Поради щодо виконання судових рішень при стягненні коштів державного та місцевих бюджетів або з боржників

Правова Допомога

30 січня 2013 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 45, якою змінено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі за текстом - Порядок), у зв'язку з чим необхідно зазначити ряд важливих нюансів, а саме. 

По-перше: зазначений Порядок, визначає орган до якого необхідно звертатись із заявою про виконання рішень - це орган Казначейства в якому обслуговується боржник (п. 24 Порядку).

По-друге: визначено перелік документів, що подаються разом із заявою про виконання рішень (п. 6 Порядку), по суті даний перелік документів не змінився у порівнянні з переліком, який рекомендовано у попередніх статтях.

По-третє: визначено механізм списання коштів (п. п. 24 – 34 Порядку), даний механізм зводиться до встановлення факту наявності у боржника коштів, які повинні співпадати за кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (коди тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) - КПКВК та економічної класифікації видатків бюджету - КЕКВ, з відповідними кодами боргу за виконавчим документом.

Наприклад: соціальні виплати чорнобильцям - КПКВК 2501200 «Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», дана програма включає всі види соціальної допомоги «чорнобильцям», КЕКВ 2710 «Виплат пенсій і допомоги». Орган казначейства визначивши, що борг за виконавчим документом відповідає зазначеним кодам, перевіряє наявність у боржника даних коштів (відкритих асигнувань) та списує їх на користь стягувача. Слід зазначити, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» (додаток 3) за КПКВК 2501200 «Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено 2.623.198.100 грн., тобто в даному випадку кошти є, і саме ці кошти органи казначейства повинні стягнути першочергово.

Якщо кошти відсутні чи їх недостатньо, тобто рішення виконати неможливо протягом 2 місяців, виконавчий документ передається до Казначейства, тобто до Державної казначейської служби України (п. 33 Порядку), яка здійснює погашення боргу за рахунок коштів по бюджетній програмі КПКВК 3504040 «Забезпечення виконання рішень суду, що гарантовані державою», тобто за рахунок 153.921.600 грн. Якщо коштів не вистачить (а так воно і буде) Казначейство звертається до Мінфіну з пропозицією внести звернутись до Верховної Ради із відповідним законопроектом про збільшення видатків (п. 49 Порядку).

Як воно буде насправді?

Механізм стягнення боргів, напряму зачіпає поточні бюджетні програми, а тому, у разі його реалізації «як книжка пише» плани Уряду по соціальному забезпеченню будуть зірвані, тому Уряд в особі місцевих адміністрацій почне чинити активний тиск на органи Казначейства щодо невиконання судових рішень за рахунок коштів спрямованих на поточні програми.

Для того, щоб цьому завадити і одержати присуджене, необхідно грамотно, систематично і масово звертатись до суду та правоохоронних органів.

Що робити з виконавчим документом, який є у мене? 

1. Написати заяву про примусове виконання рішення.




2. Додати до заяви:

-        оригінал виконавчого документа (обов’язково);
-        копія судового рішення (у разі наявності);
-        довідка з банку про реквізити рахунку (рекомендовано);
-        копія паспорта (рекомендовано);
-        копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру (рекомендовано).

3. Подати вказану заяву разом із додатками до органу Казначейства в якому обслуговується боржник.

Що робити з виконавчим документом, який є у мене, але строк пред’явлення до виконання якого сплив?

Звернутись до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про поновлення строку пред’явлення до виконання. Після прийняття відповідного судового рішення про поновлення строку пред’явлення до виконання виконати дії вказані у розділі «Що робити з виконавчим документом, який є у мене?».
       
Що робити, якщо суд мені не видав виконавчий документ?

Звернутись до суду і одержати виконавчий документ, потім виконати дії вказані у розділі «Що робити з виконавчим документом, який є у мене?».

Що робити, якщо виконавчий документ перебуває у виконавчій службі?

Оскільки з 01.01.13 виконавча служба втратила повноваження щодо виконання рішень про стягнення з державних органів, тому виконавчі документи вказаної категорії підлягають поверненню стягувачам, але Законом України «Про виконавче провадження» така підстава для повернення виконавчого документа стягувачу прямо не визначена, тому існує декілька підстав, які з яких можна повернути виконавчий документ, а саме:

-        п. 1 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження»;
-        п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження»;
-        п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження»,

Найбільш оптимальною для стягувача є підстава, згідно п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», тому необхідно звернутись із заявою щодо повернення виконавчого документа із вказаної підстави.

Після одержання виконавчого документу виконати дії вказані у розділі «Що робити з виконавчим документом, який є у мене?».

Що робити з виконавчим документом зобов’язального характеру, який є у мене?

