статті 30 Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» (Відомості Верховної Ради України, 1995 р, № 7, ст. 45):
частину третю викласти у такій редакції:
«Пільги на безплатне користування житлом з опаленням та освітленням, передбачені частиною другою цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за  попередні  шість  місяців  не перевищує  величини доходу,  який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.»;
частину четверту викласти у такій редакції:
«Умови оплати праці працівників бібліотек визначаються Кабінетом Міністрів України.»;
частину шосту виключити.

18. У Законі України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» (Відомості Верховної Ради України, 1997, №50, ст. 302):
1) перше речення частини третьої статті 4 після слова «доставку» доповнити словом «державних»;
2) у частині другій статті 9 слова «друкованих періодичних видань» замінити словами «державних друкованих засобів масової інформації»;
3) частини четверту – шосту статті 14 викласти у такій редакції:
«Умови оплати праці журналістів та інших працівників державних та комунальних засобів масової інформації визначаються Кабінетом Міністрів України.».

19. Статтю 14 Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 27, ст. 904) доповнити частиною п’ятою наступного змісту:
«5. Умови та розміри оплати праці працівників Національної суспільної телерадіокомпанії України визначаються Кабінетом Міністрів України.
До приведення нормативно-правових актів з питань оплати праці у відповідність з вимогами цього Закону умови оплати праці працівникам НСТУ зберігаються на рівні умов, встановлених Кабінетом Міністрів України для працівників державних телерадіокомпаній.».   

20. У Законі України «Про наукову і науково-технічну діяльність» (Відомості Верховної Ради України 1992 р., № 12, ст.165; 2012 р., № 12-13, ст.82; 2014 р., № 2-3, ст.41):
1) частину четверту статті 14 викласти у наступній редакції:
«Фінансування заходів щодо утримання і збереження наукових об'єктів, які включені до Державного реєстру наукових об'єктів, що становлять національне надбання, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету та інших джерел, не заборонених чинним законодавством.».
2) статтю 23 викласти у наступній редакції:
«Умови оплати праці працівників державних наукових установ визначаються Кабінетом Міністрів України.
Дійсним членам та членам-кореспондентам Національної академії наук України та національних галузевих академій наук встановлюється плата, розмір і порядок виплати якої визначається Кабінетом Міністрів України.»;
3) у  статті 24: 
у частині третій цифри „80” замінити цифрою „60”;
у частинах двадцятій та двадцять другій цифри «80» і «60» замінити відповідно  цифрами «60» і «50»;
частину двадцять дев’яту виключити;
доповнити новою частиною такого змісту:
«Науковий (науково-педагогічний) працівник, звільнений з роботи у зв’язку із засудженням за умисний злочин, вчинений з використанням свого посадового становища, або притягненням до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, пов’язане з корупцією, позбавляється права на одержання пенсії, передбаченого цією статтею. У таких випадках пенсія науковим (науково-педагогічним) працівникам призначається на загальних підставах.».


21. Статтю 18 Закону України «Про судову експертизу»  (Відомості Верховної Ради України, 1994, №24, ст.  232)  викласти у наступній редакції:
«Стаття 18. Оплата праці судових експертів 
Умови оплати праці працівників судових експертів визначаються Кабінетом Міністрів України.».

22. У Законі України «Про судоустрій і статус суддів» (Відомості Верховної Ради України, 2010, № 41-42, № 43, № 44-45, ст.529; 2011 р., № 23, ст. 160; 2012 р., № 12-13, ст. 82):
1) у статті 129:
у частині першій слова «та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами» виключити;
у частині третій:
у абзаці першому цифри «15» замінити цифрами «10»;
абзац шостий виключити;
доповнити частиною дев'ятою такого змісту:
«9. Судді з моменту закінчення його повноважень до моменту прийняття рішення про його звільнення (відставку) здійснюється виплата суддівської винагороди у розмірі однієї мінімальної заробітної плати у розрахунку за повний календарний місяць»;
2) у статті 138:
у частині першій слова і цифри «статтею 37 Закону» замінити словом «Законом»;
у другому реченні частини другої слова і цифри «призначається пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України «Про державну службу» замінити словами «пенсії на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу», або пенсії, передбаченої іншими законами України»;
частини третю викласти у  такій редакції:
«3. Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 60 відсотків грошового утримання судді, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а до                                        1 січня 2011 року – страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді.»;
частину четверту викласти у такій редакції:
«Умови та порядок перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання суддів Конституційного Суду України визначаються Кабінетом Міністрів України.»;
3) у пункті 2 частини першої статті 139 слова «за вчинення умисного злочину» замінити словами «за вчинення умисного кримінального правопорушення, або у зв’язку із притягненням до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, пов’язане з корупцією.»;
4) частину першу статті 144 викласти у такій редакції:
«1. Умови оплати праці працівників апаратів судів, Державної судової адміністрації України, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Національної школи суддів України визначаються Кабінетом Міністрів України.»;
5) частину шосту статті 149 доповнити абзацом другим такого змісту:
« Загальна чисельність працівників апаратів судів не може перевищувати величину, визначену із розрахунку 3,7 посади працівників на одну посаду судді, виходячи із загальної кількості посад суддів вцілому у місцевих та апеляційних судах.»;
6) частину другу статті 150 доповнити абзацом другим такого змісту:
«Загальна чисельність працівників апаратів судів не може перевищувати величину, визначену із розрахунку 4 посади працівників на одну посаду судді.»;
7) Розділ XII «Прикінцеві положення» доповнити пунктом 4 такого змісту:
«4. Обмежити у 2015 році максимальний місячний розмір суддівської винагороди 15 розмірами мінімальної заробітної плати.».

