Смертоносна медицина: як навчити лікарів лікувати

Чули вислів: краще бути мертвим, аніж хворим? Так от, це про наші лікарні. Щодня українці страждають від неякісної медичної допомоги: «швидкі» не встигають на виклик, довжелезні черги в лікарнях стомлюють, майже всюди — цинічний і байдужий персонал, а по кабінетах — здирництво. Як захиститися від нечесних лікарів та жахливих лікарень? Чи можна отримати якісну допомогу безкоштовно?

Поки можновладці активно обговорюють грядуще реформування системи охорони здоров’я, пересічним українцям уже несила терпіти умови вітчизняного лікування. Про «права пацієнта» в лікарнях та поліклініках, здається, начисто забули, а якщо хтось їм про це нагадує, вони майже завжди лише зверхньо посміхаються.

На що зазіхають медики?

Крім того, що медпрацівники інколи невиховано, а іноді й грубо поводяться з пацієнтами, українці скаржаться ще й на обмеження доступу до інформації про стан їхнього здоров’я, про ненадання їм медикаментів, що надходять від МОЗу.

Не можна також відкидати й корупцію, що процвітає в закладах охорони здоров’я. Адже ні для кого не секрет, що безкоштовна медицина в Україні – ніщо інше як міф, оскільки поки пацієнт або його родичі не сплатять «благодійний внесок» ніхто з лікарів і пальцем не поворухне. Трапляється так, що навіть по після лікування пацієнтові не видають медичну картку з історією хвороби та інші довідки. Чимраз частіше тим пацієнтам, які свідомо відмовляються сплачувати позірні пожертви, взагалі не надають допомогу.

«Ми своїми хабарами-подарунками просто розбестили лікарів і медсестер. І тепер скаржимося, що безкоштовно нічого не можна отримати навіть у державній клініці. Лікарі вже настільки звикли до подарунків, що, якщо пацієнт прийшов із порожніми руками, до нього не підійде ніхто. Не так давно в мене захворіла тітка. Їй вже далеко за 70. Вона кілька разів викликала швидку, але в лікарню її везти відмовлялися. Питання вирішилося за лічені хвилини після того, як я приїхала та віддала бригаді останню тисячу гривень. Відразу й місце в лікарні знайшлося, й показання до госпіталізації з’явилися. Хіба це нормально? Особисто я вважаю, що ні», – скаржиться мешканка столиці Оксана Комар.

Шукаємо винного

І це далеко не всі порушення, з якими доводиться стикатися українським пацієнтам сьогодні. Тож як діяти, якщо ваше здоров`я нахабно плюндрують? Алгоритм дій у всіх випадках порушень приблизно однаковий. Розглянемо його на прикладі ситуації з ненаданням безкоштовних ліків, необхідних пацієнтові.

Очевидно, що держава не вирішує питань щодо зарплатні лікарів, сучасний рівень якої категорично не відповідає мінімальним соцпотребам. Не вистачає державного фінансування й на закупівлю ліків як для загального вжитку, так і за спецпризначенням. Проте, зазвичай, у більшості лікарень медпрацівники відмовляються надавати безкоштовні ліки, навіть якщо вони в наявності.

Кожен пацієнт має право з’ясувати, чи має лікарня необхідні для його лікування препарати, закуплені за бюджетні кошти. Не зволікайте й одразу ж ідіть до завідувача відділу та ставте відверте питання: чи є у відділенні безкоштовні медичні препарати, яких ви потребуєте?

Не сподівайтеся, що вам нададуть усі необхідні медикаменти. Але, зіштовхуючись зі свідомими та наполегливими пацієнтами, медпрацівники надають хоча б частину необхідних ліків, а це може частково вирішити проблему.

Тернистий шлях отримати своє

Не дивуйтеся також, що завідувачі відділення заперечуватимуть наявність безкоштовних ліків, тому наступний крок – зверніться до головного лікаря або директора лікарні. Якщо й керівництво медзакладу вас ігнорує, час звернутися до Департаменту охорони здоров’я за місцем знаходження лікарні.

Звичайно, такі методи не є ефективними. Миттєво реагують, лише якщо «задобрити» лікаря грошовою винагородою або ж якщо здійняти галас і скандал на місці. Тим паче, після отримання вашої заяви Департамент охорони здоров’я повинен здійснити службову перевірку, а висновки цієї перевірки надіслати вам у відповідь. Ці висновки дуже важливі, адже потім цей документ можна буде додати до своєї заяви про відшкодування отриманої шкоди внаслідок ненадання ліків або інших зловживань працівників лікарні.

