Законопроект 2212

ПРОЕКТ

Вноситься
Кабінетом Міністрів України

А. ЯЦЕНЮК

“        ” 2015 р.

ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до деяких законодавчих
актів України щодо пенсійного забезпечення
_______________________________________

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

І. Внести зміни до таких законів України:

1. Статтю 58 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 13, ст. 178, № 37, ст. 543) викласти в такій редакції:

“Стаття 58. Виплата пенсій працюючим пенсіонерам

У період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених Законами України “Про статус народного депутата України”, “Про державну службу”, “Про прокуратуру”, “Про судоустрій і статус суддів”, пенсії/щомісячне довічне грошове утримання, призначені відповідно до законодавства, не виплачуються. У період роботи на інших посадах/роботах пенсії/щомісячне довічне грошове утримання, призначені відповідно до законодавства, виплачуються в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Після звільнення з роботи пенсії/щомісячне довічне грошове утримання виплачуються у розмірі, обчисленому відповідно до законодавства.”.

2. У Законі України “Про пенсійне забезпечення” (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 3, ст. 10; 1996 р., № 31, ст. 146; № 32, ст. 459; 2014 р., № 6 — 7, ст. 80):
1) статтю 13 викласти в такій редакції:

“Стаття 13. Пенсії за віком на пільгових умовах

На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, — за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць — після досягнення 50 років і при стажі роботи для чоловіків не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і для жінок не менше 20 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

45 років — які народилися по 28 лютого 1970 року включно;
45 років 6 місяців — які народилися з 1 березня 1970 року по
31 серпня 1970 року;
46 років — які народилися з 1 вересня 1970 року по 28 лютого
1971 року;
46 років 6 місяців — які народилися з 1 березня 1971 року по
31 серпня 1971 року;
47 років — які народилися з 1 вересня 1971 року по 29 лютого
1972 року;
47 років 6 місяців — які народилися з 1 березня 1972 року по
31 серпня 1972 року;
48 років — які народилися з 1 вересня 1972 року по 28 лютого
1973 року;
48 років 6 місяців — які народилися з 1 березня 1973 року по
31 серпня 1973 року;
49 років — які народилися з 1 вересня 1973 року по 28 лютого
1974 року;
49 років 6 місяців — які народилися з 1 березня 1974 року по
31 серпня 1974 року;
50 років — які народилися з 1 вересня 1974 року по 28 лютого
1975 року.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але відпрацювали не менше половини стажу на зазначених роботах за наявності передбаченого загального стажу роботи, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”:

чоловікам — на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;
жінкам — на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої  роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію до 31 грудня 2021 року;

б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, — за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць після досягнення 55 років і при стажі роботи для чоловіків не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і для жінок не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

50 років — які народилися по 28 лютого 1965 року включно;
50 років 6 місяців — які народилися з 1 березня 1965 року
по 31 серпня 1965 року;
51 рік — які народилися з 1 вересня 1965 року по 28 лютого
1966 року;
51 рік 6 місяців — які народилися з 1 березня 1966 року по 31 серпня 1966 року;
52 роки — які народилися з 1 вересня 1966 року по 28 лютого
1967 року;
52 роки 6 місяців — які народилися з 1 березня 1967 року по 31 серпня 1967 року;
53 роки — які народилися з 1 вересня 1967 року по 29 лютого
1968 року;
53 роки 6 місяців — які народилися з 1 березня 1968 року по 31 серпня 1968 року;
54 роки — які народилися з 1 вересня 1968 року по 28 лютого
1969 року;
54 роки 6 місяців — які народилися з 1 березня 1969 року по 31 серпня 1969 року;
55 років — які народилися з 1 вересня 1969 року по 28 лютого
1970 року.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але відпрацювали не менше половини стажу на зазначених роботах за наявності передбаченого загального стажу роботи, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”:
чоловікам — на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;
жінкам — на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію до 31 грудня 2021 року;

в) трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, на інших підприємствах сільського господарства, — чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі;

г) жінки, які працюють трактористами-машиністами, машиністами будівельних, шляхових і вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на базі тракторів і екскаваторів, — після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 15 років на зазначеній роботі.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними віку, встановленого абзацами третім—тринадцятим пункту “б” частини першої цієї статті;

д) жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, на інших підприємствах сільського господарства, — після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 25 років за умови виконання встановлених норм обслуговування.
Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними віку, встановленого абзацами третім—тринадцятим пункту “б” частини першої цієї статті;

е) жінки, зайняті протягом повного сезону на вирощуванні, збиранні та післязбиральній обробці тютюну, — після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 25 років.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними віку, встановленого абзацами третім—тринадцятим пункту “б” частини першої цієї статті;

є) робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, — за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, — після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 25 років.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними віку, встановленого абзацами третім—тринадцятим пункту “б” частини першої цієї статті;

ж) жінки, які постійно працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п’ятеро і більше дітей, — незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;

з) водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв після досягнення 55 років і при стажі роботи:
для чоловіків — не менше 30 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців;
для жінок — не менше 25 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними віку, встановленого абзацами третім—тринадцятим пункту “б” частини першої цієї статті.

Порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 цього Закону.
Контроль за правильністю застосування списків на пільгове пенсійне забезпечення і якістю проведення атестації робочих місць на підприємствах та в організаціях, підготовка пропозицій щодо вдосконалення цих списків покладаються на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.”;

2) у частині другій статті 14 слова і цифри “передбачений статтею 12 цього Закону,” замінити словами і цифрами “встановлений статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”;

3) у статті 54:
пункти “а” — “г” викласти в такій редакції:

“а) працівники льотного і льотно-випробного складу за наявності вислуги років на цих посадах станом на 1 березня 2015 року не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок та після цієї дати у разі набуття вислуги років на цих посадах:
з 1 березня 2015 року по 29 лютого 2016 року — не менше 25 років
6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок;
з 1 березня 2016 року по 28 лютого 2017 року — не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок;
з 1 березня 2017 року по 28 лютого 2018 року — не менше 26 років
6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок;
з 1 березня 2018 року по 28 лютого 2019 року — не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок;
з 1 березня 2019 року по 29 лютого 2020 року — не менше 27 років
6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок;
з 1 березня 2020 року по 28 лютого 2021 року — не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок;
з 1 березня 2021 року по 28 лютого 2022 року — не менше 28 років
6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок;
з 1 березня 2022 року по 28 лютого 2023 року — не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок;
з 1 березня 2023 року по 29 лютого 2024 року — не менше 29 років
6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок;
з 1 березня 2024 року або після цієї дати — не менше 30 років у чоловіків і не менше 25 років у жінок.
Зазначені працівники, звільнені від льотної роботи за станом здоров’я (через хворобу), за наявності вислуги років, що не більше ніж на п’ять років менше від тривалості, передбаченої абзацами другим—одинадцятим цього пункту, мають право на пенсію пропорційно відпрацьованому часу.
Перелік посад працівників льотного складу, порядок обчислення строків вислуги років для призначення їм пенсій, а також порядок призначення і виплати пенсій льотно-випробному складу затверджуються Кабінетом Міністрів України;

б) працівники, які здійснюють управління повітряним рухом і мають свідоцтво диспетчера, — після досягнення 50 років і при стажі роботи:
для чоловіків — не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців роботи по безпосередньому управлінню польотами повітряних суден;
для жінок — не менше 22 років 6 місяців, з них не менше 10 років роботи по безпосередньому управлінню польотами повітряних суден.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними віку, встановленого абзацами третім—тринадцятим пункту “а” частини першої статті 13 цього Закону.
Зазначені працівники, звільнені від роботи по безпосередньому управлінню польотами повітряних суден за станом здоров’я (через хворобу), за наявності вислуги років не менше 10 років у чоловіків і не менше 7 років
6 місяців у жінок мають право на пенсію пропорційно відпрацьованому часу.
У вислугу років працівникам, які здійснюють управління повітряним рухом, зараховується також робота, зазначена у пункті “а” цієї статті.
Працівники, які здійснюють управління повітряним рухом і мають посвідчення (диспетчери, старші диспетчери, керівники польотів), мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах станом на 1 березня 2015 року не менше 25 років у чоловіків і не менше 22 років
6 місяців у жінок та після цієї дати були зайняті на цих роботах:

з 1 березня 2015 року по 29 лютого 2016 року — не менше 20 років
6 місяців у чоловіків і не менше 18 років у жінок;
з 1 березня 2016 року по 28 лютого 2017 року — не менше 21 року у чоловіків і не менше 18 років 6 місяців у жінок;
з 1 березня 2017 року по 28 лютого 2018 року — не менше 21 року
6 місяців у чоловіків і не менше 19 років у жінок;
з 1 березня 2018 року по 28 лютого 2019 року — не менше 22 років у чоловіків і не менше 19 років 6 місяців у жінок;
з 1 березня 2019 року по 29 лютого 2020 року — не менше 22 років
6 місяців у чоловіків і не менше 20 років у жінок;
з 1 березня 2020 року по 28 лютого 2021 року — не менше 23 років у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок;
з 1 березня 2021 року по 28 лютого 2022 року — не менше 23 років
6 місяців у чоловіків і не менше 21 року у жінок;
з 1 березня 2022 року по 28 лютого 2023 року — не менше 24 років у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок;
з 1 березня 2023 року по 29 лютого 2024 року — не менше 24 років
6 місяців у чоловіків і не менше 22 років у жінок;
з 1 березня 2024 року і після цієї дати — не менше 25 років у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок.
Порядок обчислення строків вислуги для призначення пенсій затверджується Кабінетом Міністрів України;

в) інженерно-технічний склад — за переліком посад і робіт, що затверджується в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України після досягнення 55 років і при стажі роботи:
для чоловіків — не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначених посадах;
для жінок — не менше 25 років, з них не менше 15 років на зазначених посадах.
У вислугу років працівникам інженерно-технічного складу зараховується також робота, зазначена в пунктах “а” і “б” цієї статті.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними віку, встановленого абзацами третім—тринадцятим пункту “б” частини першої статті 13 цього Закону;

г) бортпровідники:
чоловіки — після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 15 років як бортпровідник;
жінки — після досягнення 50 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 10 років як бортпровідниця.
До досягнення віку, встановленого абзацом третім цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними віку, встановленого абзацами третім—тринадцятим пункту “а” частини першої статті 13 цього Закону.”;

4) статтю 55 викласти в такій редакції:
“Стаття 55. Окремі категорії працівників інших галузей народного
господарства, які мають право на пенсію за вислугу років

Право на пенсію за вислугу років мають:
а) робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, — за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України; водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих в технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар’єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи, після досягнення 55 років і при стажі роботи:
для чоловіків — не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі;
для жінок — не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначеній роботі.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними віку, встановленого абзацами третім—тринадцятим пункту “б” частини першої статті 13 цього Закону;

б) працівники експедицій, партій, загонів, дільниць і бригад, безпосередньо зайняті на польових геологорозвідувальних, пошукових, топографо-геодезичних, геофізичних, гідрографічних, гідрологічних, лісовпорядних і розвідувальних роботах, після досягнення 55 років і при стажі роботи:
для чоловіків — не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі;
для жінок — не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначеній роботі.
При цьому період роботи безпосередньо в польових умовах протягом півроку або більше півроку зараховується за рік роботи, менше півроку — за фактичною тривалістю, а на сезонних роботах — відповідно до статті 61 цього Закону.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними віку, встановленого абзацами третім—тринадцятим пункту “б” частини першої статті 13 цього Закону;

в) робітники, майстри (у тому числі старші майстри), безпосередньо зайняті на лісозаготівлях і лісосплаві, включаючи зайнятих на обслуговуванні механізмів і обладнання, — за списком професій, посад і виробництв, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, після досягнення 55 років і при стажі роботи:
для чоловіків — не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі;
для жінок — не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначеній роботі.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними віку, встановленого абзацами третім—тринадцятим пункту “б” частини першої статті 13 цього Закону;

г) механізатори (докери-механізатори) комплексних бригад на вантажно-розвантажувальних роботах у портах після досягнення 55 років і при стажі роботи:
для чоловіків — не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі;
для жінок — не менше 25 років, з них не менше 15 років на зазначеній роботі.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними віку, встановленого абзацами третім—тринадцятим пункту “б” частини першої статті 13 цього Закону;

д) плавсклад морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості (крім суден портових, що постійно працюють на акваторії порту, службово-допоміжних, роз’їзних, приміського і внутріміського сполучення) після досягнення 55 років і при стажі роботи:
для чоловіків — не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі;
для жінок — не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначеній роботі.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними віку, встановленого абзацами третім—тринадцятим пункту “б” частини першої статті 13 цього Закону;

