Пенсіонерка довела своє право на безкоштовний проїзд як "дитина війни"

Пільговий проїзд у транспорті – тема давня, наболіла і в наших реаліях тісно переплетена не лише з законом, а й з мораллю. Зіткнувшись із відмовою водіїв перевозити безкоштовно, пільговики реагують по-різному: хто лається, хто з гордості чи відчаю перестає їздити, а хто шукає законного захисту. На жаль, останніх ентузіастів мало, але вони є прикладом цивілізованого підходу до захисту своїх прав. Жителька Новоайдару Луганської області – одна з таких.

Ганна Степанівна* - пенсіонерка, свого часу отримала статус «дитина війни» і відповідне посвідчення. Жінка переконана, що має законне право на безкоштовний проїзд міжміським транспортом. На відміну від водія рейсового автобусу, який категорично відмовився везти пенсіонерку задарма: мовляв, або гроші – або геть із салону.  Ганна Степанівна якраз їхала до сусіднього села – навідатися на могилку покійного чоловіка. З собою взяла і посвідчення, де було зазначено статус «дитина війни», повідомила про це маршрутника, перед'явила документ. Але до всіх цих аргументів водію було байдуже. Про всі подробиці своєї невдалої поїздки жінка розповіла згодом у Новоайдарському Центрі правової інформації та консультацій при ЛОО «Суспільна служба правової допомоги», куди звернулася за порадою.

-      Агресивна позиція водія автобуса та невдоволення пасажирів, спричинене затримкою відправлення, змусили пенсіонерку залишити автобус, - коментує юристка ЦПІКу  Тетяна Ганшина.

Правниця проаналізувала усі пільги,  передбачені для громадян України із соціальним статусом «дитина війни» Законом України «Про соціальний захист дітей війни». Так, у статті 5-йвідповідного закону йдеться, що діти війни мають право на безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту (трамваями, тролейбусами, автобусами, поїздами метрополітену), автомобільним транспортом загального користування у сільській місцевості, залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів у межах області за місцем проживання.

Водночас безпідставна відмова від передбаченого законом пільгового перевезення громадян є порушенням чинного законодавства і тягне за собою адміністративну відповідальність накладанням штрафу на перевізників.

Наступним кроком юристки став лист до керівника автостанції, якому підпорядковується водій, що видворив пенсіонерку з салону. У зверненні все інтелігентно і зрозуміло тлумачилося, а також вимагалося письмове пояснення дій водія.


-      Ми підготували скаргу на ім'я директора автостанції, в якій наголосили на необхідності надання пояснень по суті невиконання водіями та працівниками автостанції норм чинного законодавства України в частині забезпечення реалізації громадянами наданих їм законом пільг, - говорить Тетяна Ганьшина.


Вже невдовзі Ганна Степанівна отримала відповідь від директора автостанції із вибаченнями та обіцянкою в подальшому забезпечувати їй пільговий проїзд безперешкодно.

Цей нібито і типовий випадок по-перше доводить, що свої права можна і потрібно відстоювати. Безоплатна правова допомога у цьому – дієвий інструмент. По-друге, вкотре переконує, що вимога письмової відповіді від порушників закону – сильна річ. А у багатьох випадках навіть магічна: допомагає домогтися результату, і як побічний ефект - робить грубіянів якщо не привітними, то хоча б нейтрально чемними.

І ще одна порада: за необхідності про інші пільги «дітям війни» можна прочитати у зрозумілій та докладній консультації на сайті Міністерства соціальної політики України.

P.S. Центри правової інформації та консультацій створені та працюють за підтримки програмної ініціативи «Права людини та правосуддя» Міжнародного Фонду  «Відродження» в межах «Правової допомоги малозабезпеченим і вразливим групам громадян». Детальніше про діяльність мережі Центрів, засади та принципи роботи читайте на сайті «Правовий Простір».

http://legalspace.org/ua/noviny/uspishna-praktika/item/7570-pensionerka-dovela-svoie-pravo-na-bezkoshtovnyi-proizd-iak-dytyna-viiny

Немає коментарів:

Дописати коментар