Наостанок, якщо всі структури без винятку нехтують вашими зверненнями, справа доходить до Міністерства охорони здоров’я України. Хоча стовідсоткової гарантії, що ви отмаєте очікувану допомогу звідти – немає. Найрадикальніший шлях — доводити свої права в суді, але всі ми розуміємо, що хвороби не вміють чекати, а лікувати завжди треба тут і зараз без зволікань.

Вам пороблено: помилковий діагноз

Кажуть, що лікарі не мають права на помилку. Але ж усі ми люди й, шкода, лікарі теж можуть схибити. Проте ціна їхньої помилки нерідко дорівнює страченому людському життю. Інколи, побачивши, що пацієнт фінансово забезпечений, лікар навмисно ставить неправильний діагноз, аби призначити хворому дороге лікування. Звичайно, для підтвердження діагнозу лікар направляє пацієнта до лаборанта цієї ж лікарні, який майже завжди в курсі справи, тому охоче підтверджує невірний діагноз. Як же діяти за таких обставин? Як переконатися, що на вас не хочуть нагріти кишені?

По-перше, навіть якщо ви майже твердо впевнені, що поставлений діагноз є правильним, зверніться за консультацією до іншого фахівця та здайте аналізи в іншій лабораторії. Якщо виявиться, що в першому випадку вас нахабно обдурили, – подайте письмову претензію на ім’я керівника лабораторії. Вимагайте повернути вартість аналізів.

Якщо керівництво відмовиться це зробити, поясніть, що ви маєте намір звертатися зі скаргою до органів контролю, що проведуть службову перевірку, результати якої можуть, як мінімум, призвести до переатестації працівників лікарні, як максимум – узагалі позбавити установу ліцензії. До того ж через суд ви маєте право вимагати відшкодування моральної шкоди, яка була вам завдана неправдивими результатами.

«Більшість медичних працівників здійснює свою професійну діяльність, перебуваючи у трудових відносинах із закладами охорони здоров’я. Відповідно до ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків. Це означає, що ви можете вимагати відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої медичним працівником, безпосередньо в закладу охорони здоров’я, – пояснює юрист ЮК «Центр Конфліктології і Права» Олена Садовець.

За її словами, для отримання рішення на вашу користь необхідно довести пряме порушення медичним працівником вимог відповідних нормативних актів, що регламентують надання медичної допомоги.

Лікар за ґратами

«Відповідно до ст. 80 Основ законодавства України про охорону здоров’я особи, винні у порушенні законодавства про охорону здоров’я, несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність. Зокрема, Кримінальний кодекс України передбачає кримінальну відповідальність за ненадання допомоги хворому медичним працівником та неналежне виконання професійних обов’язків медичним або фармацевтичним працівником.

Перший склад злочину може мати місце в разі бездіяльності медичного працівника, який відповідно до своєї кваліфікації та службових обов’язків зобов’язаний надавати допомогу хворому, але не зробив цього без поважних на те причин, якщо йому завідомо відомо, що це може мати тяжкі наслідки для хворого. За такі дії медичний працівник може бути покараний штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до двох років. Якщо такі тяжкі наслідки настали, медичний працівник карається обмеженням волі на строк до чотирьох років або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого», – уточнює юрист.

Олена Садовець зауважує наступну деталь: другий склад злочину передбачає, що медичний працівник робить не те, що зобов’язаний, не виконує свої обов’язки в повному обсязі або виконує їх недбало, поверхнево, не так як цього вимагають інтереси пацієнта. Це може бути неправильний діагноз захворювання, залишення сторонніх предметів в організмі хворого під час хірургічної операції, здійснення неправильного лікування, інфікування іншими хворобами під час лікування.

Але навіть за описаних вище умов притягнути медпрацівника до кримінальної відповідальності можна лише за наявності тяжких наслідків для здоров’я. Санкція статті 140 КК України передбачає відповідальність у вигляді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п’яти років або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.

«Варто зазначити, що згідно зі ст. 34 Основ законодавства України про охорону здоров’я лікар не несе відповідальності за здоров’я хворого у разі відмови останнього від медичних приписів або порушення пацієнтом встановленого для нього режиму», – підсумовує юрист.

Тож, не дарма кажуть, що порятунок потопаючих – справа самих потопаючих. Тому відстоюйте свої права, аби не наражати на небезпеку своє здоров’я та здоров’я своїх близьких. Не заохочуйте медиків винагородою, а сприяйте прийняттю нових законів, що поліпшать становище лікарів, мотивуватимуть їх до надання якісної медичної допомоги та, як наслідок, виведуть українську медицину на новий рівень, а її фахівців зроблять чесними й кваліфікованими.

http://ckp.in.ua/articles/11970

Немає коментарів:

Дописати коментар