23. У Законі України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII (Голос України, 25.10.2014, №206):
1) частину першу статті 14 викласти у такій редакції:
«Загальна чисельність органів прокуратури становить 18785 осіб, у тому числі до 13000 прокурорів.
Структура та чисельність Генеральної прокуратури України, регіональних та місцевих прокуратур, Національної академії прокуратури України затверджується наказом Генерального прокурора України за погодженням з Радою прокурорів України з урахуванням обсягу роботи прокуратури та у межах видатків, затверджених у Державному бюджеті України на утримання органів прокуратури.»;
2) у статті 86: 
у частинах другій та п’ятій цифру «70» замінити відповідною цифрою «60»;
частину дванадцяту викласти у такій редакції:
«Особи, звільнені з роботи в порядку дисциплінарного стягнення з позбавленням класного чину або позбавлені класного чину за вироком суду, втрачають право на пенсійне забезпечення за вислугою років. Права на одержання пенсії, передбаченої цією статтею, позбавляються також особи, звільнені з роботи у зв'язку з засудженням за умисне кримінальне правопорушення, вчинене з використанням свого посадового становища, або притягненням до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, пов’язане з корупцією. У таких випадках пенсія прокурорам і слідчим призначається на загальних підставах.»;
частини шістнадцяту, сімнадцяту, вісімнадцяту, виключити;
3) частину двадцяту викласти у такій редакції:
«Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.»;
4) частину третю статті 89 виключити;
5) абзац  третій підпункту другого пункту 13 розділу ХІІІ «Перехідні положення» виключити.


24. У Законі України «Про статус народного депутата України» (Відомості Верховної Ради України, 1993, № 3, ст. 17; 2001 р., № 42, ст. 212; 2005 р., № 4, ст. 100; 2006 р, №№ 9-11, ст. 96; 2007 р., № 7 - 8, ст. 66; 2008 р., №№ 5 - 8, ст. 78; 2009 р., № 36-37, ст. 511, № 38, ст. 535; 2012 р., № 12-13, ст. 82, № 34-35, ст. 414):
1) у частині дванадцятій статті 20: 
у абзаці першому цифри «70» замінити відповідно цифрами «60».
абзац одинадцятий викласти у такій редакції:
«Умови та порядок перерахунку призначених пенсій народним депутатам  визначаються Кабінетом Міністрів України.»;
доповнити частину абзацом такого змісту:
«Положення, передбачені абзацами першим-восьмим, одинадцятим цієї частини не поширюються на народного депутата, повноваження якого припинено достроково у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком щодо нього, або за рішенням суду у разі невиконання вимоги щодо несумісності депутатського мандата, з іншими видами діяльності, або якого було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, пов’язане з корупцією, наслідком чого не стало дострокове припинення повноважень цього народного депутата. В таких випадках пенсія народному депутатові призначається на загальних підставах.»;
2) у статті 32:
частини першу та другу виключити;
у частині четвертій слова «а також відшкодовуються витрати, пов'язані з виконанням депутатських повноважень, у розмірі місячної заробітної плати народного депутата,» виключити;
3) у статті 34:
у частині третій: 
в абзаці третьому слово «чотирьох» замінити словом «двох»;
доповнити частину абзацом сьомим такого змісту:
«Обсяг коштів на утримання помічників-консультантів народного депутата України незалежно від їх кількості не може перевищувати  розміру місячного фонду оплати праці члена комітету Верховної Ради України без врахування премії.»;
у частині шостій слово «тримісячної» замінити словами «середньої місячної».

25. У Законі України «Про дипломатичну службу» (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 5, ст.  29, 2011 р., № 31, ст. 296):
1) частини четверту та п’яту статті 26 викласти у такій редакції:
«Умови оплати праці працівників Дипломатичної академії України при Міністерстві закордонних справ України визначаються Кабінетом Міністрів України.»;
2) статтю 35 викласти у такій редакції: 
«Умови оплати праці працівників дипломатичної служби та надання компенсаційних виплат визначаються Кабінетом Міністрів України.»;
3) статтю 38 виключити.

26. Частину другу статті 37 Закону України «Про Центральну виборчу комісію» (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 36, ст. 448,                          із наступними змінами) виключити.

27. Частини другу та третю статті 39 Закону України «Про Рахункову палату» (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 43, ст. 212, із наступними змінами) виключити.

28. У Законі України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490; 2012 р., № 12 - 13, ст. 82; 2013 р., № 14, ст. 89, № 60, ст. 2134):
1) частини четверту та шосту статті 31 виключити;
2) статтю 33 викласти у такій редакції: 
«Умови оплати праці державних службовців визначаються Кабінетом Міністрів України.»;
3) у частині першій статті 35 слова «,з виплатою допомоги для оздоровлення у розмірі посадового окладу» виключити;
4) у статті 37:
у частині першій цифру «70» замінити цифрою «60»;
третє речення частини четвертої виключити;
5) статтю 37-1 викласти у такій редакції:
«Умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.».

29. У статті 27 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 50, ст. 472; 2000 р., N 41, ст. 343; 2007 р., N 7 - 8, ст. 66):
1) частину другу виключити;
2) у частині третій слова «відповідно до закону» виключити.

30. Частину четверту статті 38 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 27, ст. 218) викласти у такій редакції: 
«Умови оплати праці посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби визначається Кабінетом Міністрів України.».

31. У статті 102 Закону України «Про ветеринарну медицину» (Відомості Верховної Ради України, 2007 р., № 5 - 6, ст. 53):
1) частину четверту викласти у такій редакції: 
«4. Умови оплати праці спеціалістів державних установ ветеринарної медицини визначаються Кабінетом Міністрів України»;
2) частину шосту виключити.

32.  Частину другу статті 39 Закону України «Про Національний архівний фонд та архівні установи» (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 11, ст. 81; 2007 р., N 10, ст. 91; 2011 р., № 23, ст. 160) викласти у такій редакції:
«Умови оплати праці працівників архівних установ, крім зазначених у статтях 32 і 33 цього Закону, визначаються Кабінетом Міністрів України.».