працівники окремих видів суден, професій і посад плавскладу суден морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості — за списком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку при стажі роботи на цих суднах, за цими професіями і посадами, станом на 1 березня 2015 року не менше 25 років для чоловіків і не менше 20 років для жінок та після цієї дати при стажі роботи на цих суднах, за цими професіями і посадами:
з 1 березня 2015 року по 29 лютого 2016 року — не менше 25 років
6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок;
з 1 березня 2016 року по 28 лютого 2017 року — не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок;
з 1 березня 2017 року по 28 лютого 2018 року — не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок;
з 1 березня 2018 року по 28 лютого 2019 року — не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок;
з 1 березня 2019 року по 29 лютого 2020 року — не менше 27 років
6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок;
з 1 березня 2020 року по 28 лютого 2021 року — не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок;
з 1 березня 2021 року по 28 лютого 2022 року — не менше 28 років
6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок;
з 1 березня 2022 року по 28 лютого 2023 року не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок;
з 1 березня 2023 року по 29 лютого 2024 року — не менше 29 років
6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок;
з 1 березня 2024 року або після цієї дати — не менше 30 років у чоловіків і не менше 25 років у жінок;

е) працівники освіти, охорони здоров’я та соціального забезпечення незалежно від віку за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 березня 2015 року не менше 25 років та після цієї дати:
з 1 березня 2015 року по 29 лютого 2016 року — не менше 25 років
6 місяців;
з 1 березня 2016 року по 28 лютого 2017 року — не менше 26 років;
з 1 березня 2017 року по 28 лютого 2018 року — не менше 26 років
6 місяців;
з 1 березня 2018 року по 28 лютого 2019 року — не менше 27 років;
з 1 березня 2019 року по 29 лютого 2020 року — не менше
27 років 6 місяців;
з 1 березня 2020 року по 28 лютого 2021 року — не менше 28 років;
з 1 березня 2021 року по 28 лютого 2022 року — не менше 28 років
6 місяців;
з 1 березня 2022 року по 28 лютого 2023 року — не менше 29 років;
з 1 березня 2023 року по 29 лютого 2024 року — не менше 29 років
6 місяців;
з 1 березня 2024 року або після цієї дати — не менше 30 років;

є) спортсмени — заслужені майстри спорту, майстри спорту міжнародного класу — члени збірних команд при загальному стажі роботи не менше 25 років — у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку;

ж) артисти театрально-концертних та інших видовищних закладів, підприємств і колективів при стажі творчої діяльності від 20 до 35 років та після цієї дати за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.”;

5) статтю 85 доповнити частиною такого змісту:
“Пенсія працюючим пенсіонерам, призначена згідно із законодавством, виплачується у розмірі 85 відсотків, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.”.

3. Частину п’ятнадцяту статті 501 Закону України “Про прокуратуру” (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., № 53, ст. 793; 2012 р., № 12—13, ст. 82) викласти у такій редакції:
“Особам, на яких поширюється дія цього Закону, у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, Законами України “Про статус народного депутата України”, “Про державну службу”, пенсії, призначені відповідно до законодавства, не виплачуються. У період роботи на інших посадах/роботах пенсія, призначена відповідно до цієї статті, виплачується в розмірі 85 відсотків розміру призначеної пенсії, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Після звільнення з роботи пенсія виплачується у розмірі, обчисленому відповідно до цього Закону. Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.”.


4. У частині двадцять восьмій статті 24 Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” (Відомості Верховної Ради України 1999 р.,
№ 2—3, ст. 20; 2012 р., № 12—13, ст. 82):
у першому реченні слова “, а після звільнення з таких посад — у розмірі, обчисленому відповідно до цього Закону” виключити;
доповнити частину новими другим і третім реченнями такого змісту: “У період роботи на інших посадах/роботах пенсія, призначена відповідно до цієї статті, виплачується в розмірі 85 відсотків розміру призначеної пенсії, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Після звільнення з роботи пенсія виплачується у розмірі, обчисленому відповідно до цього Закону.”.

