Щодо зниження пенсійного віку

ун. № 759/2322/16-а

пр. №  2-а/759/86/16  

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

21 березня 2016 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Петренко Н.О. розглянувши в порядку скороченого провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва про зобов'язання вчинити дії

встановив:

Позивач   звернувся до суду з зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач відмовив йому в призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку через відсутність документального підтвердження первинними документами кількості днів роботи в зоні ЧАЕС. Позивач вважає дане рішення незаконним, а тому просить визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва неправомірними та зобов'язати відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 26.11.2015р. - дня звернення за призначенням пенсії.

Представник відповідача надав суду заперечення проти адміністративного позову від 11.03.2016 року, в яких просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі у зв`язку з тим, що згідно наданих позивачем документів не вбачається документального підтвердження первинними документами кількості днів роботи в зоні ЧАЕС.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Умови призначення і виплати пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, регулюються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Статтею 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державні пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ст. 55 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» учасники ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 01.07.1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 01.07.1986 року по 31.12.1986 року - не менше 5 календарних днів пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку на 10 років, а учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року в зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку до 5 років.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2-ої категорії, що підтверджується посвідченням, виданим на ім'я позивача НОМЕР_1

У відповідь на заяву позивача від 26.11.2015р. Управління Пенсійного фонду України у Святошинському районі міста Києва листом від 02.12.2015 року за № 2485/8-П відмовило позивачу в призначенні пільгової пенсії відповідно до ст. 55 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», у зв'язку з тим, що з наданих документів не вбачається документального підтвердження первинними документами кількості днів роботи в зоні ЧАЕС.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджується відповідними документами. Видача довідок про період роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а також на території радіоактивного забруднення здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами).

Відповідно до довідки ТОВ «Пустовіти» від 10.11.2015р. № 138 ОСОБА_1 з 09 травня 1986р. по 16 травня 1986р. був в зонах небезпеки ЧАЕС, визначених Рішенням Урядової комісії СРСР по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС від 07.08.1986р. № 87, від 19.08.1986р. № 108, від 05.01.1987р. № 339, від 02.02.1987р. № 351 безпосередньо зайнятий на роботах, передбачених Постановою Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05.06.1986р. № 665-195, постановою ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 29.12.1987р. № 1497-378, які дають право на державну пенсію на пільгових умовах у відповідності зі списком № 1, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956р. і постановою Державного комітету СРСР по праці і соціальних питаннях від 09.03.88р. № 122. Час указаної роботи до 1 січня 1988 року зараховується в стаж при призначенні пенсії в потрійному, а в 1988-2005 роках в півторакратному розмірі.

Відповідно до вимог чинного законодавства (Постанови Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-11 «Про затвердження Порядку надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» при призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку, визначеного Законом України «Про соціальний захист громадян, постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особи повинні надати: посвідчення учасника ліквідації аварії на ЧАЕС, яке повинно мати штамп про його перереєстрацію, дату її проведення; довідку форми 122 (за установленою формою, затвердженою Постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питань № 122 від 09.03.1988 року).

Проте, у разі неможливості подання довідки за формою №122 для призначення пенсії надаються інші первинні документи, що підтверджують період роботи в зоні відчуження: довідки про період роботи в зоні, табелі обліку робочого часу тощо. Вказана позиція узгоджується із змістом п.7 п.п. «ґ» постанови Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. N22-1 (в редакції станом на 15.10.2009р.), згідно з якою замість довідки про період участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.88 N122, можуть надаватись довідки архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС тощо.

До матеріалах справи позивачем долучено не достатньо доказів, які б підтверджували періоди роботи в зоні ЧАЕС (накази про відрядження в зону ЧАЕС із зазначенням населених пунктів зони, довідку про підвищену оплату праці в зоні ЧАЕС, інші документи).

Відповідно до частини другої статті 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню, оскільки не підтверджений належними доказами.

Враховуючи викладене, та керуючись ст. 46 Конституції України, ст. ст. 15, 46, 49, 55 Закону України «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. ст. 9, 69-71, 158-163, 183-2, 185-187, 254 КАС України, суд-

постановив:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва про зобов'язання вчинити дії.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти  днів з дня отримання копії постанови.

Суддя:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/56823090