Варіант 1. Пред’явити вказаний документ до виконання до органів виконавчої служби, у заяви про примусове виконання рішення вказати на обов’язок державного виконавця протягом 2-х місяців звернутись до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення, після зміни способу і порядку виконання рішення – із зобов’язаного рішення на рішення, що передбачає стягнення, виконати дії вказані у розділі «Що робити, якщо виконавчий документ перебуває у виконавчій службі?», а потім вказані у розділі «Що робити з виконавчим документом, який є у мене?».

Варіант 2. Самостійно звернутись до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення, після зміни способу і порядку виконання рішення виконати дії вказані у розділі «Що робити з виконавчим документом, який є у мене?».

Що робити з виконавчим документом зобов’язального характеру, який перебуває у виконавчій службі?

Варіант 1. Звернутись до виконавця із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення суду, вказати на обов’язок державного виконавця протягом 2-х місяців звернутись до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення, після зміни способу і порядку виконання рішення – із зобов’язаного рішення на рішення, що передбачає стягнення, виконати дії вказані у розділі «Що робити, якщо виконавчий документ перебуває у виконавчій службі?», а потім вказані у розділі «Що робити з виконавчим документом, який є у мене?».

Варіант 2. Самостійно звернутись до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення, після зміни способу і порядку виконання рішення – із зобов’язаного рішення на рішення, що передбачає стягнення, виконати дії вказані у розділі «Що робити, якщо виконавчий документ перебуває у виконавчій службі?», а потім вказані у розділі «Що робити з виконавчим документом, який є у мене?».

-------------------------------------------------------------------------------------------
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 30 січня 2013 р. № 45
Київ
Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 845
Кабінет Міністрів України постановляє:
Внести до постанови Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 845 “Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ” (Офіційний вісник України, 2011 р., № 61, ст. 2431; 2012 р., № 71, ст. 2870) зміни, що додаються.

Прем'єр-міністр України
М.АЗАРОВ
Інд. 70





ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 30 січня 2013 р. № 45
ЗМІНИ, 
що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 845
1. У назві та пункті 1 постанови слова “бюджетних установ” замінити словом “боржників”.
2. Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затверджений зазначеною постановою, викласти в такій редакції:


“ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 3 серпня 2011 р. № 845
(у редакції постанови Кабінету Міністрів України
від 30 січня 2013 р. № 45)
ПОРЯДОК 
виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників
Загальні питання
1. Цей Порядок визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.
2. У цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:
безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів;
боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, а також підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органах Казначейства;
виконавчі документи - оформлені в установленому порядку виконавчі листи судів та накази господарських судів, видані на виконання рішень про стягнення коштів, а також інші документи, визначені Законом України “Про виконавче провадження”;
стягувачі - фізичні та юридичні особи, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів.
Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Бюджетному кодексі України,Податковому кодексі України, Законах України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” та “Про виконавче провадження”.
3. Рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
4. Органи Казначейства:
1) забезпечують у випадках, передбачених цим Порядком, зберігання виконавчих документів та ведення їх обліку. Після виконання виконавчого документа суду в повному обсязі такий документ повертається до суду з відміткою про його виконання;
2) вживають заходів до виконання виконавчих документів протягом установленого строку;
3) розглядають письмові звернення (вимоги) осіб, які беруть участь у справі, щодо виконання виконавчих документів, а також звернення (вимоги) прокурорів.
5. Під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право:
1) повідомляти органу, який видав виконавчий документ, про наявність обставин, що ускладнюють чи унеможливлюють його виконання, у спосіб і порядку, які визначені таким документом, крім випадків виконання рішень про стягнення коштів за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів;
2) звертатися у передбачених законом випадках до органу, який видав виконавчий документ, щодо роз’яснення рішення про стягнення коштів, порушувати клопотання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання такого рішення, а також відстрочку та/або розстрочку його виконання;
3) безоплатно отримувати необхідні для виконання виконавчих документів судові рішення, пояснення, довідки, іншу інформацію;
4) вимагати від боржників вжиття ними заходів до виконання виконавчих документів та за результатами їх виконання;
5) застосовувати заходи впливу до боржників у разі виявлення фактів порушення бюджетного законодавства у процесі або за результатами виконання виконавчих документів, повідомляти про такі порушення органам Держфінінспекції;
6) відкладати, зупиняти безспірне списання коштів і їх перерахування стягувачам у випадках, передбачених законом та цим Порядком;
7) вживати інших заходів до виконання виконавчих документів.
6. У разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб:
заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв’язку, якщо зазначений рахунок відсутній;
оригінал виконавчого документа;
судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності);
оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.
До заяви можуть додаватися інші документи, які містять відомості, що сприятимуть виконанню рішення про стягнення коштів (довідки та листи органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, або органів місцевого самоврядування, рішення органів досудового розслідування та прокуратури тощо).
Виконавчі документи пред’являються до виконання протягом одного року з дня, що настає за днем набрання рішенням про стягнення коштів законної сили, якщо інше не передбачено законом.
Строки пред’явлення виконавчих документів перериваються в разі пред’явлення їх до виконання, відстрочки або розстрочки виконання рішень про стягнення коштів в установленому порядку.
Пропущені строки пред’явлення виконавчих документів суду до виконання поновлюються судом в установленому законом порядку, а рішень про стягнення коштів, прийнятих державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, -не поновлюються.
7. У разі наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу керівник органу державної виконавчої служби подає відповідно до Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень” Казначейству протягом 10 днів з дня складення державним виконавцем відповідного акта оригінал виконавчого документа разом із супровідним листом та завірені належним чином державним виконавцем копії інших матеріалів виконавчого провадження.
8. Органи Казначейства після надходження документів, зазначених у пунктах 6 і 7 цього Порядку:
1) приймають їх до розгляду та реєструють у відповідному журналі. На заяві стягувача про виконання рішення про стягнення коштів (супровідному листі керівника відповідного органу державної виконавчої служби) зазначається дата надходження і вхідний номер;
2) здійснюють попередній розгляд документів, за результатами якого визначають необхідність отримання від стягувача інших відомостей для виконання рішення про стягнення коштів;
3) повідомляють стягувачеві (представникові стягувача) на його письмову вимогу про прийняття, реєстрацію та результати попереднього розгляду документів.
9. Орган Казначейства повертає:
1) виконавчий документ стягувачеві у разі, коли:
виконавчий документ:
- не підлягає виконанню органом Казначейства;
- подано особою, що не має відповідних повноважень;
- пред’явлено до виконання з пропущенням установленого строку;
- видано або оформлено з порушенням установлених вимог;
рішення про стягнення коштів не набрало законної сили, крім випадків, коли судове рішення про стягнення коштів допущено до негайного виконання в установленому законом порядку;
суми коштів, зазначених у судовому рішенні про стягнення коштів, повернуті стягувачеві за поданням органу, що контролює справляння надходжень бюджету, або за рахунок таких коштів виконано грошові зобов’язання чи погашено податковий борг стягувача перед державним або місцевим бюджетом;
відсутній залишок невідшкодованого податку на додану вартість, узгоджений із стягувачем;
стягувач відмовився від виконання виконавчого документа або відкликав його без виконання;
наявні інші передбачені законом випадки;
2) документи та відомості, зазначені у пункті 7 цього Порядку, органу державної виконавчої служби у разі, коли:
рішення про стягнення коштів не підлягає виконанню Казначейством;
документи та відомості подано особою, що не має відповідних повноважень, або не у повному обсязі.
10. Стягувач має право повторно надсилати органові Казначейства повернутий виконавчий документ у встановлений пунктом 6 цього Порядку строк, перебіг якого починається з дня отримання стягувачем виконавчого документа.
11. Відкладення безспірного списання коштів здійснюється у разі:
1) звернення до органу, який видав виконавчий документ, за роз’ясненням рішення про стягнення коштів чи зміни порядку і способу його виконання;
2) необхідності отримання від стягувача додаткових відомостей для виконання рішення про стягнення коштів;
3) звернення до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, щодо підтвердження їх зарахування до бюджету або встановлення залишку сум платежів, що підлягають безспірному списанню, чи узгодження реквізитів рахунків, на яких обліковуються надходження бюджету, кодів бюджетної класифікації тощо;
4) у випадках, передбачених пунктами 31 і 49 цього Порядку.
12. Безспірне списання коштів і їх перерахування стягувачам здійснюються після усунення обставин, що були підставою для відкладення безспірного списання таких коштів.