5. Статтю 54 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 29, ст. 399; 2006 р., № 37, ст. 318) викласти в такій редакції:

“Стаття 54. Виплата пенсій пенсіонерам при наявності
заробітку (прибутку)
У період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених Законами України “Про статус народного депутата України”, “Про державну службу”, “Про прокуратуру”, “Про судоустрій і статус суддів”, пенсії/щомісячне довічне грошове утримання, призначені відповідно до законодавства, не виплачуються. Після звільнення з роботи пенсії/щомісячне довічне грошове утримання виплачуються у розмірі, обчисленому відповідно до законодавства. Пенсіонерам, які мають прибуток від заняття підприємницькою діяльністю, надбавки до пенсії, передбачені непрацездатним членам сім’ї (пункт “а” частини першої статті 16 та пункт “а” частини першої статті 24 цього Закону), не нараховуються.”.

6. Перше речення абзацу сьомого частини дванадцятої статті 20 Закону України “Про статус народного депутата України” (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 42, ст. 212; 2012 р., № 12—13, ст. 82; 2014 р., № 13, ст. 225, № 20—21, ст. 745; 2015 р., № 6, ст. 40) замінити реченнями такого змісту: “Пенсія працюючому народному депутату в період виконання депутатських повноважень та колишньому народному депутату, який працює на посадах, які дають право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених Законами України “Про прокуратуру”, “Про державну службу”, пенсії, призначені відповідно до законодавства, не виплачуються. У період роботи на інших посадах/роботах пенсія, призначена відповідно до цієї статті, виплачується в розмірі 85 відсотків розміру призначеної пенсії, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Після звільнення з роботи пенсія виплачується у розмірі, обчисленому відповідно до цього Закону.”.

7. У статті 37 Закону України “Про державну службу” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490; 2012 р., № 12 — 13, ст. 82;
2013 р., № 14, ст. 89; 2014 р., № 11, ст. 132, № 20—21, ст. 710, ст. 745;
2015 р., № 6, ст. 40):
1) назву статті викласти у такій редакції:
“Стаття 37. Пенсійне забезпечення державних службовців”;
2) частину четверту викласти у такій редакції:
“Особам, на яких поширюється дія цього Закону, у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, Законами України “Про статус народного депутата України”, “Про прокуратуру”, пенсії, призначені відповідно до  законодавства, не виплачуються. У період роботи на інших посадах/роботах пенсія, призначена відповідно до цієї статті виплачується в розмірі 85 відсотків розміру призначеної пенсії, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Після звільнення з роботи пенсія виплачується у розмірі, обчисленому відповідно до цього Закону. Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.”.

8. Статтю 18 Закону України “Про судову експертизу” (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 28, ст. 232; 2005 р., № 1, ст. 14) доповнити частиною такого змісту:
“Особам у період роботи на посадах судових експертів пенсії, призначені відповідно до законодавства, не виплачуються.”.

9. Статтю 1.1 Положення про помічника-консультанта народного депутата України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року № 379/95 - ВР (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 37,
ст. 283; 2004 р., № 23, ст. 320), після частини п’ятої доповнити новою частиною шостою такого змісту:
“6. Особам, у період роботи на посаді помічника-консультанта народного депутата України, пенсії, призначені відповідно до законодавства, не виплачуються.”.
У зв’язку з цим частини шосту і сьому відповідно вважати частинами сьомою і восьмою.

10. Частину першу статті 64 Закону України “Про Національний банк України” (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 29, ст. 238; 2000 р., № 42, ст. 351; 2012 р., № 26, ст. 273) доповнити реченням такого змісту: “Службовцям Національного банку України у період роботи у Національному банку України пенсії, призначені відповідно до законодавства, не виплачуються.”.

11. Частину сьому статті 21 Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування” (Відомості Верховної Ради України,
2001 р., № 33, ст. 175; 2003 р., № 46, ст. 367; 2006 р., № 1, ст. 18; 2004 р., № 10,
ст. 104; 2005 р., № 2 ст. 32; 2008 р., № 5—8, ст. 78; 2012 р., № 12—13,
ст. 82; 2015 р., № 6, ст. 40) доповнити реченням такого змісту: “Посадовим особам місцевого самоврядування у період служби в органах місцевого самоврядування пенсії, призначені відповідно до законодавства, не виплачуються.”.

