Відстоювання інвалідами ЧАЄС своїх прав

Наталія Падалка

До мене постійно, на протязі 2012 та 2013 років звертаються чорнобильці, керівники  організацій інвалідів ЧАЄС  із проханням надати примірник адміністративного позову до суду, який би зобов’язав Управління пенсійного фонду України (УПФУ) у районах та містах  виконувати рішення судів України, і ображаються, коли я їм пояснюю, що єдиного розробленого примірника адміністративного позову не може існувати, бо судова епопея 2008 – 2011 років вже ніколи не повернеться – країна просто не може платити кожному інваліду ЧАЕС по двадцять – тридцять тисяч гривень щомісяця. Скоро не зможе платити й по 6 – 8 тисяч гривень, які сьогодні отримує дехто…

Я вже чула образи на свою адресу, коли це казала людям просто в вічі – але без усвідомлення простих речей, більшість чорнобильців приречені на соціальні подачки від того, що зостанеться в бюджеті України після всяких Євро, Хюндаїв і таке інше, бо ніхто навіть не підняв голосу, коли усіх ліквідаторів прирівняли до соціально незахищених верст населення України, та почали замість державної пенсії за рішеннями судів України, виплачувати соціальну пенсію, яка регулюється постановами Кабінету Міністрів України.

Дуже складне питання, але влада, фактично, вже спустила на гальмах питання справедливої компенсації шкоди завданої здоров’ю внаслідок отримання  надкритичного рівня іонізуючої радіації, як ліквідаторів аварії, ліквідаторів наслідків аварії, виселенців з Прип’яті, просто виселенців так і переселенців з районів, де просто неможливо було жити… всіх спочатку змішали в одну кучу, а потім… прирівняли до соціально незахищених громадян України (попросту бомжів)…

Мені кажуть, щоб я не чіпляла братерство усіх постраждалих від аварії на ЧАЕС, бо всі отримали шкоду від дії однієї і тієї радіації… Всі були там однією сім’єю і таке інше… Я й не чіпляю… братерство велика річ… особливо спостерігаючи як всі перегризлися, пересварилися  в 2009 – 2011 роках, та й зараз, єдине питання яке чіпляє «братів» - чому той, з третьою групою, з яким ми працювали пліч о пліч, отримує пенсію більше, ніж я з другою… У чорнобильців виникло велике почуття усвідомлення тієї несправедливості,  яка є на даний час….

Так, складне питання, чому… бо може домовився з кумою пенсійного, і йому щось по іншому нарахували, може додумався 1986 році оригінал маршрутного листа якимось чином не здати, або поцупив якось…  бог знає… але чому розмір оплати компенсації шкоди здоров’ю від однієї і тієї ж радіації від аварії на ЧАЄС тим, хто працював поруч, вже більше двадцяти років залежить від кумівства,  наявності у когось на руках папірця, якого у нього не повинно було бути, ось  це й залишається питанням на сьогодення…

І ще, за останні два роки багато братів викидають із братерства – просто придираючись ні до чого – в архівній довідці, наприклад, вказано, що військова частина стояла за межами зони відчуження, а в виїздах стоїть просто третя зона ризику, без розшифровки населених пунктів, бо там і не було ніяких населених пунктів – валили сосни в рудому лісі, – і все, фінансова інспекція дає запит до адміністрації, та відповідає, що населений пункт, де стояла частина інваліда, не відноситься до зони відчуження і людину позбавляють статусу – прощай, брат… І таких багато. Андрєєв пише листи, клопотання, але це все до лампочки, комісія зі спірних питань Міністерство соціальної політики навіть не розглядає питання по суті… бо листи нашого голови «Союз Чорнобилю» нікому не цікаві, як гавкання моськи…

Так що ж робити?

Я від щирого серця хотіла би, щоб Ви були справді братами і всім чорнобильським миром відстоювали своїх і свої права. Люди вже й так вгроблені радіацією, колись би вже потрібно й зупинити цей безпредел. 

Але Ви самі не вірите, тому ж Андрєєву, і глупо та безглуздо  питати чому тоді він Ваш голова, напевно тому ж, чому у куми в пенсійному Ви вирішували своє питання, а не всіх братів…

Так що ж реально робити?

Я рахую, що в  тільки та лише  в суді потрібно рішати саме Ваше питання, бо у кожного потерпілого від аварії на ЧАЄС своя історія, в якій при професійному аналізі можливо пред’явити аргументовані претензії до влади про щомісячне відшкодування шкоди завданої радіацією від дій, бездіяльності влади під час ліквідації як аварії, так і наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

І тут Вам не допоможуть чужі виграні справи в суді. Проблема у багатьох одна, а ось шляхи її вирішення різні… І є ще багато людей, які в судах не відсудили навіть 6, 8 чи 10 мінімальних пенсій. Зараз вони з почуттям внутрішнього озлоблення та  ненависті дивляться на «братів», що відсудили своє (своє?) своєчасно і  вдосталь понакопували квартир, машин…

В них теж є своя правда… і вони теж мають право на справедливу компенсацію, тому я принципово не ділю усіх чорнобильців на тих хто пройшов, і тих хто не пройшов суди, якими було встановлено розмір державної пенсії.