У разі наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення про стягнення коштів або унеможливлюють його виконання, орган Казначейства може на підставі відповідного рішення органу, який видав виконавчий документ, здійснити відстрочку та/або розстрочку безспірного списання коштів і їх перерахування стягувачам у встановлений таким рішенням спосіб.
13. Зупинення безспірного списання коштів здійснюється у разі:
1) зупинення судом виконання:
виконавчого документа;
рішення про стягнення коштів;
2) прийняття судом до розгляду касаційної скарги прокурора на судове рішення;
3) звернення до суду із заявою про заміну особи (боржника, стягувача) правонаступником;
4) наявності інших передбачених законом обставин.
14. Після усунення обставин, що були підставою для зупинення безспірного списання коштів і їх перерахування стягувачам, виконавчий документ виконується відповідно до цього Порядку в порядку черговості, що утворилася на момент усунення таких обставин.
15. Дії органів Казначейства з виконання виконавчих документів можуть бути оскаржені до Казначейства або суду.
Безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів
за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету
16. Органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів:
1) для повернення надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів;
2) що надійшли в результаті повернення бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою або під державні гарантії;
3) що надійшли від реалізації конфіскованого або зверненого судом у дохід держави майна, іншого майна, у тому числі валютних цінностей, що переходять у власність держави, вилученого уповноваженими державними органами;
4) що надійшли в результаті конфіскації національної або іноземної валюти;
5) що надійшли в інший установлений законодавством спосіб;
6) з метою забезпечення бюджетного відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку.
17. Стягувачі, на користь яких прийняті судові рішення про стягнення надходжень бюджету, подають до органу Казначейства, на рахунки в якому зараховані надходження бюджету, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, крім випадків, передбачених пунктом 23 цього Порядку.
18. Під час виконання виконавчого документа суду про стягнення надходжень бюджету, крім бюджетного відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку, орган Казначейства повідомляє протягом п’яти робочих днів після надходження такого документа відповідному органові, що контролює справляння надходжень бюджету (в разі безспірного списання коштів місцевого бюджету - також відповідному фінансовому органу), про надходження зазначеного виконавчого документа.
У разі потреби орган Казначейства звертається до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, за інформацією про підтвердження зарахування коштів до державного та місцевих бюджетів або встановлення залишку неповернутих з державного та місцевих бюджетів коштів чи узгодження реквізитів рахунків, на яких обліковуються надходження бюджету, кодівбюджетної класифікації тощо та визначає строк її подання, який становить не більш як 15 робочих днів.
Орган, що контролює справляння надходжень бюджету, до закінчення зазначеного строку подає органові Казначейства таку інформацію в письмовій формі.
У разі неподання зазначеної інформації орган Казначейства вживає заходів до виконання виконавчого документа про стягнення надходжень бюджету на підставі наявних даних.
Виконання виконавчих документів щодо стягнення судових витрат, зарахованих до державного бюджету, здійснюється органами Казначейства без звернення до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, за відповідною інформацією.
19. Безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету або у заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.
Для виконання рішень про стягнення сплачених до бюджету митних платежів орган Казначейства після закінчення строку подання інформації органом, що контролює справляння надходжень бюджету, передає виконавчий документ та інші документи, необхідні для його виконання, до Казначейства. Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та перераховує такі кошти на рахунок стягувача.
20. У разі коли рахунок, з якого необхідно здійснити безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів, на дату прийняття виконавчого документа про стягнення надходжень бюджету до виконання або надходження інформації, зазначеної у пункті 18 цього Порядку, змінено у зв’язку з внесенням змін до відповідних нормативно-правових актів, безспірне списання таких коштів здійснюється із зміненого рахунка, на якому обліковуються надходження бюджету та на який в поточному бюджетному періоді зараховується відповідний вид надходжень, з урахуванням пропозицій органу, що контролює справляння надходжень бюджету.
Якщо законом відповідний вид надходжень у поточному бюджетному періоді не передбачений, безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів здійснюється з рахунка, на якому обліковуються кошти за кодом доходів бюджету „Інші надходження”.
21. Безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів, що надійшли від реалізації конфіскованого або зверненого судом у дохід держави майна, іншого майна, у тому числі валютних цінностей, що переходять у власність держави, здійснюється органом Казначейства, на рахунки якого зараховані зазначені кошти, у межах суми, що надійшла від реалізації.
Якщо встановлений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету обсяг коштів, що підлягає безспірному списанню, перевищує обсяг коштів, зарахованих до державного та місцевих бюджетів, виконання такого виконавчого документа здійснюється відповідно до пункту 49 цього Порядку. На виконавчому документі робиться відмітка із зазначенням обсягу безспірно списаних коштів державного бюджету.
22. Стягувач, на користь якого прийняті судові рішення про стягнення коштів, зарахованих до державного бюджету в іноземній валюті, подає документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, до Казначейства.
Казначейство здійснює перерахування коштів з валютних рахунків, відкритих на його ім’я в банках, на банківський рахунок стягувача або через банк у готівковій формі в іноземній валюті, в якій здійснювалося зарахування до державного бюджету, чи національній валюті за офіційним курсом, установленим Національним банком на дату здійснення безспірного списання коштів державного бюджету.
23. Стягувач, на користь якого прийняті судові рішення про бюджетне відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку, подає документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, до органу Казначейства за місцем реєстрації стягувача в органі державної податкової служби.
Орган Казначейства надсилає після надходження зазначених документів до органу державної податкової служби запит щодо визначення розміру залишку невідшкодованих з державного бюджету сум податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість бюджету з відшкодування такого податку.
У разі коли на дату надходження виконавчого документа або у процесі його виконання розмір такого залишку зменшився, орган державної податкової служби узгоджує протягом п’яти робочих днів зазначений розмір із стягувачем, про що повідомляє органу Казначейства за встановленою формою.
Після закінчення строку узгодження розміру зазначеного залишку орган Казначейства передає виконавчий документ та інші документи, необхідні для його виконання, до Казначейства.
Казначейство здійснює в порядку черговості надходження виконавчих документів безспірне списання коштів державного бюджету в розмірі, встановленому судом або узгодженому органом державної податкової служби із стягувачем, та перераховує такі кошти на рахунок стягувача, зазначений у виконавчому документі або його заяві про виконання рішення про стягнення коштів.
