Про внесення змін до Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини""

Проект

вноситься народним 

депутатом України

ОМЕЛЬЧЕНКОМ В.П.

(посвід. № 280)

ЗАКОН УКРАЇНИ 

«Про внесення змін до Закону України 

«Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»»

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

I. Внести такі зміни до Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 30, ст. 260; 2011, № 39, ст.391):


  1. Доповнити  статтю 3 частиною  такого змісту:
“видатки Державного бюджету України на виконання Рішення відшкодовуються Державі за рахунок посадових осіб, незаконні дії або бездіяльність яких спонукали Стягувача подати заяву до Суду за захистом його порушених прав”.

 2.   Частину четверту статті 14 викласти в такій редакції:

«4. Одночасно з поданням Орган представництва готує та надсилає Верховній Раді України пропозиції для врахування під час підготовки законопроектів»;


3.  Доповнити статтю 16  частиною  такого змісту:
“У разі невиконання вимог, передбачених Конституцією України, законодавством України та норм міжнародного права, з метою попередження завдання шкоди іміджу Держави,  посадові особи дії або бездіяльність яких призвела до подання Стягувачем заяви до Суду за захистом його порушених прав і за наслідками розгляду якої на користь Стягувача постановлено Рішення, позбавляються права  обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.”

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ

до проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України

«Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»

(щодо вдосконалення процедури виконання рішень та пропозицій Європейського суду з прав людини)

Чинна редакція законодавчого акта	Проект Закону України
Стаття 3. Норма відсутня. Стаття 14. Дії Органу представництва щодо вжиття заходів загального характеру 1. Щокварталу Орган представництва готує та надсилає до Кабінету Міністрів України подання щодо вжиття заходів загального характеру (далі - подання). 2. Подання включає пропозиції щодо вирішення зазначеної в Рішенні системної проблеми та усунення її першопричини, зокрема: а) аналіз обставин, що призвели до порушення Конвенції; б) пропозиції щодо внесення змін до чинного законодавства; в) пропозиції щодо внесення змін до адміністративної практики; г) пропозиції для врахування під час підготовки законопроектів; д) пропозиції щодо забезпечення професійної підготовки з питань вивчення Конвенції та практики Європейського суду з прав людини для суддів, прокурорів, адвокатів, працівників правоохоронних органів, імміграційних служб, інших категорій працівників, професійна діяльність яких пов'язана із правозастосуванням, а також з триманням людей в умовах позбавлення свободи; е) пропозиції щодо здійснення інших заходів загального характеру, спрямованих на усунення недоліків системного характеру, припинення спричиненого цими недоліками порушення Конвенції та забезпечення максимального відшкодування наслідків цих порушень; є) перелік центральних органів виконавчої влади, які є відповідальними за вжиття кожного з пропонованих у поданні заходів. 3. Одночасно з поданням Орган представництва готує аналітичний огляд для Верховного Суду України, який включає: а) аналіз обставин, що спричинили порушення Конвенції; б) пропозиції щодо приведення судової практики у відповідність з вимогами Конвенції. 4. Одночасно з поданням Орган представництва готує та надсилає до Апарату Верховної Ради України пропозиції для врахування під час підготовки законопроектів.	Доповнити  статтю 3  частиною  такого змісту: “видатки Державного бюджету України на виконання Рішення відшкодовуються Державі за рахунок посадових осіб, незаконні дії або бездіяльність яких спонукали Стягувача подати заяву до Суду за захистом його порушених прав”. Стаття 14. Дії Органу представництва щодо вжиття заходів загального характеру 1. Щокварталу Орган представництва готує та надсилає до Кабінету Міністрів України подання щодо вжиття заходів загального характеру (далі - подання). 2. Подання включає пропозиції щодо вирішення зазначеної в Рішенні системної проблеми та усунення її першопричини, зокрема: а) аналіз обставин, що призвели до порушення Конвенції; б) пропозиції щодо внесення змін до чинного законодавства; в) пропозиції щодо внесення змін до адміністративної практики; г) пропозиції для врахування під час підготовки законопроектів; д) пропозиції щодо забезпечення професійної підготовки з питань вивчення Конвенції та практики Європейського суду з прав людини для суддів, прокурорів, адвокатів, працівників правоохоронних органів, імміграційних служб, інших категорій працівників, професійна діяльність яких пов'язана із правозастосуванням, а також з триманням людей в умовах позбавлення свободи; е) пропозиції щодо здійснення інших заходів загального характеру, спрямованих на усунення недоліків системного характеру, припинення спричиненого цими недоліками порушення Конвенції та забезпечення максимального відшкодування наслідків цих порушень; є) перелік центральних органів виконавчої влади, які є відповідальними за вжиття кожного з пропонованих у поданні заходів. 3. Одночасно з поданням Орган представництва готує аналітичний огляд для Верховного Суду України, який включає: а) аналіз обставин, що спричинили порушення Конвенції; б) пропозиції щодо приведення судової практики у відповідність з вимогами Конвенції. 4. Одночасно з поданням Орган представництва готує та надсилає Верховній Раді України пропозиції для врахування під час підготовки законопроектів.
Стаття 16. Норма відсутня.	2. Доповнити статтю 16  частиною такого змісту:             “У разі невиконання вимог, передбачених Конституцією України, законодавством України та норм міжнародного права, з метою попередження завдання шкоди іміджу Держави,  посадові особи дії або бездіяльність яких призвела до подання Стягувачем заяви до Суду за захистом його порушених прав і за наслідками розгляду якої на користь Стягувача постановлено Рішення, позбавляються права  обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.”

