Щодо межі цивільної відповідальності за ядерну шкоду оператора ядерної установки ЧАЕС

ПРОЕКТ
Вноситься 
Кабінетом Міністрів України
ЮВ. ГРОЙСМАН
“     ” 2016 р.

ЗАКОН УКРАЇНИ

за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення” щодо межі цивільної відповідальності за ядерну шкоду оператора ядерної установки Чорнобильської атомної електростанції
__________________________________
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

1. Частину першу статті 6 та абзац перший частини першої статті 7 Закону України “Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення” (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 14, ст. 96; 2006 р., № 37, ст. 315) після слів “для дослідницьких реакторів” доповнити словами “та оператора ядерної установки Чорнобильської АЕС”.

2. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
             
Голова 
Верховної Ради України


ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України про внесення змін до Закону України «Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення»
(щодо межі цивільної відповідальності за ядерну шкоду оператора ядерної установки Чорнобильської атомної електростанції)»


1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту

Згідно із статтею IV Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду від 21 травня 1963 року та статтею 72 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», відповідальність оператора ядерної установки за ядерну шкоду є абсолютною. Згідно зі статтею 77 цього Закону, «оператор забезпечує страхування або інше фінансове забезпечення відшкодування за ядерну шкоду у розмірі та на умовах, що визначаються Кабінетом Міністрів України».

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення», «оператор зобов’язаний мати фінансове забезпечення для покриття його відповідальності за ядерну шкоду…». Частиною другої цієї статті визначено, що «фінансове забезпечення цивільної відповідальності за ядерну шкоду здійснюється оператором шляхом:

страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту;

отримання інших видів фінансового забезпечення, передбачених законами України.

Оператору ядерної установки Кабінетом Міністрів України може бути надана державна гарантія фінансового забезпечення цивільної відповідальності за ядерну шкоду».

Статтею 11 цього Закону визначено: «Держава забезпечує фінансове покриття цивільної відповідальності за ядерну шкоду оператора ядерної установки Чорнобильської АЕС у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України».

Кабінет Міністрів України постановою від 22 грудня 2010 року № 1164 «Про фінансове забезпечення цивільної відповідальності за ядерну шкоду державним спеціалізованим підприємством «Чорнобильська АЕС» установив, що фінансове забезпечення цивільної відповідальності за ядерну шкоду державним спеціалізованим підприємством «Чорнобильська АЕС» здійснюється шляхом страхування такої відповідальності відповідно до Порядку і правил проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2003 року № 953, та постанови Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2003 року № 1307 «Про затвердження Порядку обчислення тарифів при обов'язковому страхуванні цивільної відповідальності за ядерну шкоду».

Починаючи з 15 лютого 2012 року, державне спеціалізоване підприємство «Чорнобильська АЕС» почало страхувати цивільну відповідальність за ядерну шкоду, застосовуючи страховий тариф, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2003 року № 1307 – 0,125 відсотка страхової суми.

У той же час Український ядерний страховий пул (далі – ЯСП) офіційно відмовив Державному агентству України з управління зоною відчуження в погодженні страхового тарифу в розмірі, встановленому відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2003 року № 1307 – 0,125 відсотка страхової суми, а також Чорнобильській АЕС – в укладенні договору страхування на новий період за умови застосування чинного страхового тарифу. При цьому ЯСП наполягає на зміні чинного страхового тарифу до рівня, прийнятного на сьогодні для закордонних ядерних страхових пулів, що виступають перестраховиками (до 0,5 відсотка страхової суми). ЯСП запропонував розглянути в якості можливих кілька варіантів вирішення проблеми: збільшення страхового тарифу із 0,125 відсотка до 0,5 відсотка; зменшення межі відповідальності оператора ЧАЕС до рівня, еквівалентного власній ємності ЯСП; виключення з переліку ядерних установок за договором страхування відповідальності стосовно об’єкта «Укриття».

У січні 2014 року приватним акціонерним товариством “Інститут ризику” завершено роботу з актуалізації розрахунків страхового тарифу страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду оператора ядерної установки Чорнобильської АЕС. За результатами виконаної науково-дослідної роботи були запропоновані такі основні висновки і рекомендації:

1) проведено два розрахунки страхового тарифу при обов'язковому страхуванні цивільної відповідальності оператора ядерної установки "Чорнобильська АЕС" за ядерну шкоду, що базуються на різних припущеннях про величини параметрів розрахунку:

перший розрахунок використовує в цілому більш консервативні припущення про параметри розрахунку, подальше посилення яких не може базуватися на реальних припущеннях. Крім того (з'ясувалося a posteriori) до розрахунку включені особи, на яких не поширюється відповідальність оператора. Таким чином, отримана оцінка  (0,186 відсотка ліміту відповідальності оператора) є завищеною;

другий підхід зберігає ряд істотних припущень про значення параметрів, використаних при розрахунку чинного в даний час, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2003 року № 1307, максимального розміру річного страхового тарифу (0,125 відсотка ліміту відповідальності оператора). Отримана при другому розрахунку оцінка страхового тарифу становить 0,124 відсотка ліміту відповідальності оператора. Дана оцінка, що базується на консервативних припущеннях, більшою мірою відображає реальні дані;

2) актуарії відмітили, що фінансова відповідальність за потенційний ядерний збиток не може бути повністю розподілена між страховими компаніями, об'єднаними в ЯСП, оскільки ємність пулу становить приблизно

16 відсотків ліміту відповідальності оператора (близько 24 млн. СПЗ – спеціальні права запозичення), інша частина повинна бути перестрахована в зарубіжних пулах. Аналіз ринку перестрахування ядерних ризиків показує, що тариф страхування виведених з експлуатації енергоблоків АЕС та сховищ РАВ перебуває в приблизному діапазоні 0,08% - 0,2% страхової суми на об'єкт ядерної установки. ЧАЕС включає чотири об'єкти.