Безспірне списання коштів з рахунків боржника
24. Стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.
25. Безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів за його платіжними дорученнями здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку.
26. Безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів, на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів, та у разі наявності на його рахунках для обліку відкритих асигнувань (залишків коштів на рахунках).
Безспірне списання коштів з рахунків бюджетних установ у частині власних надходжень здійснюється безпосередньо із загальної суми залишку надходжень на відповідному рахунку з подальшим віднесенням зазначеної суми на видатки в розрізі кодів економічної класифікації видатків бюджету з урахуванням вимог пункту 27 цього Порядку.
Судові витрати, штрафні санкції безспірно списуються за відповідним кодом економічної класифікації видатків бюджету. В разі коли у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів зазначений код не передбачений або за таким кодом до кінця бюджетного періоду сума бюджетних асигнувань менша, ніж сума списання, або відсутні відкриті асигнування, безспірне списання судових витрат, штрафів здійснюється за кодом економічної класифікації видатків бюджету, за яким здійснюється стягнення коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів.
Безспірне списання коштів з рахунків підприємств, установ, організацій здійснюється безпосередньо із загальної суми залишку коштів на рахунку.
27. Для здійснення безспірного списання коштів орган Казначейства відображає в обліку відповідні бюджетні зобов’язання боржника. Погашення таких бюджетних зобов’язань здійснюється за рахунок бюджетних асигнувань зазначеного боржника. Одночасно боржник зобов’язаний привести у відповідність із такими бюджетними зобов’язаннями інші взяті ним бюджетні зобов’язання.
28. Орган Казначейства протягом трьох робочих днів після надходження виконавчого документа на підставі документів, поданих стягувачем, визначає коди програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (коди тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) та економічної класифікації видатків бюджету і рахунки боржника, з яких проводиться безспірне списання коштів.
З дня визначення таких кодів та рахунків орган Казначейства повідомляє боржникові про здійснення безспірного списання коштів з його рахунків.
У повідомленні також зазначаються строк подання боржником інформації, пов’язаної з виконанням рішення про стягнення коштів, який не може перевищувати п’яти робочих днів з дати надходження повідомлення, та відомості про непроведення органом Казначейства платежів за платіжними дорученнями боржника.
Коди програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (коди тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) та економічної класифікації видатків бюджету та/або рахунки, за якими проводиться безспірне списання коштів, можуть бути змінені органом Казначейства за обґрунтованою заявою боржника.
29. У разі недостатності поданих документів для визначення кодів програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (кодів тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) та економічної класифікації видатків бюджету або рахунків, з яких проводиться безспірне списання коштів, орган Казначейства у робочий день, що настає після закінчення строку, зазначеного у пункті 28 цього Порядку, надсилає до боржника запит для встановлення відповідних даних із зазначенням строку надання відповіді.
30. На період встановлення даних, зазначених у пункті 29 цього Порядку, не проводяться платежі за платіжними дорученнями боржника за всіма кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (кодами тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) та економічної класифікації видатків бюджету, крім захищених видатків, визначених Бюджетним кодексом України.
31. У разі коли за визначеними органом Казначейства кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (кодами тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) та економічної класифікації видатків бюджету, за якими здійснюється безспірне списання коштів, відсутні відкриті асигнування (кошти на рахунках) або до кінця бюджетного періоду їх недостатньо для виконання судового рішення, орган Казначейства надсилає боржнику вимогу щодо необхідності вжиття боржником заходів для встановлення таких асигнувань або здійснення інших дій, спрямованих на виконання судового рішення.
Якщо у боржника недостатньо відкритих асигнувань (коштів на рахунках) для виконання виконавчого документа, безспірне списання коштів здійснюється частково. На виконавчому документі ставиться відмітка про обсяг списаних коштів, яка засвідчується підписом відповідальної особи, скріпленим гербовою печаткою.
Боржник зобов’язаний протягом одного місяця після надходження зазначеної вимоги надіслати органові Казначейства письмове повідомлення про заходи, вжиті ним з метою виконання судового рішення.
Зазначений строк може бути продовжений органом Казначейства за обґрунтованою заявою боржника до двох місяців.
Безспірне списання коштів з рахунків боржника здійснюється з моменту відкриття відповідних асигнувань.
На період виконання вимоги орган Казначейства відкладає безспірне списання коштів та здійснює проведення платежів за платіжними дорученнями боржника лише за захищеними видатками, визначеними Бюджетним кодексом України.
Орган Казначейства забезпечує облік та зберігання виконавчих документів до їх виконання в повному обсязі або повернення стягувачу.
32. Безспірне списання коштів з рахунків боржника здійснюється органом Казначейства на підставі розрахункового документа, оформленого відповідно до вимог законодавства.
33. У разі коли судове рішення неможливо виконати протягом двох місяців з дня надходження документів, зазначених у пункті 6 цього Порядку, орган Казначейства для виконання рішення про стягнення передає до Казначейства документи та відомості згідно з підпунктом 1 пункту 47 цього Порядку. При цьому органом Казначейства відновлюється проведення платежів боржника.
34. Після здійснення безспірного списання коштів з рахунків боржника:
1) орган Казначейства готує відповідне повідомлення у двох примірниках, один з яких залишається в органі Казначейства, другий видається боржникові разом з випискою з рахунків;
2) боржник упорядковує свої зобов’язання та приводить зареєстровані в органі Казначейства бюджетні зобов’язання у відповідність з бюджетними асигнуваннями, а також вносить у разі потреби зміни до кошторису спеціального фонду в частині власних надходжень.
У разі невиконання боржником зазначених вимог орган Казначейства може застосовувати заходи впливу відповідно до Бюджетного кодексу України.
Безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам
35. Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації):
1) шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що провадить оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, органу прокуратури або суду;
2) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень;
3) шкоди, заподіяної органом державної влади у сфері нормотворчої діяльності;
4) різниці між сумою коштів, що надійшли до державного бюджету від реалізації конфіскованого або зверненого судом у дохід держави майна, іншого майна, у тому числі валютних цінностей, що переходять у власність держави, та сумою, встановленою у судовому рішенні;
5) шкоди, заподіяної фізичній особі внаслідок кримінального правопорушення.
36. У разі здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 35 цього Порядку стягувачі подають документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, до органу Казначейства за місцезнаходженням органу державної влади, внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності якого заподіяно шкоду.