33. Частину першу статті 17 Закону України «Про державну виконавчу службу» (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 36 - 37, ст. 243) викласти у такій редакції: 
«Умови оплати праці працівників органів державної виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.».

34. Статтю 22 Закону України «Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз» (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 49, ст. 258) викласти у такій редакції: 
«Умови та розміри оплати праці працівників протитуберкульозних закладів визначаються Кабінетом Міністрів України.».

35. У Законі України «Про захист населення від інфекційних хвороб» (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 29, ст. 228):
1) у третьому реченні частини третьої статті 37 слова «умови оплати праці,» виключити;
2) у статті 40:
у частині першій слова «відповідно до законодавства» замінити словами «Кабінетом Міністрів України.»;
частину другу виключити.

36. Частину восьму статті 25 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 12, ст. 81; 1997 р., № 4, ст. 20; 2009 р., № 40, ст. 579; 2014 р., № 2 - 3, ст. 41) викласти у такій редакції: 
«Умови оплати праці державних інспекторів з нагляду за ядерною та радіаційною безпекою визначаються Кабінетом Міністрів України.».

37. У Законі України «Про Державну прикордонну службу України» (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 27, ст. 208 із наступними змінами):
1) у статті 16:
слово «законодавством» замінити словами «Кабінетом Міністрів України»;
доповнити частиною другою такого змісту: 
«Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби України визначається Головою Державної прикордонної служби України»;
2) частину шосту статті 25 викласти у такій редакції:
«Прийом громадян до вищих навчальних закладів проводиться на конкурсній основі відповідно до здібностей незалежно від форми власності навчального закладу та джерел оплати навчання.».

38. У статті 21 Закону України «Про розвідувальні органи України» (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 19, ст. 94 із наступними змінами): 
частину третю викласти у такій редакції: 
«Умови і розміри грошового забезпечення (оплати праці) співробітників розвідувальних органів України визначаються Кабінетом Міністрів України.»; 
частину восьму виключити;

39. У Законі України «Про Службу безпеки України» (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 27, ст. 382, із змінами):
1) у статті 30: 
частину першу виключити;
частину другу викласти у редакції: 
«Умови і розміри грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Служби безпеки України визначаються Кабінетом Міністрів України.».

40. У статті 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 33, ст. 175; 2003 р., № 46, ст. 367; 2004 р., № 10, ст. 104; 2005 р., № 2, ст. 32; 2006 р., № 1, ст. 18; 2008 р., № 5–8, ст. 78; 2012 р., № 12–13, ст. 82): 
1) частину другу виключити; 
2) у частині третій слова «органом місцевого самоврядування, виходячи з умов оплати праці, встановлених для державних службовців відповідних категорій і посад» замінити словами «відповідно до законодавства»;
3) після частини сьомої доповнити новою частиною такого змісту:
«Посадова особа місцевого самоврядування, звільнена з посади або яка достроково припинила свої повноваження у разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо неї або набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення її до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, пов’язане з корупцією, позбавляється права на одержання пенсії, передбаченої частиною сьомою цієї статті. У таких випадках пенсія посадовій особі місцевого самоврядування призначається на загальних підставах.».

41. У Основах законодавства України про охорону здоров’я (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 4, ст.19):
1) у статті 18:
після частини п’ятої доповнити новою частиною такого змісту:
«Послуги з харчування, що надаються закладами охорони здоров’я громадянам для забезпечення життєвого рівня під час їх лікування в умовах стаціонару (у тому числі і у випадках подання екстреної (швидкої та невідкладної) медичної допомоги), є платними. Право на безоплатне отримання таких послуг мають лише малозабезпечені громадяни, діти-інваліди, діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування.
Порядок надання послуг з харчування, що надаються закладами охорони здоров’я громадянам під час лікування в умовах стаціонару (у тому числі і у випадках подання екстреної (швидкої та невідкладної) медичної допомоги), та їх оплати встановлюється Кабінетом Міністрів України»;
2) абзац другий пункту "ї" частини першої статті 77 викласти у наступній редакції: 
«Пільги на безплатне користування житлом з опаленням та освітленням, передбачені абзацом першим цього пункту, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за  попередні  шість  місяців  не перевищує  величини доходу,  який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.».

