Знову законопроекти про зміни в "Чорнобильський Закон"

Проект
вноситься народним
депутатом України
Атрошенком В. А.
                                                                           (посвідчення №427)


ЗАКОН УКРАЇНИ
­­­­­­­­
Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (щодо вдосконалення порядку віднесення громадян до потерпілих від Чорнобильської катастрофи та захисту осіб, які зазнали опромінення щитовидної залози)


Верховна Рада України постановляє:

I. Внести до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (Відомості Верховної Ради України, 1992, № 13, ст.178, із наступними змінами і доповненнями) такі зміни:


1. У статті 11:

1) пункт 6 частини першої викласти у такій редакції:
"6) особи, які досягли повноліття, з числа зазначених у статті 27 цього Закону у разі:
- якщо цим особам у дитячому віці встановлено причинний зв'язок інвалідності з наслідками Чорнобильської катастрофи, за умови проходження переогляду у спеціалізованій медико-соціальній експертній комісії відповідно до частини п'ятої статті 17 цього Закону,
- або якщо ці особи захворіли на рак щитовидної залози незалежно від часу настання захворювання,
- або якщо ці особи до часу досягнення повноліття прожили на території зони безумовного (обов'язкового) відселення не менше чотирьох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше шести років незалежно від місця проживання на час досягнення повноліття,
- або якщо ці особи постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони до часу досягнення повноліття прожили у цій зоні не менше восьми років;";

2) доповнити частину першу новим пунктом 7 такого змісту:
"7) особи, які одержали дозу опромінення щитовидної залози внаслідок Чорнобильської катастрофи, що перевищує рівні, встановлені центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, в тому числі якщо ці особи на момент Чорнобильської катастрофи були в дитячому та підлітковому віці (1968 - 1986 років народження) або зазнали опосередкованого опромінення щитовидної залози під час внутрішньоутробного розвитку.";

3) у частині другій слова "зазначених у пункті 6 частини першої" замінити словами "зазначених у абзаці другому пункту 6 частини першої".

2. У статті 14:

1) пункт перший частини першої після слів "на променеву хворобу" доповнити словами "рак щитовидної залози";

2) абзац восьмий частини першої пункту 3 замінити абзацами восьмим – дев‘ятим і викласти їх у такій редакції:
"- постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років;
- досягли повноліття, з числа зазначених у статті 27 цього Закону, якщо ці особи до часу досягнення повноліття прожили на території зони безумовного (обов'язкового) відселення не менше чотирьох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше шести років незалежно від місця проживання на час досягнення повноліття - категорія 3;";

3) пункт 4 частини першої викласти у такій редакції:
"4) потерпілі від Чорнобильської катастрофи (не віднесені до категорії 2 або 3), які:
- постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років;
- досягли повноліття, з числа зазначених у статті 27 цього Закону, якщо ці особи постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони до часу досягнення повноліття прожили у цій зоні не менше восьми років;
- одержали дозу опромінення щитовидної залози внаслідок Чорнобильської катастрофи, що перевищує рівні, встановлені центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, в тому числі якщо ці особи на момент Чорнобильської катастрофи були в дитячому та підлітковому віці (1968 - 1986 років народження) або зазнали опосередкованого опромінення щитовидної залози під час внутрішньоутробного розвитку - категорія 4.";

4) доповнити статтю новою частиною такого змісту:
"Особи, які захворіли на рак щитовидної залози з числа осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і на момент Чорнобильської катастрофи були в дитячому та підлітковому віці (1968 - 1986 років народження) або зазнали опосередкованого опромінення щитовидної залози під час внутрішньоутробного розвитку або були віднесені до категорій 2, 3 або 4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, прирівнюються до категорії 1 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Таким особам встановлюються компенсації та пільги відповідно до статті 20 цього Закону.".

3. Статтю 15 після частини четвертої доповнити новою частиною такого змісту:
"Підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які одержали підвищену дозу опромінення щитовидної залози або зазнали опосередкованого опромінення щитовидної залози під час внутрішньоутробного розвитку, є довідка, форму та порядок видачі якої встановлює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.".
У зв‘язку із цим частину п‘яту вважати частиною шостою.