Орган Казначейства повідомляє зазначеному органу та відповідному органу прокуратури протягом п’яти робочих днів після надходження документів про їх надходження.
У разі відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі внаслідок кримінального правопорушення, орган Казначейства повідомляє органу прокуратури за місцем досудового розслідування відповідного кримінального правопорушення.
37. Орган прокуратури та орган державної влади, зазначені у пункті 36 цього Порядку, подають протягом 15 робочих днів органові Казначейства документи (відомості), що можуть бути підставою для зупинення безспірного списання коштів державного бюджету і їх перерахування на рахунок стягувача.
Після закінчення такого строку орган Казначейства надсилає протягом п’яти робочих днів до Казначейства зазначені документи (відомості).
38. Для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 35 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок.
Безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Казначейством за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на зазначену мету.
39. У разі коли для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 35 цього Порядку необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, Казначейство подає протягом одного місяця з дня надходження виконавчих документів Мінфіну пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України або виділення коштів з резервного фонду державного бюджету на зазначену мету.
Безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється з дати набрання чинності законом про внесення змін до закону про Державний бюджет України або рішенням про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету.
Казначейство зберігає виконавчі документи до виконання їх у повному обсязі.
40. Казначейство веде бухгалтерський облік та складає звітність про здійснення в установленому порядку безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 35 цього Порядку.
Безспірне списання коштів місцевих бюджетів для відшкодування шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам
41. Орган Казначейства здійснює безспірне списання коштів місцевих бюджетів для відшкодування шкоди, заподіяної:
фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування;
органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування у сфері нормотворчої діяльності.
42. У разі здійснення безспірного списання коштів місцевих бюджетів згідно з пунктом 41 цього Порядку стягувачі подають документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, до органу Казначейства за місцезнаходженням органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності якого заподіяно шкоду.
Орган Казначейства повідомляє зазначеному органу та відповідному органу прокуратури протягом п’яти робочих днів після надходження документів про їх надходження.
43. Орган прокуратури, орган влади Автономної Республіки Крим та орган місцевого самоврядування подають протягом 15 робочих днів органові Казначейства документи (відомості), що можуть бути підставою для зупинення безспірного списання коштів місцевого бюджету згідно з пунктом 41 цього Порядку та їх перерахування на рахунок стягувача.
Після закінчення такого строку орган Казначейства здійснює безспірне списання коштів місцевого бюджету за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених рішенням про місцевий бюджет на зазначену мету.
44. У разі коли для здійснення безспірного списання коштів місцевого бюджету згідно з пунктом 41 цього Порядку необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, орган Казначейства подає протягом місяця з дня надходження виконавчих документів місцевому фінансовому органові пропозиції щодо внесення змін до рішення про місцевий бюджет або виділення коштів з резервного фонду місцевого бюджету на зазначену мету.
Безспірне списання коштів місцевого бюджету здійснюється з дати набрання чинності рішенням про внесення змін до рішення про місцевий бюджет або виділення коштів з резервного фонду місцевого бюджету на зазначену мету.
Орган Казначейства зберігає виконавчі документи до виконання їх у повному обсязі.
45. У разі невнесення змін до рішення про місцевий бюджет або неприйняття рішення про виділення коштів з резервного фонду місцевого бюджету орган Казначейства повідомляє суду, який прийняв рішення про стягнення коштів, щодо наявності обставин, які перешкоджають виконанню такого рішення.
46. Місцеві фінансові органи ведуть бухгалтерський облік та складають звітність про здійснення в установленому порядку безспірного списання коштів місцевого бюджету згідно з пунктом 41 цього Порядку.
Безспірне списання коштів державного бюджету за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів
47. Безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих:
1) органом Казначейства:
документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником;
інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника;
2) керівником органу державної виконавчої служби зазначених у пункті 7 цього Порядку документів та відомостей.
48. Для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 47 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок.
Перерахування коштів стягувачу здійснюється Казначейством у тримісячний строк з дня надходження необхідних документів та відомостей.
У разі відсутності таких документів та відомостей, якщо боржником є державні підприємство, установа, організація або юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства, перерахування коштів здійснюється на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.
49. У разі коли для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктами 47 і 50 цього Порядку необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, Казначейство подає протягом 10 днів з дня надходження виконавчих документів Мінфіну пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України.
Казначейство відкладає безспірне списання коштів державного бюджету та поновлює його з дати набрання чинності законом про внесення змін до закону про Державний бюджет України.
Казначейство зберігає виконавчі документи до виконання їх у повному обсязі.
50. Компенсація за порушення встановленого законом строку перерахування коштів нараховується:
Казначейством, якщо боржником є державний орган;
державним виконавцем, якщо боржником є підприємство, установа, організація або юридична особа, зазначені в пункті 48 цього Порядку.
Компенсація виплачується Казначейством на підставі рішення або постанови про виплату компенсації за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів.
51. У рішенні (постанові) про виплату компенсації зазначаються:
назва і дата видачі виконавчого документа, найменування органу, що його видав;
повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім’я та по батькові (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), код згідно з ЄДРПОУ або податковий номер (для юридичних осіб), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серія і номер паспорта для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття такого номера, реквізити рахунків стягувача і боржника;
дата надходження документів та відомостей, необхідних для перерахування коштів, дата закінчення встановленого законом строку для перерахування коштів, дата перерахування коштів стягувачу;
строк прострочення платежу;
реквізити рахунка, з якого здійснюється безспірне списання;
спосіб перерахування коштів стягувачу;
сума нарахованої компенсації.
Рішення про виплату компенсації затверджується Головою Казначейства, а постанова - керівником органу державної виконавчої служби.
52. Казначейство веде бухгалтерський облік та складає звітність про здійснення в установленому порядку безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктами 47 і 50 цього Порядку.