42. У Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., №16, ст. 200; Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 37, ст.543; 1996 р. №35, ст. 162; 2003 р., №  10-11, ст. 87):
1) статтю 2 виключити.
2) статтю 19 доповнити частиною такого змісту:
«Прийом громадян до вищих навчальних закладів проводиться на конкурсній основі відповідно до здібностей незалежно від форми власності навчального закладу та джерел оплати навчання»;
3) у статті 20:
у частині першій:
пункти 15, 19 виключити;
у пункті 26 слова «поза конкурсом» замінити словами «на конкурсній основі»;
доповнити статтю частиною третьою такого змісту:
«Установити, що пільги, передбачені пунктами 1, 2, 11, 28 частини першої та частиною другою щодо пільг, передбачених пунктами 1, 2, 11, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за  попередні  шість  місяців  не перевищує  величини доходу,  який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів.»;
4) у статті 21:
у частині першій:
пункт 2, 4 та 9 виключити;
доповнити статтю частиною третьою такого змісту:
«Установити, що пільги, передбачені пунктом 1 частини першої та частиною другою щодо пільг, передбачених пунктами 1, 2, 11 статті 20, пунктом  5 частини першої надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за  попередні  шість  місяців  не перевищує  величини доходу,  який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.».
5) у статті 22:
у частині першій:
пункти 2, 13 виключити.
у абзаці першому пункту 6 слова «поза конкурсом при одержанні позитивних оцінок на вступних екзаменах» замінити словами «на конкурсній основі»;
доповнити статтю частиною третьою такого змісту: 
«Установити, що пільги, передбачені пунктом 1 частини першої та частиною другою щодо пільг, передбачених пунктами 1, 2, 11 статті 20,  пунктом 14 частини першої надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за  попередні  шість  місяців  не перевищує  величини доходу,  який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.». 
6) статтю 23 виключити;
7) у статті 24:
цифри і слова «і пунктом 2 статті 23» виключити;
доповнити статтю новою частиною такого змісту:
«Установити, що пільги, передбачені пунктом 1 статті 20, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за  попередні  шість  місяців  не перевищує  величини доходу,  який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.».
8) у статті 30:
у частині першій:
пункти 1, 3, 5, 6, 8, 12 виключити; 
у пункті 10  абзац другий виключити; 
у частині другій:
у пункті 4 слова «поза конкурсом» замінити словами «на конкурсній основі»;
пункт 1 частини третьої виключити;
доповнити статтю частиною сьомою такого змісту: 
«Установити, що пільги, передбачені пунктом 4 частини першої та пунктами 8, 9 частини третьої надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за  попередні  шість  місяців  не перевищує  величини доходу,  який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.».
9) статтю 31 виключити.
10) статті 37, 39 виключити;
11) статтю 41 викласти в такій редакції:
«Стаття 41. Оплата праці працівників, які перебувають у відрядженні на територіях радіоактивного забруднення  
Умови та розмір оплати праці працівників, які перебувають у відрядженні на територіях радіоактивного забруднення, визначається Кабінетом Міністрів України.»
12) статтю 43 викласти в такій редакції:
«Стаття 43. Оплата праці працівників, зайнятих спеціальною переробкою, утилізацією, дослідженням сировини і матеріалів з підвищеною внаслідок Чорнобильської катастрофи радіоактивністю, а також контролем, ремонтом і спеціальною обробкою радіоактивно забруднених технічних засобів
Умови та розмір оплата праці працівників, зайнятих спеціальною переробкою, утилізацією, дослідженням сировини і матеріалів з підвищеною внаслідок Чорнобильської катастрофи радіоактивністю, та працівників, зайнятих ремонтом і обслуговуванням технічних засобів та обладнання, їх спеціальною обробкою, проведенням дозиметричного контролю, визначаються Кабінетом Міністрів України.»
13) статтю 44 викласти у такій редакції:
«Стаття 44. Оплата праці у вихідні та святкові дні на територіях радіоактивного забруднення
Розмір оплати праці у вихідні та святкові дні на територіях радіоактивного забруднення визначається Кабінетом Міністрів України.»;
14) статтю 45 виключити;
15) статтю 48 викласти у такій редакції:
«Стаття 48. Компенсації за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та сім’ям за втрату годувальника
Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, дітям-інвалідам, сім’ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою, батькам померлого, щорічна допомога на оздоровлення виплачується у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.»;
16) статтю 50 викласти у такій редакції:
«Особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.»;
17) статтю 51 викласти у такій редакції:
 «Особам, віднесеним до категорій 2, 3, 4 призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.»;
18) частини першу та другу статті 52 викласти у такій редакції:
«Щомісячна компенсація у разі втрати годувальника призначається на кожного непрацездатного члена сім'ї, який був на його утриманні, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.»;
19) статтю 53 викласти у такій редакції:
«Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, та щомісячна компенсація сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи з урахуванням інших доходів не можуть перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.»;
20) статтю 54 викласти у такій редакції:
«Пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством. 
В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986 - 1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців. 
Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.»;
21) статтю 60 викласти у такій редакції:
«Стаття 60. Право вибору пільг та компенсацій особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи
Особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, які мають одночасно право на інші пільги та компенсації, передбачені законодавством України, надаються за їх вибором пільги та компенсації відповідно до одного із законів України.».

43. У Законі України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425; 1996 р., № 1, ст. 1; 2003 р., № 27, ст. 209; 2004 р., № 7, ст. 52; 2005 р., № 1, ст. 19, № 9, ст. 185; 2008 р., № 5-9, ст. 78; 2014 р., № 6-7, ст.80, № 12, ст. 181):
1)  у статті 12:
у частині першій:
пункти 7 та 17 виключити;
доповнити частиною наступного змісту:
«Установити, що пільги, передбачені пунктами 1, 2, 4, 5, 6 та 19 частини першої цієї статті надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за  попередні  шість  місяців  не перевищує  величини доходу,  який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.»;
пункт 22 викласти у такій редакції:
«Прийом громадян до вищих навчальних закладів проводиться на конкурсній основі відповідно до здібностей незалежно від форми власності навчального закладу та джерел оплати за навчання.»;
2) у статті 13:
у частині першій: 
в абзаці першому пункту 3 виключити слова «з компенсацією вартості проїзду до санаторно-курортного закладу і назад»;
пункти7 та21 виключити;
доповнити частиною наступного змісту:
«Установити, що пільги, передбачені пунктами 1, 2, 4, 5, 6 та 10 частини першої цієї статті надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує  величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.»;
3) у статті 14:
у частині першій: 
пункти 7та 16 виключити;
доповнити частиною наступного змісту:
«Установити, що пільги, передбачені пунктами 1, 2, 4, 5, 6 та 18 частини першої цієї статті надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за  попередні  шість місяців не перевищує  величини доходу,  який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.»;
4) у статті 15:
у частині першій: 
пункти 7 та 18 виключити;
доповнити частиною наступного змісту:
«Установити, що пільги, передбачені пунктами 1, 2, 4, 5, 6 та 20 частини першої цієї статті надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за  попередні  шість  місяців  не перевищує  величини доходу,  який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.»;
пункт 23 викласти у такій редакції:
«Прийом громадян до вищих навчальних закладів проводиться на конкурсній основі відповідно до здібностей незалежно від форми власності навчального закладу та джерел оплати за навчання.»;
5) у статті 16:
у частині першій: 
у пункті 6 слова «з компенсацією вартості проїзду до санаторно-курортного закладу і назад» і «розмір та порядок виплати компенсації» виключити;
пункти 15, 16 виключити;
доповнити частиною наступного змісту:
«Установити, що пільги, передбачені пунктами 4, 5, 7 та 12 цієї статті надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за  попередні  шість  місяців  не перевищує  величини доходу,  який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.».