        Народний депутат України                                                        Омельченко В.П.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” (щодо вдосконалення процедури виконання рішень та пропозицій Європейського суду з прав людини)

1. Обґрунтування необхідності прийняття проекту Закону

В Україні як правовій та демократичній державі, діяльність органів державної влади має здійснюватись за принципами верховенства права та у відповідності до норм Конституції України, Законів України та міжнародних норм.

Україна є стороною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі – Конвенція, ЄКПЛ) та протоколів до неї. Відповідно до пункту 1 статті 46 Конвенції, сторони зобов’язуються виконувати остаточні рішення Європейського суду з прав людини (далі – Суд, ЄСПЛ) у будь-яких справах, у яких вони є сторонами. Порядок виконання рішень та застосування практики Суду в Україні визначено Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Відповідно до Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» виконання рішень Суду покладається на органи виконавчої влади, які забезпечують здійснення заходів індивідуального (виплата справедливої сатисфакції, повторний розгляд справи адміністративним органом тощо) та загального характеру, необхідних для належного виконання рішення Суду у справі проти України та усунення недоліків системного характеру, які лежали в основі виявленого ЄСПЛ порушення Конвенції.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» заходами загального характеру є заходи, спрямовані на усунення зазначеної в рішенні Суду системної проблеми та її першопричини, зокрема шляхом: а) внесення змін до чинного законодавства та практики його застосування; б) внесення змін до адміністративної практики; в) забезпечення юридичної експертизи законопроектів; г) забезпечення професійної підготовки з питань вивчення Конвенції та практики Суду прокурорів, адвокатів, працівників правоохоронних органів, працівників імміграційних служб, інших категорій працівників, професійна діяльність яких пов'язана із правозастосуванням, а також з триманням людей в умовах позбавлення свободи; д) інші заходи, які визначаються - за умови нагляду з боку Комітету міністрів Ради Європи - державою-відповідачем відповідно до рішення Суду з метою забезпечення усунення недоліків системного характеру, припинення спричинених цими недоліками порушень Конвенції та забезпечення максимального відшкодування наслідків цих порушень.

Нажаль в даний час склалась негативна практика щодо дотримання органами влади та їх посадовими особами зазначених норм, що в свою чергу негативно вплинуло на стан захищеності гарантованих національним законодавством України та нормами міжнародного права прав та свобод людини та громадянина. Збільшилась кількість звернень громадян, які вичерпали всі національні засоби захисту, до Європейського суду з прав людини за захистом їх порушених прав та свобод, як до останньої інстанції, що в змозі осудити безвідповідальність деяких посадових осіб у різних гілках влади, відновити порушенні права та компенсувати понесені матеріальні збитки та моральну шкоду.

Аналіз практики вирішення спорів Європейським Судом з прав людини, щодо порушення Україною в особі її органів норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про негативну тенденцію у діяльності всієї системи державних органів, в наслідок порушення окремими посадовими особами норм українського та міжнародного законодавства. При цьому значні витрати бере на себе і без того перевантажений бюджет України, а не особи, які повинні нести персональну відповідальність за свої дії або бездіяльність, такий стан речей безперечно, не кращим чином відображається на  іміджі  нашої Держави в очах світової спільноти.

На разі, в такій ситуації й виникла необхідність доповнення положень чинного Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” нормами, які б покладали персональну відповідальність за незаконні дії або бездіяльність посадових осіб, що призвели до подачі заяви до Європейського Суду з прав людини та за результатами розгляду якої Судом було постановлено Рішення на користь заявника.

Крім того, з метою попередження завдання шкоди іміджу Держави,  у проекті Закону пропонується покласти витрати пов’язані з виконанням Рішення Суду на вказаних посадових осіб та позбавити їх права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, оскільки вони не спроможні захищати і відстоювати права людини та не порушувати їх.