За результатами дослідження, проведеного Антимонопольним комітетом України за заявою державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС», було встановлено, що причиною не укладення договору страхування цивільної відповідальності між ДСП «Чорнобильська АЕС» та страховою компанією, уповноваженою ЯСП, на страховий період 2014-2015 років є відсутність узгодженості між законодавчо визначеним розміром страхового тарифу та розміром страхового тарифу, який вважає прийнятним ядерний пул, враховуючи вимоги міжнародних перестраховиків.

Погодження з позицією ЯСП збільшити розмір страхового тарифу з   0,125 % до 0,5-1 % страхової суми призведе до збільшення витрат з Державного бюджету на страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду оператора ядерної установки Чорнобильської АЕС на 7-14 млн. грн. щороку. При цьому стан фінансування програм ДСП «Чорнобильська АЕС» з року в рік стає все гіршим, а витрачання наявних коштів на страхування може поставити під загрозу виконання першочергових заходів, спрямованих на забезпечення ядерної та радіаційної безпеки.

Щодо можливості виключення з переліку ядерних установок за договором страхування відповідальності об’єкта «Укриття», то реалізація такого варіанту призведе до необхідності врегулювання питання фінансового забезпечення цивільної відповідальності за ядерну шкоду стосовно цього об’єкта.

Таким чином, зменшення межі цивільної відповідальності за ядерну шкоду оператора ядерної установки Чорнобильської атомної електростанції є оптимальним варіантом вирішення проблеми. Беручи до уваги власну ємність ЯСП (близько 20-24 млн. СПЗ), є можливість забезпечити страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду оператора ядерної установки Чорнобильської АЕС без перестрахування в іноземних ядерних страхових пулах, що дозволить зберегти чинний розмір страхового тарифу (0,125 відсотка страхової суми) та значно знизити витрати з Державного бюджету на цей вид фінансового забезпечення.

Статтею V Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду від 21 травня 1963 року передбачено, що відповідальність оператора може бути обмежена державою, що відповідає за установку, не менше ніж 5 мільйонами доларів США* за кожний ядерний інцидент (* з 1969 року МВФ запроваджено СПЗ).

2. Мета і шляхи досягнення

Метою проекту акта є вирішення питання фінансового забезпечення цивільної відповідальності за ядерну шкоду оператора ядерної установки Чорнобильської АЕС шляхом страхування. Поставлена мета досягається шляхом зменшення межі цивільної відповідальності за ядерну шкоду оператора ядерної установки Чорнобильської атомної електростанції до мінімального розміру, дозволеного Віденською конвенцією – 5 млн. СПЗ.

3. Правові аспекти 

Основними нормативно-правовими актами у зазначеній сфері правового регулювання є:
Віденська конвенція про цивільну відповідальність за ядерну шкоду від 21.05.1963;
Закони України:

“Про приєднання України до Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду” (в редакції 1963 р.);

“Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку”;

“Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення”;

постанови Кабінету Міністрів України:

від 8 червня 1998 року № 830 “Про призначення експлуатуючої організації (оператора) ядерних установок” (зі змінами згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2001 року № 1532);

від 23 червня 2003 року № 953 “Про обов’язкове страхування цивільної відповідальності  за ядерну шкоду”;

від 20 серпня 2003 року № 1307 “Про затвердження порядку обчислення тарифів при обов’язковому страхуванні цивільної відповідальності за ядерну шкоду”;

від 22 грудня 2010 року № 1164 «Про фінансове забезпечення цивільної відповідальності за ядерну шкоду державним спеціалізованим підприємством «Чорнобильська АЕС».

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Прийняття законопроекту дозволить зменшити у 30 разів витрати з Державного бюджету України на страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду оператора ядерної установки Чорнобильської АЕС.

5. Позиція заінтересованих органів
Проект погоджено без зауважень Міністерством фінансів України, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, Міністерством юстиції України, Державною інспекцією ядерного регулювання України.

6. Регіональний аспект

Законопроект не стосується окремих регіональних аспектів.

61. Запобігання дискримінації

У законопроекті  немає положень, які містять ознаки дискримінації.

7. Запобігання корупції

Законопроект не містить правил і процедур, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.

8. Громадське обговорення

Законопроект не потребує громадського обговорення.

9. Позиція соціальних партнерів

Законопроект не потребує погодження позицій соціальних партнерів.

10. Оцінка регуляторного впливу

Законопроект не є регуляторним актом.

10¹. Вплив реалізації акта на ринок праці

Реалізація законопроекту не впливає на ринок праці.


11. Прогноз результатів

Реалізація проекту акта дозволить забезпечити виконання вимог міжнародних договорів України, у тому числі Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду, а також двосторонніх договорів, за якими здійснюється реалізація проектів міжнародної технічної допомоги на Чорнобильській АЕС (у тому числі будівництво нового безпечного конфайнмента та реалізація проектів підвищення ядерної безпеки ЧАЕС).

Зменшення межі цивільної відповідальності за ядерну шкоду оператора ядерної установки Чорнобильської атомної електростанції дозволить у 30 разів зменшити витрати з Державного бюджету України на цей вид фінансового забезпечення.

Заступник Міністра екології та
природних ресурсів України - 
керівник апарату                                                                          В.М. Вакараш


«____» ____________ 2016 р.

http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=59902

Немає коментарів:

Дописати коментар