4. У статті 17:

1) частину третю доповнити словами "не рідше одного разу на рік";

2) після частини третьої доповнити новою частиною такого змісту:
"Інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, особи із дозою опромінення більше 250 мЗв (25 бер), а також особи, які зазнали опромінення щитовидної залози і на момент Чорнобильської катастрофи були в дитячому та підлітковому віці (1968 - 1986 років народження) або зазнали опосередкованого опромінення під час внутрішньоутробного розвитку проходять обстеження та лікування у спеціалізованих медичних закладах в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.";
у зв‘язку із цим частини четверту - восьму вважати відповідно частинами п‘ятою – дев‘ятою;

3) частину шосту після слів "променеву хворобу будь-якого ступеня" доповнити словами "або рак щитовидної залози".

ІІ. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня початку наступного за днем його опублікування бюджетного періоду.

2. Кабінету Міністрів України:
при підготовці проекту Закону України про Державний бюджет України на наступний рік передбачити видатки з державного бюджету на реалізацію цього Закону;
у місячний строк із дня опублікування цього Закону привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом та забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність з цим Законом, а також розробку та затвердження нормативно-правових актів, передбачених цим Законом.


Голова Верховної Ради

           України                                                                                         В. В. РИБАК



ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (щодо вдосконалення порядку віднесення громадян до потерпілих від Чорнобильської катастрофи та захисту осіб, які зазнали опромінення щитовидної залози)