44. У Законі України «Про жертви нацистських переслідувань» (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 24, ст. 182; 2005 р., № 5, ст. 120):
1)  у статті 61:
у частині першій:
пункти 7 та 17 виключити;
доповнити частиною наступного змісту:
«Установити, що пільги, передбачені пунктами 1, 2, 4, 5, 6 та 18 частини першої цієї статті надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за  попередні  шість  місяців  не перевищує  величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.»;
2) у статті 62:
у частині першій:
пункти 7, 21 виключити;
доповнити частиною наступного змісту:
«Установити, що пільги, передбачені пунктами 1, 2, 4, 5, 6 та 10 частини першої цієї статті надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за  попередні  шість  місяців  не перевищує  величини доходу,  який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.»;
3) у статті 63:
у частині першій:
пункти 7 та 16 виключити;
доповнити частиною наступного змісту:
«Установити, що пільги, передбачені пунктами 1, 2, 4, 5, 6 та 17 частини першої цієї статті надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.»;
4) у статті 64:
у частині першій:
пункти 7 та 18 виключити;
доповнити частиною шостою наступного змісту:
«Установити, що пільги, передбачені пунктами 1, 2, 4, 5, 6 та 19 частини першої цієї статті надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за  попередні  шість  місяців  не перевищує  величини доходу,  який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.».

45. У Законі України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 4, ст. 17; 2008 р., № 5-9, ст.78; 2014 р., № 6-7, ст.80):
1) у статті 7:
пункт 2 доповнити словами «за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за  попередні  шість  місяців  не перевищує  величини доходу,  який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.»;
пункт 12 виключити.
2) у статті 9:
у пункті 6 слова «з компенсацією вартості проїзду до санаторно-курортного закладу і назад» і «розмір та порядок виплати компенсації» виключити;
пункти  15, 16 виключити;
частину другу викласти у такій редакції:
«Установити, що пільги, передбачені пунктами 4, 5, 7 та 12 частини першої цієї статті надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за  попередні  шість  місяців  не перевищує  величини доходу,  який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.»;
3) статтю 21 виключити.

46. У Законі України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 21, ст. 252; Відомості Верховної Ради України,  2004 р., № 37, ст. 453; 2012 р., № 31, ст. 381)
Статтю 22 викласти у такій редакції:
«Прийом громадян до вищих навчальних закладів проводиться на конкурсній основі відповідно до здібностей незалежно від форми власності навчального закладу та джерел оплати за навчання.»;
статтю 381 виключити.

47. У Законі України «Про соціальний захист дітей війни» (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 4, ст. 94; 2006 р., № 9-11, ст. 96, № 19-20, ст. 166; 2008 р., № 5-8, ст. 78; 2010, № 19, ст. 150):
1) у статті 5:
абзац шостий включити;
у абзаці сьомому після слів «у межах середніх норм споживання» доповнити словами «за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за  попередні  шість  місяців  не перевищує  величини доходу,  який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.»;
2) у частині першій статті 6 слова та знаки «у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.» замінити словами та знаками «у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.».

48. У Законі України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист» (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 40 - 41, ст. 249; 2001 р., № 24, ст. 127):
1) пункти 10 та 11 статті 6 викласти у такій редакції:
“10) безоплатний проїзд (туди і назад) у межах України один раз на рік залізничним транспортом у купейному вагоні швидкого чи пасажирського потягу або водним чи автомобільним транспортом міжміського сполучення для лікування та відпочинку у санаторіях та будинках відпочинку для учасників антитерорестичної операції у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
11) безоплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту (за винятком таксі), автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів у межах України для учасників антитерорестичної операції Кабінетом Міністрів України;”

2) частину четверту статті 7 викласти у такій редакції: 
«Пільги, передбачені пунктами 2, 4 та 6 статті 6 цього Закону, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за  попередні  шість місяців не перевищує  величини доходу,  який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.».

49. У статті 6 Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 22, ст. 262; Відомості Верховної Ради України, 2008 р., № 5-8, ст. 78; 2010, № 8, ст. 62; 2013, № 50, ст. 693):
1) абзац четвертий частини п’ятої виключити.
2) доповнити новою частиною наступного змісту:
«Пільги щодо оплати жилої площі, комунальних послуг та ліків надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за  попередні  шість  місяців  не перевищує  величини доходу,  який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.».

50. У статті 2 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» (Відомості Верховної Ради Української РСР, 1991 р. №16, ст. 198; Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 13, ст. 177; 1992 р., N 37, ст. 541; 1995 р., № 19, ст. 136; 1996 р., № 3, ст. 11; 1997 р., № 8, ст. 62; 1997 р., № 20, ст. 145; 2005 р., № 7-8, ст. 162; 2005 р., № 17, № 18-19, ст. 267; 2008 р., №24,  ст., 232; 2009 р., № 51, ст. 759; 2013 р., № 48, ст. 682):
абзац п’ятий частини другої виключити; 
частину п`яту викласти у такій редакції:
«Межі цих зон установлюються та переглядаються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з Національною академією наук, центральними органами виконавчої влади, сільського господарства та з питань продовольчої безпеки держави, безпеки використання ядерної енергії, управління зоною відчуження та зоною безумовного (обов'язкового) відселення, на основі експертних висновків.».