14 коментарів:

  1. Подскажите,пожалуйста, как взять у пенсионного справку о начислении по решению суда а не фактической выплате за 2012 год.Вчера мне в пенсионном сказали,что они сколько начисляют столько и выплачивают по постанове КМУ,а по решению суда они не начисляют-эта программа у них заблокирована.И справок о начислении по суду они не дают.Подскажите кто знает.Спасибо.

    ВідповістиВидалити
  2. З метою виконання пілотного рішення Європейського суду Уряд пропонує змінити законодавство Кабінет Міністрів пропонуватиме зміни до деяких національних законів щодо виконання судових рішень з метою виконання пілотного рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України». Відповідні законодавчі зміни, які розробляло Міністерство юстиції, Уряд схвалив сьогодні, 13 лютого, на своєму засіданні.

    Як повідомив Міністр юстиції Олександр Лавринович, законопроектом пропонується усунути системні проблеми, які призводять до невиконання рішень суду, за виконання яких відповідальність несе держава.

    Розробка законопроекту пов’язана з тим, що положення чинного національного законодавства та, зокрема, нещодавно прийнятого закону «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» не в повній мірі забезпечили виконання державою зобов'язань за Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та, зокрема, за пілотним рішенням Європейського суду «Юрій Миколайович Іванов проти України».

    Так, указаний Закон не охопив гарантування виконання всіх судових рішень за виконання яких, відповідно до практики Європейського суду, відповідальність несе держава. Відтак певна кількість рішень може залишитися невиконаною, що суперечитиме вказаному пілотному рішенню.

    У цьому зв’язку потребується законодавче врегулювання погашення заборгованості за категорією рішень, виконання яких не охоплюється процедурою, встановленою Законом.

    Урядовим законопроектом передбачається, що погашення такої заборгованості здійснюватиметься поетапно за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду, в черговості встановленій проектом Закону, з урахуванням результатів аналізу наявних фінансових ресурсів держави.