12. Частину першу статті 29 Закону України “Про дипломатичну службу” (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 5, ст. 29) доповнити  реченням такого змісту: “Працівникам дипломатичної служби у період роботи пенсії, призначені відповідно до законодавства, не виплачуються.”.

13. У Законі України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 49—51,
ст. 376 із наступними змінами):
1) в абзаці четвертому частини другої статті 40 слова “за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії” замінити словами і цифрами “обчислена як середній показник за 2012, 2013, 2014 роки”.;

2) частину третю статті 42 викласти у такій редакції:
“3. У разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 цього Закону. Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.”;

3) абзац другий частини першої статті 47 викласти у такій редакції:
“У період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених Законами України “Про статус народного депутата України”, “Про державну службу”, “Про прокуратуру”, “Про судоустрій і статус суддів”, пенсії/щомісячне довічне грошове утримання, призначені відповідно до законодавства, не виплачуються. У період роботи на інших посадах/роботах пенсії/щомісячне довічне грошове утримання, призначені згідно із законодавством, виплачуються в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Після звільнення з роботи пенсії/щомісячне довічне грошове утримання виплачуються у розмірі, обчисленому відповідно до законодавства.”.

14. Перше і друге речення частини п’ятої статті 138 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” (Відомості Верховної Ради України,
2010 р., № 41—45, ст.529; 2012 р., № 12—13, ст. 82) замінити новими реченнями такого змісту: “Особам, на яких поширюється дія цього Закону, у період роботи на посадах, які дають право на призначення щомісячного довічного грошового утримання відповідно до цієї статті, або право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених Законами України “Про прокуратуру”, “Про статус народного депутата України”, “Про державну службу”, щомісячне довічне грошове утримання та пенсії, призначені відповідно до законодавства, не виплачуються. У період роботи на інших посадах/роботах щомісячне довічне грошове утримання  виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Після звільнення з роботи щомісячне довічне грошове утримання виплачується у розмірі, обчисленому відповідно до цього Закону.”.

15. Абзац другий пункту 2 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 12—13,
ст. 82) викласти в такій редакції:

“У період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених Законами України “Про статус народного депутата України”, “Про державну службу”, “Про прокуратуру”, “Про судоустрій і статус суддів”, пенсії/щомісячне довічне грошове утримання, призначені відповідно до законодавства, не виплачуються. У період роботи на інших посадах/роботах пенсії/щомісячне довічне грошове утримання, призначені згідно із законодавством, виплачуються в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Після звільнення з роботи пенсії/щомісячне довічне грошове утримання виплачуються у розмірі, обчисленому відповідно до законодавства.”.

16. Перше речення частини п’ятнадцятої статті 86 Закону України “Про прокуратуру” (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 2—3, ст. 12) замінити новими реченнями такого змісту: “Особам, на яких поширюється дія цього Закону, в період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, Законами України “Про статус народного депутата України”, “Про державну службу”, пенсії, призначені відповідно до законодавства, не виплачуються. У період роботи на інших посадах/роботах пенсія, призначена відповідно до цієї статті, виплачується в розмірі 85 відсотків розміру призначеної пенсії, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Після звільнення з роботи пенсія виплачується у розмірі, обчисленому відповідно до цього Закону.”.

17. Частину першу статті 57 Закону України “Про Кабінет Міністрів України” (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 13, ст. 222) доповнити реченням такого змісту: “Особам у період роботи на посаді члена Кабінету Міністрів України пенсії, призначені відповідно до законодавства, не виплачуються.”.


ІІ. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з 1 березня 2015 року.
2. Порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам, встановлений цим Законом, поширюються на пенсіонерів (отримувачів щомісячного довічного грошового утримання) незалежно  від часу призначення пенсії.
3. Обмеження щодо виплати пенсій, передбачене підпунктом 2 пункту 7 розділу І цього Закону, не застосовується на особливий період до осіб, які займають посади державних службовців в Міністерстві оборони України, Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах та безпосередньо виконують функції із забезпечення обороноздатності держави та пенсії яким призначено відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Після завершення особливого періоду виплата пенсій таким особам припиняється.
4. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:
підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції про приведення законів України у відповідність із цим Законом;
забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону;
забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.



Голова
Верховної Ради України

Немає коментарів:

Дописати коментар