51. У Гірничому законі України (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 50, ст. 433; 2001, № 32, ст. 172; 2008, № 42-43, ст.293; 2009, № 51, ст.758; 2012, № 5, ст.39; 2014, № 22, ст.796):
1) частину дев’яту статті 43 викласти у такій редакції:
«Працівники гірничих підприємств, які проживають у будинках, що мають центральне опалення, забезпечуються субсидією на оплату житлово-комунальних послуг у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.»
2) частини п’яту - восьму статті 48викласти у такій редакції:
«Після ліквідації або консервації гірничого підприємства надається субсидія на придбання твердого палива або на оплату житлово-комунальних послуг у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.».
52. Статтю 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»(Відомості Верховної Ради України, 2003, №15, ст.  111 доповнити частиною наступного змісту:
«Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування на відповідний рік».

53. У Законі України «Про прокуратуру» (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., № 53, ст. 793; 1993 р., № 50, ст. 474; 1995 р., № 34, ст. 268; 2001 р., № 44, ст. 233; 2002 р., № 17, ст.125; 2005 р., № 2, ст. 32; 2006 р., № 1, ст. 18; 2008 р., №№ 5 - 8, ст. 78; 2011 р., № 23, ст. 160; 2012 р., № 12-13, ст. 82; 2013 р., №21, ст. 208, № 14, ст. 89, № 30, ст.517):
1) у статті 50-1:
у частинах другій та п’ятій цифру «70» замінити відповідною цифровою «60»;
у частині одинадцятій слова та знаки «вчиненням корупційного правопорушення, пов'язаного з порушенням обмежень, передбачених Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» замінити словами та знаками «притягненням до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, пов’язане з корупцією.»;
частину чотирнадцяту викласти у такій редакції: 
«За пенсіонерами  і  членами їхніх сімей зберігаються пільги і гарантії соціального захисту,  передбачені цим Законом  та  іншими законами, крім пільг, які встановлені абзацом першим частини третьої статті 49 цього Закону.  Пенсіонери і члени їхніх сімей,  що проживають разом із ними,  мають також право на медичне обслуговування в тих  медичних закладах,  в  яких  вони  перебували на обліку до виходу на пенсію працівника прокуратури.»;
частину вісімнадцяту викласти у такій редакції:
«Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.».

54. Частину п’яту статі 20 Закону України «Про захист рослин» (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 50, ст. 310; 2008 р., № 5-8 , ст. 78; 2014, № 20-21, ст.745) викласти у такій редакції: 
«Пільги  на безплатне користування житлом  з  опаленням та освітленням, передбачені частиною четвертою цієї статті, надаються за  умови,  якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї  в  розрахунку  на  одну особу за попередні шість місяців не перевищує  величини  доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.».

55. У Законі України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (Відомості Верховної Ради України 2003 р., №№ 49-51, ст.376; 2008 р., № 5-6, № 7-8, ст.78; 2011р., № 2-3, ст. 11; 2012 р., № 12-13, ст.82; 2014 р., № 6-7, ст.80; № 10, ст.115, № 11, ст.135):
1) у абзаці четвертому частини другої статті 40 слова «за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії» замінити словами і цифрами «, обчислена як середній показник за 2012, 2013, 2014 роки.»;
2) у розділі XV «Прикінцеві положення»:
пункт 7 виключити;
в абзаці третьому пункту 12 слова «Президент України» замінити словами «Кабінет Міністрів України».

56. Розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (Відомості Верховної Ради України 2011 р., № 2-3, ст. 11; 2013 р., № 36, ст. 469; 2014 р., № 11, ст. 135, № 22, ст. 816, № 29, ст. 942) доповнити пунктом 11 такого змісту:
«11. Зупинити дію підпункту 8 частини першої статті 1, підпунктів 7 та 8 (в частині пред’явлення посвідчення застрахованої особи), 9 частини другої статті 6, абзацу другого підпункту 1 частини третьої статті 20, статті 22 цього Закону до 1 січня 2017 року.».

57. У статті 12 Закону України «Про загальні засади подальшої експлуатації і зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення зруйнованого четвертого енергоблока цієї АЕС на екологічно безпечну систему» (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 4, ст. 33; 2001 р., № 27, ст. 133; 2004 р., № 51, ст. 546):
1) пункт «в» частини другої виключити;
2) у частині дев’ятій слова та знаки «, а також відшкодування витрат Пенсійного фонду України, пов’язаних з достроковим виходом на пенсію понад строк, установлений статтею 49 Закону України “Про зайнятість населення,» виключити.

58. У Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 29, ст. 399; 2006 р., № 37, ст. 318, із наступними змінами):
1) у частині другій статті 5 слова та знаки «за умисний злочин, вчинений з використанням свого посадового становища» замінити словами та знаками «за умисне кримінальне правопорушення, вчинене з використанням свого посадового становища, або притягненням до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, пов’язане з корупцією,»;
2) у статті 9:
          частинe першe та другу викласти у такій редакції:
          “Особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України. У разі звільнення зі служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 16 років, одноразова грошова допомога у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України.
             Особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 календарних років і більше, виплачується одноразова грошова допомога у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України.”
у частині п’ятій після слів «за рахунок коштів органів» доповнити словами «підприємств, установ, організацій,»;
3)  частину третю статті  63 викласти у такій редакції:
“Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.”
виключити.

