Як домогтися виконання рішення суду, де боржником є держава?

В останні роки виконання рішень судів, де відповідачем є державний орган або державне підприємство, стало справжньою проблемою.  Чорнобильці, діти війни, пенсіонери, які мали на руках рішення судів про порушення права на ту чи іншу виплату, фактично опинилися в безвихідній ситуації - рішення просто  ніхто не виконував.

Внаслідок цього дуже багато людей звернулися за захистом своїх прав до Європейського суду з прав людини щодо тривалого невиконання рішень національного суду.  І часто вигравали такі справи.  Європейський суд навіть запровадив спеціальну процедуру пілотного рішення, аби пришвидшити розгляд подібних справ.

Зрозуміло, що державні органи  України вирішили зупинити це «неподобство». З’являються сумнівні рішення Конституційного суду України, згідно з якими у людей забрали можливість відстоювати своє право на соціальні гарантії в суді. Також відповідні положення були прописані у законах про державний бюджет на відповідний рік.  Все це дало підстави судам різного рівня відмовляти у позовах щодо більшості соціальних питань.

Яка ситуація нині? Чи можливо в Україні сподіватися на виконання рішення, де відповідачем є держава? На запитання редакції відповідає юрист Максим ЩЕРБАТЮК.

- З 1 січня 2013 року  почав працювати ЗУ «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», який визначив особливості виконання рішення, де відповідачем є держава.  В цьому законі виписано окремі процедури виконання рішень, де відповідачем є державний орган чи державне підприємство.  Проте і тут влада не уникнула суттєвих проблем.  Виявилось, що державні органи, зокрема Державне казначейство України, не готові виконувати цей закон. Цілий місяць його положення були мертвими. Їх неможливо було  застосувати через відсутність необхідних змін до постанов уряду.

Важливо зазначити, що виконавчі документи пред’являються до виконання протягом одного року з дня, що настає за днем набрання законної сили рішення про стягнення коштів. Але закон нічого не каже про те,  що робити з рішеннями, які були прийняті до набуття чинності цього закону  і  щодо яких вже минув річний строк й вони залишилися невиконаними.  По суті, такі рішення виявилися за бортом цієї процедури.  І для них фактично немає інших варіантів, крім звернення за захистом своїх прав до Європейського суду з прав людини.

Ще рано казати, наскільки адекватно працює  процедура виконання судових рішень, але те, що вона вже має проблемні аспекти, є очевидним. Крім того, у  бюджеті на 2013 рік на виконання усіх судових рішень бюджетною програмою КПКВК 3504040 «Забезпечення виконання рішень суду, що гарантовані державою», передбачено видатки в обсязі 153,9 млн. гривень, що є недостатнім для виконання державою своїх зобов’язань за судовими рішеннями. І оскільки при виплаті цих коштів закладено принцип черговості, тобто, хто перший прийшов, першим і отримав, то, очевидно, для виконання багатьох рішень судів коштів не вистачить.

Тому  людям, які  мають на руках судові рішення про стягнення з держави  коштів, не варто  відкладати цю справу у далекий кут,  а використовувати запропонований механізм. Якщо ж не потрапляєте у цю процедуру, доцільно звертатися до Європейського суду з прав людини.

- Яка процедура виконання рішення суду, де боржником є держава? Власне, які судові рішення підпадають під дію ЗУ «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»?

- Держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов’язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація;  юридична особа, примусова реалізація майна якої заборонена відповідно до законодавства. Це стосується підприємств, що належать державі (або в них держава володіє значною часткою), примусова реалізація майна яких заборонена.

- Куди звертатись людині, яка має на руках рішення суду?

- Виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснює Державна казначейська служба України. Отже, для виконання такого рішення необхідно звертатися до цього державного органу.

- Розкажіть про строк звернення.

- Строк звернення  за цією процедурою такий же, як визначено у ЗУ «Про виконавче провадження». Дослівно: «Виконавчі документи пред’являються до виконання протягом одного року з дня, що настає за днем набрання рішенням про стягнення коштів законної сили, якщо інше не передбачено законом».

Пропущені строки пред’явлення виконавчих документів суду до виконання поновлює суд в установленому законом порядку, а рішень про стягнення коштів, прийнятих державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, — не поновлюють.

Строк виконання судових рішень  встановлюється з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо судове рішення підлягає негайному виконанню — з наступного дня після його постановлення.

-  Які документи слід подати?

-  Заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв’язку, якщо зазначений рахунок відсутній; оригінал виконавчого документа; судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності); оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

До заяви можна додавати інші документи, які містять відомості, що сприятимуть виконанню рішення про стягнення коштів (довідки та листи органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, або органів місцевого самоврядування, рішення органів досудового розслідування та прокуратури тощо).

У випадку, коли подано не всі необхідні для перерахування коштів документи та відомості, Державна казначейська служба України протягом п’яти днів з дня надходження заяви повинна повідомити про це. У разі неподання  документів та відомостей у місячний строк з дня отримання людиною повідомлення, Державна казначейська служба України повертає заяву.

Важливим є те, що повернення заяви не веде до неможливості подати цю заяву ще раз.

- Які строки виконання рішення суду?

- Перерахування коштів здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до Державної казначейської служби України необхідних для цього документів та відомостей.

- Багато людей мають на руках судові рішення про стягнення коштів не з державного органу, а з державного підприємства або юридичної особи. Куди їм звертатись?

- Виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Тобто потрібно звертатися за виконанням до виконавчої служби згідно з процедурами і строками, встановленими ЗУ «Про виконавче провадження».

І тільки у випадку, якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, державна виконавча служба має передати це рішення на виконання до Державної  казначейської служби  України.

- Якщо держава гарантує виконання рішень, то чи передбачено при цьому якусь відповідальність?

- Якщо Державна казначейська служба України протягом трьох місяців не перерахувала кошти за рішенням суду про стягнення коштів, людині мають виплатити  компенсацію в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми. Компенсацію за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу нараховує Державна казначейська служба України. Водночас компенсацію за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи нараховує державний виконавець.  Її сплачують, якщо протягом десяти днів з дня надходження всіх необхідних для цього документів та відомостей, людині  не перераховано коштів з відповідного рахунка Державної виконавчої служби України. Розмір компенсації —  три відсотки річних від несплаченої суми.

 Інтерв’ю взяла Ольга КУШНЕРИК.

Офіційний сайт газети "Свобода". 

Газета Тернопільської обласної ради і обласної державної адміністрації.