У вересні цього року ЗМІ області інформували громадян щодо застосування норм постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 № 409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування» (далі – Постанова). Начебто все було зрозуміло, поки не почали надходити перші рахунки за комунальні послуги…
Рахунки за жовтень розбурхали населення Чернігова
На початку листопада жителям Чернігова від КП «Чернігівводоканал» надійшли рахунки за споживання холодної води та водовідвід. І, якщо пересічні громадяни, які сплачують за послуги 100-відсотково, не побачили будь-яких змін у розрахунках, то ті, хто отримує пільги та субсидії відразу звернули увагу на збільшення суми за послуги КП «Чернігівводоканал».
Люди, не розуміли, чому суми для сплати були збільшені, адже пільги не зменшували і вартість послуг також не змінювалась. Звичайно ж почали надходити дзвінки, як до представників ЗМІ, так і до абонентського відділу КП «Чернігівводоканал». Дозвонювачі просили роз’яснити, чому за жовтень місяць вони мають платити більше, ніж у вересні.
– Мій чоловік – постраждалий внаслідок Чорнобильської катастрофи. Тому ми сплачували 50% квартирної плати та вартості комунальних послуг. Компенсація послуг за холодне водопостачання та водовідвід до жовтня місяця складала понад 33 грн. на члена сім’ї. Тепер, при тій же самій пільзі у 50%, держава компенсує менш ніж 18 грн. на особу. Тобто, фактично сума пільг була зменшена вдвічі! – бідкається Валентина Яківна з Чернігова.
Про те, що після введення в дію норм постанови № 409 кількість звернень до абонентського відділу по роботі з фізичними особами КП «Чернігівводоканал» зросла в рази, каже і начальник цього відділу Марія Романова.
– Якщо до жовтня місяця для громадян пільгових категорій при сплаті за холодну воду та водовідвід надавалися пільги приблизно в 30 грн. на одну особу, то тепер сума пільги була зменшена до 13-17 грн. У людей розпочалася справжня паніка. Враховуючи те, що на пільгові категорії громадян в Чернігові припадає 30 тис особових рахунків (а загалом по Чернігову у нас 98 тис особових рахунків), то ви розумієте, яку кількість населення зачепили ці нововведення, – розповідає Марія Романова.
Чому сума пільг стала меншою
Чому компенсації витрат на комунальні послуги для пільгових категорій громадян було зменшено нам детально роз’яснили у Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України:
«Постановою №409 встановлені єдині для всієї України соціальні нормативи користування послугами, на які надаються пільги та субсидії:
– з централізованого постачання холодної води – 2,4 куб. метра на одну особу на місяць (за наявності централізованого постачання гарячої води),
– 4,0 куб. метрів на одну особу на місяць за відсутності централізованого постачання гарячої води;
– з централізованого постачання гарячої води – 1,6 куб. метра на одну особу на місяць;
– з централізованого водовідведення – 4,0 куб. метрів на одну особу на місяць.
Зазначені нормативи встановлено за середніми нормами фактичного споживання послуг.
Водночас в регіонах для нарахування плати за спожиті послуги з централізованого водопостачання і водовідведення застосовуються норми, затверджені органами місцевого самоврядування. Ці норми встановлюються відповідно до Методики визначення нормативів питного водопостачання населення, затвердженої наказом Держжитлокомунгоспу України від 27.09.2005 № 148, зареєстрованим в Мін’юсті 17.10.2005 за № 1210/11490, з урахуванням ступеню благоустрою житла, впливу кліматичних і екологічних факторів, забезпеченості населеного пункту водними ресурсами тощо. Такі норми є більшими або меншими за встановлені соціальні нормативи.
У разі встановлення органами місцевого самоврядування норм споживання води більшими за соціальні нормативи, для нарахування плати за послуги з централізованого водопостачання застосовується норма споживання води, затверджена органами місцевого самоврядування, а для визначення розмірів соціальної допомоги (пільг і субсидій) – соціальні нормативи.
Виключення здійснено лише для найбільш вразливих пільгових категорій населення – інвалідів війни та членів їх сімей. Постановою передбачено здійснювати нарахування плати за послуги з водопостачання та водовідведення в разі відсутності квартирних приладів обліку інвалідам війни та членам їх сімей, на яких відповідно до чинного законодавства поширюються пільги, згідно із встановленими соціальними нормативами (якщо соціальні нормативи є меншими від норм споживання, затверджених органами місцевого самоврядування), що в повній мірі забезпечить їх соціальний захист».
В місті Чернігові рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради 14 квітня 2014 року № 112, зокрема для багатоквартирних будинків:
– з водопроводом і каналізацією, ЦГВ, з ваннами 1500-1700 мм та душами встановлена норма споживання холодної води 180 л на добу (5,58 м3 на місяць), гарячої води – 120 л на добу (3,72 м3 на місяць);
– з водопроводом і каналізацією, при відсутності гарячої води, з ваннами 1500-1700 мм та душами встановлена норма споживання холодної води 260 л на добу (8,06 м3 на місяць).
Ми бачимо, що соціальна норма користування послугами з холодного, гарячого водопостачання та, відповідно, водовідведення, значно менша, ніж норма, встановлена виконкомом Чернігівської міської ради. Аналогічна картина і по багатьом іншим містам України. Через те, що пільги нараховуються лише по соціальній нормі споживання холодної, гарячої води та водовідводу, сума відшкодування витрат на комунальні послуги для пільгових категорій населення фактично була суттєво зменшена.
Що робити населенню
«На сьогодні в Україні для розрахунку розміру соціальної допомоги, а також для оплати населенням послуг з водопостачання, у разі відсутності квартирних засобів обліку, використовуються «санітарні» нормативи. В умовах дефіциту питної води такі нормативи в середньому становлять 300 л/добу (9 м3) на одну особу, а отже в Україні існує нагальна необхідність встановлення соціальних нормативів для визначення рівня соціального захисту і, як наслідок, для спонукання населення до економічного споживання природних ресурсів. Дослідження показали завищеність цього нормативу, який по факту становить 4-5 м3» – коментує ситуацію з введенням соціальних норм споживання в Федерація профспілок України, з якою ці норми погоджувалися перед затвердженням.
І дійсно, навряд чи середньостатистичний громадянин споживає 300 літрів води за добу. Досвід показує, що реальне споживання на третину, або навіть вдвічі менше. Тому, враховуючі стрімке зростання цін та введення соціальних норм, доцільним буде встановлення в квартирі багатоповерхового будинку лічильника гарячої та холодної води. Це дасть можливість сплачувати лише за отриману послугу.
Сьогодні по Україні рівень оснащеності квартир приладами обліку холодної води відповідно до частки забезпеченості водопроводом дорівнює – 38,6% (3,9 млн.). Найкращий результат забезпеченості приладами обліку демонструє Миколаївська (98,3%) та Хмельницька (84,3%) області. Найгірший результат у Кіровоградській (18,5%) та Запорізькій (17,1%) областях. В місті Чернігові лічильниками холодної води оснащені 56,8% квартир. Це – доволі високий показник, як по Україні. Але, мабуть, недостатній для економного використання питної води в цілому.
Нагадаємо, з 1 жовтня Урядом набули чинності доповнення до Постанови №869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги», і тепер повірка квартирних лічильників холодної та гарячої води включається в тарифи на відповідну послугу.
Немає коментарів:
Дописати коментар