59. У Законі України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 15, ст. 190; 2007 р., № 33, ст. 442):
1) у статті 9:
абзац перший пункту 3 виключити;
абзац перший пункту 4  викласти у такій редакції:
«Умови і розміри грошового забезпечення визначаються Кабінетом Міністрів України.»;
2) перше речення пункту 1 статті 101 викласти у такій редакції:        
“Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.” 
3) у статті 12: 
абзац третій пункту п’ятого викласти у такій редакції:
«Установити, що пільги, передбачені  абзацом  першим та другим  цього пункту, надаються за  умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не   перевищує  величини  доходу,  який  дає  право  на  податкову соціальну  пільгу,  у  порядку,  визначеному  Кабінетом  Міністрів України.»;
4) у статті 13:
частину п’яту викласти у такій редакції:
«5. Прийом громадян до вищих навчальних закладів проводиться на конкурсній основі відповідно до здібностей незалежно від форми власності навчального закладу та джерел оплати за навчання.
Особа, у якої один з батьків є військовослужбовцем, який має вислугу в календарному обчисленні 20 років і більше, особа, у якої один з батьків є громадянином, звільненим з військової служби за віком, за станом здоров'я чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, вислуга років у календарному обчисленні якого становить 20 років і більше, особа, у якої один з батьків є військовослужбовцем, який став інвалідом внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, користується  правом зарахування до військових ліцеїв, ліцеїв з посиленою військово-фізичною підготовкою, до вищих військових навчальних закладів та вищих навчальних закладів, які мають військові навчальні підрозділи, за умов успішного складання іспитів та відповідності іншим вимогам і правилам прийому до цих навчальних закладів.»;
5) пункт четвертий статті 14  викласти у такій редакції:
“Військовослужбовці, які стали інвалідами внаслідок бойових дій,  учасники  бойових  дій  та прирівняні до них особи,  а також батьки військовослужбовців,  які загинули чи померли  або пропали безвісти під час проходження  військової  служби,  користуються правом безоплатного проїзду всіма  видами  міського  пасажирського транспорту   загального користування (крім таксі) в межах адміністративного району за місцем проживання,  залізничного  та водного транспорту приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів, а також вони  мають  право   на знижку при користуванні міжміським   залізничним, повітряним, водним та автомобільним транспортом у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України.”  

6) у статті 15:
у пункті 2
абзацb перший і другий викласти у такій редакції:
         “Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України.У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років, одноразова грошова допомога за кожний повний календарний рік служби виплачується у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України, за наявності вислуги 10 календарних років і більше.
Військовослужбовцям при звільненні з військової служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 календарних років і більше, виплачується одноразова грошова допомога у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України.”
після цифри «10» доповнити словом «календарних»;
у абзаці п’ятому після слів «за рахунок коштів органів» доповнити словами «підприємств, установ, організацій,»;
пункті 3 викласти у такій редакції:
“Військовослужбовцям виплачуються грошова допомога на оздоровлення та державні допомоги сім'ям з дітьми в порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.” 
60. У Кодексі цивільного захисту України (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 34 - 35, ст. 453):
1) у частині другій статті 120 виключити слова «особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту та членам їхніх сімей, які перебувають на їх утриманні,».

61. У Законі України «Про міліцію» (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 4, ст.20):
1) у статті 22: 
частину сьому викласти у такій редакції:
«Установити, що пільги,  передбачені частинами четвертою, п’ятою та шостою цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї  в  розрахунку  на  одну особу за попередні шість місяців не перевищує  величини  доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.»;
2) частину п’яту статті 23 викласти у такій редакції:
«За  дітьми  працівника  міліції,  який  загинув  або  помер у зв'язку  з  виконанням  службових  обов'язків, до  досягнення ними повноліття,   а   також  за  непрацездатними  членами  сім'ї,  які перебували  на  його  утриманні,  зберігається  право на пільги по оплаті   житла,  комунальних   послуг,  палива за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за  попередні  шість місяців не перевищує  величини доходу,  який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.».

62. Статтю 2 Закону України «Про загальну структуру і чисельність Міністерства внутрішніх справ України» (Відомості Верховної Ради України, 2002, №  16 (19.04.2002), ст.  115) викласти у такій редакції:
«Стаття 2. Затвердити загальну чисельність Міністерства внутрішніх справ України (за винятком чисельності Національної гвардії України, що визначається Законом України "Про Національну гвардію України") у кількості 220000 осіб. За рахунок Державного бюджету України утримуються 162000 працівників органів внутрішніх справ, з яких чисельність осіб рядового і начальницького складу не може перевищувати величину, визначену із розрахунку 300 осіб на 100 тисяч населення.».

63. У частині 12 статті 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»(Відомості Верховної Ради України, 2014, N  26 (27.06.2014), ст.  892):
абзац 2, 3 викласти у такій редакції:
«Громадяни України, визначені в абзаці першому цієї частини, мають право здобувати певний освітній рівень за рахунок бюджетних коштів у державних і комунальних закладах відповідно до умов прийому на навчання до вищих навчальних закладів на відповідний рік на конкурсній основі, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах освіти і науки.».

64. У Законі України «Про Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України» (Відомості Верховної Ради України, 2006, N  30 (28.07.2006), ст.  258): 
1) у статті 18
частину п’яту викласти у такій редакції:
«5. Прийом громадян до вищих навчальних закладів проводиться на конкурсній основі відповідно до здібностей незалежно від форми власності навчального закладу та джерел оплати навчання.».

65. Частину  першу статті 121 Кодексу цивільного захисту України викласти у наступній редакції:
«1. Прийом громадян до вищих навчальних закладів проводиться на конкурсній основі відповідно до здібностей незалежно від форми власності навчального закладу та джерел оплати навчання.».

66. У розділі 4 Положення про порядок комплектування, матеріально-технічного, військового, фінансового та соціально-побутового забезпечення спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 16 грудня 1993 року №3720 – ХІІ  (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., №4, ст. 20):
у пункті 4.1:
у підпункті 4.1.1 слова «установах банків» замінити словами «органах казначейства»;
підпункти 4.1.2 – 4.1.5 виключити;
доповнити новим підпунктом 4.1.7 у такій редакції:
«4.1.7. Умови оплати праці працівників підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю органів внутрішніх справ визначаються Кабінетом Міністрів України»;
1) у пункті 4.2:
підпункти 4.2.2, 4.2.5 – 4.2.9 виключити;
підпункт 4.2.10 викласти у такій редакції:
«4.2.10. Працівники підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю органів внутрішніх справ та члени їх сімей користуються правовими і соціальними гарантіями відповідно до Закону України «Про міліцію» та інших актів законодавства».