Виконання рішень Суду, особливе тих, що потребують вирішення системних проблем, неможливе без активної участі органу законодавчої влади країни, зокрема здійснення ним ефективного парламентського контролю за виконанням рішень та застосуванням практики Суду. Про це наголошується у рішеннях Парламентської Асамблеї Ради Європи. Так, у Резолюції № 1516 від 2 жовтня 2006 року Асамблея закликала національні парламенти запровадити спеціальні механізми та процедури для ефективного парламентського контролю за виконанням рішень Суду шляхом регулярного звітування відповідальних міністерств (п. 22.1.).

Асамблея залишила за собою право вживати відповідні дії, зокрема застосувати Правило 8 свого Регламенту (тобто зупинити повноваження національної делегації), у разі постійного невиконання відповідною державою вимог, зазначених у рішенні Суду, або у разі, якщо національний парламент не чинитиме потрібного тиску на уряд для виконання рішення Суду (п. 22.7.)

Як зазначається у Резолюції ПАРЄ № 1787 від 26 січня 2011 року, відповідно до Декларації та Плану дій, прийнятих в Інтерлакені в лютому 2010 року, слід надати пріоритет повному та дієвому дотриманню рішень Суду. Асамблея вважає, що повинен бути забезпечений регулярний та прискіпливий парламентський контроль за виконанням рішень ЄСПЛ – як на європейському, так і національному рівнях.

2. Цілі та завдання проекту Закону

Метою проекту є забезпечення прав і основоположних свобод людини в Україні шляхом ефективного виконання рішень Європейського суду з прав людини.

Подання законопроекту пов’язане з необхідністю суттєвого підвищення правової захищеності прав і свобод людини та громадянина в Україні через особисту відповідальність посадових осіб, усунення систематичних порушень з боку посадових осіб норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зменшення навантаження на видаткову частину Державного бюджету України та підтримання  іміджу України, як правової, соціальної  та демократичної держави.

Завданнями проекту є  також створення законодавчої основи для запровадження ефективних парламентських процедур, спрямованих на усунення передумов для порушення прав і основоположних свобод людини в Україні, здійснення контролю за виконанням рішень Європейського суду з прав людини органами виконавчої влади.

3. Загальна характеристика і основні положення проекту Закону

Законопроект передбачає:

доповнити статтю 3 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” частиною  такого змісту:

“Видатки Державного бюджету України на виконання Рішення відшкодовуються Державі за рахунок посадових осіб, незаконні дії або бездіяльність яких спонукали Стягувача подати заяву до Суду за захистом його порушених прав”. При цьому на орган, відповідальний за забезпечення представництва України в Європейському суді з прав людини та координацію виконання його рішень (Орган представництва, яким наразі є Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини) буде покладено обов’язок інформувати Верховну Раду України про виконання рішень та застосування практики Суду. У проекті пропонується уточнити положення статті 14 Закону «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», у якій йдеться про дії Органу представництва щодо вжиття заходів загального характеру при виконанні рішень Суду

Пропонється доповнити статтю 16 Закону частиною такого змісту:

“У разі невиконання вимог, передбачених Конституцією України, законодавством України та норм міжнародного права, з метою попередження завдання шкоди іміджу Держави,  посадові особи дії або бездіяльність яких призвела до подання Стягувачем заяви до Суду за захистом його порушених прав і за наслідками розгляду якої на користь Стягувача постановлено Рішення, позбавляються права  обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.”

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї, Конституція України, Закон України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, Практика Європейського суду з прав людини у справах проти України.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Прийняття даного законопроекту не потребує додаткового фінансування з Державного бюджету України, а навпаки приведе до суттєвого зменшення рівня навантаження на Держбюджет.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття проекту Закону

Реалізація проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суттєво підвищить рівень відповідальності посадових осіб різних гілок влади щодо прийняття ними рішень, значно знизить обсяги їх зловживань по відношенню до прав та свобод людини і громадянина, в значній мірі перешкоджатиме свавільному ставленню посадових осіб до своїх обов’язків;

сприятиме повнішій реалізації прав і основоположних свобод людини в Україні, відновленню порушених прав, запровадженню ефективних механізмів юридичного захисту прав і свобод людини.

Внаслідок прийняття проекту буде посилено механізм парламентського контролю за виконанням рішень Європейського суду з прав людини, створено передумови для оперативного реагування на порушення Конвенції та усунення системних проблем, що зумовлюють значну кількість заяв до Європейського суду з прав людини та рішень про порушення Україною положень Конвенції та її протоколів, що  забезпечить належне виконання Україною своїх обов’язків як члена Ради Європи у зазначеній сфері.

У зв’язку з цим, позитивним моментом стане також і зменшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини та поліпшення соціально-економічного стану Держави, підвищення рівня авторитету України, як країни де людські права та соціальні цінності мають найвищу вагу та правовий захист.

Народний депутат України                                           ОМЕЛЬЧЕНКО В.П.

ДЖЕРЕЛО