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта
Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 р. №796-ХІI (далі - Закон) визначено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону життя і здоров'я, а також на соціальний захист.
Відповідно до статті 9 цього Закону до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесено учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (тобто громадян, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків) та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (тобто громадян, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення).
Закон встановлює різні підстави віднесення до потерпілих від Чорнобильської катастрофи дорослих громадян та дітей. Пільги, компенсації та інші механізми соціального захисту для дорослих потерпілих та потерпілих дітей, звичайно, також мають суттєві відмінності. Для того, щоб "підтвердити" статус потерпілого після досягнення потерпілою дитиною повноліття, необхідно бути евакуйованим із зони відчуження або пройти переогляд у спеціалізованій медико-соціальній експертній комісії, яка має встановити причинний зв‘язок інвалідності із наслідками Чорнобильської катастрофи або прожити певний час до 1 січня 1993 року: у зонах безумовного (обов'язкового) відселення – не менше 2-х років, гарантованого добровільного відселення – 3-х років або посиленого радіологічного контролю – 4-х років.
Парадокс полягає в тому, що діти, віднесені до потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які народились після 1989 року, фізично не в змозі прожити необхідну кількість років на забруднених територіях до 1 січня 1993 року. Після того, як їм виповнюється 18 років, вони втрачають статус потерпілої особи, а з ним і будь-які компенсації, пільги, гарантії соціального захисту та право на медичне забезпечення відповідно до чорнобильського законодавства. Хоча такі діти, як правило, з самого народження мають захворювання, які пов’язані з аварією на ЧАЕС, або передалися їм у спадок від батьків-чорнобильців.
Крім цього, на наш погляд, вдосконалення потребують і положення діючого Закону, що регламентують механізми захисту осіб, які зазнали опромінення щитовидної залози, в першу чергу, постраждалих, які на момент аварії були дітьми та підлітками у віці до 18 років.
МОЗ України також вважає, що до основних груп населення, які потребують пріоритетної державної, особливо медичної, уваги відносяться "особи, які на момент аварії були дітьми та підлітками у віці до 18 років і отримали опромінення щитовидної залози; ліквідатори, які працювали на промисловому майданчику у 1986–1987 роках, і населення, яке проживає на радіоактивно забруднених територіях.
Станом на кінець 2012 року прооперовано 7660 осіб, яким на момент аварії було від 0 до 18 років, з морфологічно підтвердженим діагнозом — рак щитовидної залози, серед яких 4480 були в дитячому віці (до 14 років), 1569 — у підлітковому віці. Підвищення частоти захворюваності на рак щитовидної залози зареєстровано і в дорослих, евакуйованих із Прип’яті та із 30-кілометрової зони, в учасників ліквідації наслідків аварії першого, так званого, йодного, періоду.
У період з 1990 по 2012 рік частота раку щитовидної залози у групах постраждалого населення помітно перевищувала середні показники в Україні. Захворюваність на цю патологію учасників ліквідації наслідків аварії у 1986–1987 роках у 5 разів вища очікуваного рівня, зокрема в евакуйованих — у 4,3 разу, у жителів радіоактивно забруднених територій — в 1,3 рази".[1]
Водночас, Закон встановлює достатньо складний порядок надання статусу постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи особам, які у дитячому або підлітковому віці отримали суттєве опромінення щитовидної залози. Так, якщо людина захворіла на рак щитовидної залози після 18 років, то для отримання першої категорії постраждалих їй необхідно "доказати" причинний зв‘язок інвалідності із Чорнобильською катастрофою перед уповноваженою медичною комісією не нижче обласного рівня під час стаціонарного обстеження.
Натомість, після встановлення такого страшного діагнозу як "рак щитовидки" хворим просто фізично немає часу на вирішення бюрократичних питань з приводу оформлення відповідного статусу постраждалих-чорнобильців, адже "завдяки" витрачанню додаткових днів та тижнів на доведення статусу постраждалого, можна втратити життя.
А для осіб, які у дитячому та підлітковому віці одержали підвищену дозу опромінення щитовидної залози або зазнали опосередкованого опромінення під час внутрішньоутробного розвитку, можливість отримати статус потерпілого за діючим Законом виникає фактично лише після встановлення онкологічного діагнозу.
На колишніх дітей, які зазнали опромінення щитовидної залози, як на потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи та науково обґрунтовану групу ризику по патології (в т.ч. раку) щитовидної залози вказує у своїх наукових медичних публікаціях і Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка Національної академії медичних наук України - провідний медичний заклад України, що опікується такими пацієнтами.
Разом із цим, надзвичайну актуальність має надання усім постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи якісної медичної допомоги. Адже, аналіз медичних наслідків Чорнобильської катастрофи свідчить, що зусилля по охороні здоров‘я постраждалих є недостатніми.
Порівняння стану здоров'я постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи зі станом здоров‘я усіх мешканців, зокрема, Чернігівської області має вражаючий результат. Так, загальний рівень хворобливості серед дорослих постраждалих на 50,8% перевищує аналогічний показник по всій області. Особливо погана ситуація з виникненням новоутворень (у постраждалих більше на 58% ніж в середньому по області), в т.ч. злоякісних (більше на 61%), з хворобами крові (більше на 124%) та ендокринної системи (більше на 89%). Загальний рівень смертності серед дорослих постраждалих на 53,8% вищий від показника смертності всього по Чернігівської області і складає 28,3 проти 18,4 на 1 тис. населення.
Підвищення ефективності медичної допомоги особам, які зазнали радіаційного впливу, має стати пріоритетом на найближчі роки. Зокрема, для профілактики однієї з "основних" на цей час хвороб чорнобильців - раку щитовидної залози необхідне проведення високоякісних профілактичних медичних оглядів з метою ранньої діагностики цього захворювання. Особливо це стосується осіб, які на момент Чорнобильської катастрофи були в дитячому та підлітковому віці (1968 - 1986 років народження) або зазнали опосередкованого опромінення щитовидної залози під час внутрішньоутробного розвитку.
Таким чином, законопроект підготовлено для забезпечення належного захисту прав громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, а саме: хворих на рак щитовидної залози, громадян, які одержали підвищену дозу опромінення щитовидної залози, а також колишніх дітей, які народились після 1989 року, віднесених у дитячому або підлітковому віці до потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

2. Цілі й завдання прийняття акта
Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" розроблено з метою вдосконалення порядку віднесення громадян до потерпілих від Чорнобильської катастрофи та захисту осіб, які зазнали опромінення щитовидної залози.