ІІ. Визнати такими, що втратили чинність:
Закон України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 26, ст. 273, із змінами, внесеними Законами України від 20 листопада 2012 року № 5483-VІ та від 19 грудня 2013 року № 714-VII);
Закон України від 23.02.2014 № 772-VІІ «Про введення мораторію на ліквідацію та реорганізацію закладів охорони здоров’я»(Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 12, ст. 191);
постанову Верховної Ради України від 5 червня 2014 р. № 1327-VII «Про схвалення Рекомендацій парламентських слухань на тему: «Доступність та якість загальної середньої освіти: стан і шляхи поліпшення»(Відомості Верховної Ради України, 2014 р., N29, ст. 952);
постанову Верховної Ради України від 6 вересня 2005 р. №2794-XV «Про недопущення закриття об’єктів соціально-культурного призначення в сільській місцевості»(Відомості Верховної Ради України, 2005 р., N46-47, ст. 469);
постанову Верховної Ради України від 19 грудня 2008 р. №778-VI «Про впровадження мораторію на закриття загальноосвітніх навчальних закладів у сільській місцевості»(Відомості Верховної Ради України, 2009 р., N 24, ст.301);
постанову Верховної Ради України від 8 лютого 2012 р. №4356-VI «Про впровадження мораторію на закриття державних і комунальних закладів культури у сільській місцевості»(Відомості Верховної Ради України, 2012 р., N36, ст.429);
постанову Верховної Ради України від 18 червня 2014 р. №1520-VII «Про встановлення мораторію на закриття загальноосвітніх навчальних закладів державної і комунальної форм власності»(Відомості Верховної Ради України, 2014 р., N32, ст. 1144).

ІІІ. Прикінцеві положення

1. Цей закон набирає чинності з 1 січня 2015 року.

2. Установити, що норми цього Закону у частині врахування середньомісячного сукупного доходу сім’ї при наданні пільг набувають чинності з 1 липня 2015 року.
3. Установити, що скорочення чисельності працівників Міністерства внутрішніх справ України відповідно до положень цього Закону та розрахунки із звільненими особами здійснюються до 31 грудня 2015 року.

4.Установити, що до стабілізації економічної ситуації норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» застосовуються у особливому порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

5. Установити, що витрати на виплату пенсії, достроково призначену згідно з умовами статті 49 Закону України «Про зайнятість населення» до набрання чинності цим законом, та оплату послуг за її доставку відшкодовуються Пенсійному фонду України за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики та Пенсійним фондом України.

6. Передбачити за рахунок коштів Державного бюджету України відшкодування витрат Пенсійного фонду України на фінансування достроково призначених пенсій за віком з урахуванням пункту «в» частини другої статті 12 Закону України «Про загальні засади подальшої експлуатації і зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення зруйнованого четвертого енергоблока цієї АЕС на екологічно безпечну систему» та статті 21 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в України», щодо пенсій призначених до набрання чинності цим Законом.

7. Установити, що достроково призначені пенсії за віком з урахуванням пункту «в» частини другої статті 12 Закону України «Про загальні засади подальшої експлуатації і зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення зруйнованого четвертого енергоблока цієї АЕС на екологічно безпечну систему», статті 21 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в України» та статті 49 Закону України «Про зайнятість населення», до набрання чинності цим Законом, працюючим пенсіонерам не виплачуються. 

8. У разі, якщо внаслідок перерахунку пенсій, відповідно до цього Закону, її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

9. Кабінету  Міністрів  України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.


Голова
Верховної Ради України

6 коментарів:

  1. эъесли бы они кто эту пограму стряпает несли ответственность тегипко уже песионую реформу сотворил ичто да не прдумали недоработали а вот еслибы хотябы 10 лет тюрьмы дали от тогда бы может думали а так ане пркатит другие придут пусть расхлебуют

    ВідповістиВидалити
  2. что такое визначаеться каб мином это хочу дам хочу недам это банда махна есть закон обратной силы не имеет бубьте добры исполяйте и ненадо валить все на войну хоромы такие одгепали у каждого депутата бизнес мы вас привели в раду мы вас там и порубаем ни один не убежиткак при янеке как ТАРАС БУЛЬБА МЫ ВАС ПОРОДИЛИ МЫ ВАС И ПОРУБАЕМ одумайтесь министры

    ВідповістиВидалити
  3. Какие Вы шуштрые да смелые.

    ВідповістиВидалити
  4. минимальщики остались в дупе

    ВідповістиВидалити
  5. Колеги!
    Все в дупе и попе!
    Приезжаем к финишу!
    С новым голом 2015 СТРАНА!
    Читайте все Законы и поправки к ним!
    Неучи бестолковые горе коментаторы типа КМ Украины аноним ком 21/59 25 грудня ДАМ не ДАПМ дам но не ВАМ!
    Сидели дома и сидите далее!
    Ликвидатор

    ВідповістиВидалити
  6. скільки можна вже знущатися з людей? невже люди стояли на майдані, щоб такі закони прийняли? всі сподівалися, що прийде нова демократична влада, забере награбоване,( бо за чесну працю таких статків і за все життя не заробиш) і сподівались, що нарешті звичайні люди зможуть покращити своє існування, бо це не життя, а виживання, і що маємо - з/плати зменшуються, пільги скасовують, комунальні, як і ціни на все піднімаються. То як жити далі? Люди не витримають. Буде новий майдан. Політики одумайтесь, поки не пізно. Що це за закони. Це так ви прийшли до влади допомагати простому люду? Забрати останнє у бідних - це ваша мета? Забирайте у тих, хто не знає, куди їх діти, а не у тих, хто не має за що купити кусок хліба.

    ВідповістиВидалити