    Крім того, пропонується узгодити положення Закону України «Про виконавче провадження» із Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», що також сприятиме виконанню певної категорії судових рішень.

    Передбачається, що прийняття законодавчої ініціативи Уряду дозволить у повному обсязі виконати пілотне рішення Європейського суду «Юрій Миколайович Іванов проти України» в частині усунення системної проблеми невиконання рішень суду, за виконання яких відповідальність несе держава.

    Крім того, виконання в цій частині вказаного рішення Європейського суду усуне підставу для звернення осіб до Європейського суду з відповідними скаргами проти України.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Спасибо! Я так понял,что очередь не дошла к моему исполнительному,и что ещё будут и законы и постановления и разъяснения.Получается,что этот закон о гарантиях не касается меня?Если Вы можете,объясните своими словами что мне делать.С уважением! Василий.

      Видалити
    2. Сразу в Європейский суд я уже много получили по решениям

      Видалити
  3. 13.12.2011 року суддею Деснянського районного суду м. Чернігова розглядалась моя заява про зміну способу і порядку на стягнення заборгованої суми допомоги на оздоровлення за 2008 рік та встановлення строку виконання рішення суду. Рішення судді – відмовити. 17.12.2011 року було подано апеляційну скаргу – до сьогоднішнього дня не розглянута. Яким чином зобов’язати правосуддя виконати своє ж рішення?

    ВідповістиВидалити
  4. Мужики ! Ну не будьте такими наЇвними, не для того це мутіво затівалося щоб ми отримали свої крівні.Це наперсточніки у владі!Поки ми їм бошки не поодбиваємо нічого не кому не світить і нічого смикатися що куди. Це проблема держави хай в неї голова болить.

    ВідповістиВидалити
  5. Така сама історія. Виконавча сдужба подала заяву щодо зміну способу виконання рішення. Новозаводський районнмй суд міста Чернігова відмовив. Подивився судову практику - не на мою користь. Тепер думаю чи подавати апеляційну скаргу чи чекати коли ДВС закриє справу та подати в Європейський суд.

    ВідповістиВидалити
  6. обицянкы як цяцянкы.ждите 3 года.этих законов про выполнению судовых ришень уже 2.а толку як с козла молока.где делся последний закон№2399.тю-тюпрезидент пообищал что вся соц.задолженность будет погашена к новому году.це вам и есть покращення для нас-тоисть для них.

    ВідповістиВидалити
  7. Н-да исполнительный провалялся год в двух службах, они отштрафились в свои карманы и его вернули в суд, от куда он хненушки выйдет, пока снова в суд не сунешься еще за какой нибудь "вимогою моралки или по исполнениям судебных решений", годиков три погуляешь и может еще один раз получишь...(исполнительный подтирочный папирець) а висяки так и будут висеть, тима Мы вам должны? Прощаем!

    ВідповістиВидалити
  8. А почему в образце Заявление адресовано районной казначейской службе,а не казначейской службе Украины как сказано в ст.3 ЗУ

    ВідповістиВидалити
  9. А почему заявка не подаётся в казначейскую службу Украины как сказано в ст.3 ЗУ

    ВідповістиВидалити
  10. Нами було зроблено все так як зазначається в даній статті. Рішення суду носило зобов"язальний характер. Зміли спосіб і поряд виконання. Взяли виконавчий лист. Подали його з відповідними документами до Казначейства, але...Наразі отримали відмову Казначайства у прийнятті до виконання виконавчого листа, тобто повернули виконавчий лист на підставі того, що в відповідному Казначействі відкрито лише рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов"язкового державного соціального страхування. Тобто, рахунки Пенсійного фонду відкриті в Казначействі використовуються виключно для зарахування коштів єдиного внеску, а положення про рух коштів не передбачено отримання, фінансування та проведення видатків, зокрема щодо оплати пенсій тощо. Фінансування пенсійних виплат та видатків на утримання територіальних управлінь ПФУ проводиться через комерційні рахунки відкриті в уповноважених банках. Таким чином Казначейство повідомило, що у нього не має повноважень на здійснення списання коштів з рахунків боржників відкритих в банківських установах, та натомість рекомендовало звенутися до відповідної виконавчої служби.Так, після отримання даної відмови, ми звернулись до Мінсоцполітики, щодо відповідних роз"яснень, але там нам повідомили, що нічим допомогти нам не можуть, як наразі виконати рішення суду не знають. З огляду на вище зазначене, прошу повідомити чи є наразі вихід з даної ситуації, можливо у когось схожа ситуація при якій Казначейство виконало рішення суду. А бо ж хтось може порадити куди звернутися для впливу на Казначейство. Дякую!

    ВідповістиВидалити
  11. Можливо комусь допоможе Постанова Кабінету міністрів Украни від 3 вересня 2014 р. № 440 Про затвердження Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, яка набрала чинності 23.09.2014

    ВідповістиВидалити