Навіщо ця стаття – я хочу все ж допомогти всім, кому зможу, тому надаю зразок простенького  та досить зрозумілого позову і спробую допомогти трохи підготуватися людям до суду, для чого попросила знайомого юриста доступно розповісти про речі, які необхідно знати, коли йдеш до суду…

До                      районного суду                   області

  Позивач :

                                

                                                    Відповідач:

Управління Пенсійного фонду України в _____________ районі  ______________ області

         АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ

про оскарження дій суб'єкта владних повноважень

В лютому 2013 року я отримав копію розпорядження № _________ від 23.01.2013 року № 1, з якої дізнався, що Управління Пенсійного фонду України в ____________ районі ______________ (надалі – УПФ) повністю припинило виконувати рішення ____________ районного суду  _________ області, яким вирішено спір про розмір належних мені як інваліду ЧАЕС пенсій і виплачує пенсії в значно меншому розмірі ніж це затверджено постановою суду, яка набрала законної сили.

Усно мені пояснили, що виконують норми Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» № 5515-VI від 06 грудня 2012 року, який нібито в прикінцевих положеннях вніс зміни до  статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно яких вони застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік.

Такі дії УПФ є протиправними, так як _________ року _________ районний суд________ області  виніс постанову, якою визнав дії УПФ протиправним і зобов’язав сплачувати належні мені пенсії в розмірі визначеному судом.

УПФ вважає, що закон про бюджет на відповідний рік має верховенство не тільки перед оригінальним текстом статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», але й перед постановою суду, яка набрала законної сили.

На думку УПФ закон України і рішення суду є однопредметними законодавчими нормами рівної ієрархії, тому для застосуванню підлягає Закон України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» № 5515-VI від 6 грудня 2012 року, як прийнятий пізніше.

Це протиправно з огляду на те, що статус судового рішення однозначно визначений статтею 124 Конституції України як обов’язковий до виконання на всій території України.

Ця норма є прямою конституційною, і з огляду на вимоги статті 64 Конституції України є абсолютною, так як права і свободи людини і громадянина, захищені судом, не підлягають обмеженню навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану.

Тобто стверджувати, що пряма конституційна норма, виконання якої гарантовано Конституцію України навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану, може бути не виконано, не може й керівництво УПФ. Це протиправно.

Також потрібно прийняти до уваги, що самі пенсійні закони забороняють навіть без відповідних рішення судів зменшувати пенсію в раніше встановленому розмірі (п. 4 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зазначена норма кореспондується із приписами Закону України від 08.07.2011 № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи»).

На підставі всього вищенаведеного,

ПРОШУ СУД:

1)Визнати протиправними прийняття відповідачем - Управлінням Пенсійного фонду України в_________ районі ___________області, розпорядження № _________ від 23.01.2013 року № 1.

2) Скасувати розпорядження №____________ від 23.01.2013 року № 1 Управління Пенсійного фонду України в _____________районі.

3)Зобов’язати Управлінням Пенсійного фонду України в _______________ районі  _____________області негайно поновити виконання рішення  _____________районного суду _________ області по справі № 2-а-______.

4) Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в ______________ районі __________області утриматися від вчинення будь яких дій, які суперечать постанові ____________ районного суду _________ області по справі № 2-а-________ року.

Одночасно заявляю наступні клопотання:

·        Для забезпечення позову зупинити дію оскаржуваного розпорядження № _________ від 23.01.2013 року № 1.

·        Заборонити в той чи іншій спосіб не виконувати, ревізувати рішення __________ районного суду ________ області по справі № 2-а-________ р.

·        Проводити судовий розгляд цього позову за моєю (або мого представника) обов’язковою присутністю.

·        В разі вбачання судом, що не виконані вимоги статті 106 КАС України, надати мені копію бланка позовної заяви, відповідно до ч. 2 ст. 105 КАС України, а також допомогу працівника апарату суду, що передбачено ч. 3. ст. 105 КАС України.

Додаток:

1. Копії позовної заяви для відповідача  – 2 екз.

2. Копія виконавчого листа по справі № 2-а-_________. Виданого __________районним судом_________ області– 2 екз.

3. Суду надається копія посвідчення учасника ліквідації з вкладкою, як підстава для звільнення від сплати судових зборів (тільки для суду).

15 квітня 2013 року

            П.І.Б. (позивача)-     /                                             /