3. Загальна характеристика й основні положення проекту акта
Законопроектом передбачено до постраждалих-чорнобильців першої категорії відносити без додаткових бюрократичних процедур осіб, які внаслідок Чорнобильської катастрофи захворіли на рак щитовидної залози.
Пропонується також до постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи відносити осіб, які досягли повноліття з числа дітей, які належали до потерпілих від Чорнобильської катастрофи, якщо вони:
- до часу досягнення повноліття прожили на території зони безумовного (обов'язкового) відселення не менше чотирьох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше шести років незалежно від місця проживання на час досягнення повноліття (третя категорія постраждалих);
- постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони до досягнення повноліття прожили у цій зоні не менше восьми років (четверта категорія постраждалих).
Крім цього, до четвертої категорії постраждалих передбачено віднести осіб, які одержали дозу опромінення щитовидної залози внаслідок Чорнобильської катастрофи, що перевищує рівні, встановлені МОЗ України, в тому числі, якщо ці особи на момент Чорнобильської катастрофи були в дитячому та підлітковому віці (1968 - 1986 років народження) або зазнали опосередкованого опромінення щитовидної залози під час внутрішньоутробного розвитку.
Пропонується також встановити періодичність проходження постраждалими-чорнобильцями обов'язкового обстеження в медичних закладах – не рідше одного разу на рік.
Для інвалідів - учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, а також осіб із дозою опромінення більше 250 мЗв (25 бер) передбачено проходження поглибленого обстеження та лікування в спеціалізованих медичних закладах в порядку, встановленому МОЗ України.
Постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи громадян, які захворіли на рак щитовидної залози і внаслідок цього стали інвалідами I або II групи, пропонується звільнити від необхідності проходження переогляду у медико-соціальній комісії кожні 3-5 років, а інвалідність встановлювати безстроково незалежно від віку хворого.

4. Стан нормативно-правової бази в даній сфері правового регулювання
Основними законодавчими актами, які регулюють зазначене питання є закони України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про Загальнодержавну програму подолання наслідків Чорнобильської катастрофи на 2006-2010 роки".
Реалізація положень поданого законопроекту після його прийняття не потребує внесення змін до інших законів України.

5. Фінансово-економічне обґрунтування
Реалізація цього Закону потребуватиме збільшення видатків Державного бюджету.
Розрахункова кількість осіб, які з часу досягнення повноліття втратили статус постраждалих-дітей і не отримали статусу постраждалих-дорослих згідно чинної статті 11 Закону, виходячи з даних Державного Реєстру України осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, становитиме орієнтовно 100 тисяч осіб. Так, при збереженні середнього на одного постраждалого рівня видатків на соціальний захист чорнобильців (без пенсійного забезпечення), передбаченого Законом України “Про Державний бюджет України на 2013 рік”, сума додаткових коштів на забезпечення соціального захисту осіб, що отримають статус потерпілого згідно положень цього законопроекту становитиме близько 140 млн. грн. на перший рік набрання законом чинності.
Водночас, з урахуванням щорічної смертності інвалідів Чорнобиля, ліквідаторів та інших постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, реалізація положень законопроекту в частині зменшення бюрократичних процедур стосовно віднесення до першої категорії постраждалих хворих внаслідок підвищеного опромінення на рак щитовидної залози, а також в частині проведення поглибленого обстеження в спеціалізованих медичних закладах може бути здійснена в межах існуючого рівня фінансування.
Важливо наголосити, що недостатнє фінансування існуючих пільг і компенсацій, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", не може бути мотивом неприйняття цього Закону, адже він потребує збільшення фінансування соціальних Чорнобильських програм всього лише на 1,25 відсотка від коштів, передбачених на ці цілі у 2013 році. Проте, ці кошти підуть на соціальний захист молодого покоління, колишніх дітей, що мали статус постраждалих - 18-23 річних мешканців найбільш забруднених територій Київської, Житомирської, Рівненської та Чернігівської областей, що зазнали найбільшої шкоди від аварії на ЧАЕС, однак нині позбавлені державою права на захист свого здоров‘я, відповідне медичне обстеження та належне лікування.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття акта
Прийняття законопроекту сприятиме відновленню соціальної справедливості при реалізації державної політики соціального захисту, охорони життя і здоров'я громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.


Народний депутат України                                                       В. А. Атрошенко 




[1] Доповідь заступника міністра охорони здоров’я України Толстанова О.К. на  парламентських слуханнях від 17 квітня 2013 року «Про стан, заходи і перспективи подолання наслідків чорнобильської катастрофи» 

Порівняльну таблицю дивіться ТУТ

ДЖЕРЕЛО

Немає коментарів:

Дописати коментар