Чорнобильське для незареєстрованої дитини: 9 кіл пекла

Авторка: Вікторія Степна

Приірпіння – це четверта чорнобильська зона. Тут діти, що прожили три і більше років можуть отримати чорнобильське посвідчення і мати пільги на харчування у дошкільних закладах.

Це право нашим дітям гарантує Закон України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, з яким я детально ознайомилась.

Я свідомо відтягувала це питання, оскільки розуміла, що на мене чекає бюрократична машина й доведеться витратити чимало часу.

Але після 4-го дня народження малого Дениски вирішила таки спробувати.

Спершу зателефонувала до Управління праці та соціального захисту населення м.Ірпінь, аби дізнатися перелік документів. І тут все почалось…

Як виявилось, таку інформацію телефоном не дають, треба особисто під’їхати з  документами на руках та отримати консультацію.

Що ж дитину заводжу в садочок, а сама сідаю на маршрутку і їду на пошуки Управління праці та соціального захисту населення в м.Ірпінь, що знаходиться по вулиці Попова 26 Б.

Світ не без добрих людей, тож підказали як краще добратися на словах, оскільки нумерація будинків у цьому районі залишає бажати кращого.

Тридцять хвилин пішло на дорогу з Коцюбинського та пошуки необхідної адреси, оскільки це було моє перше знайомство з містом Ірпінь.

Графік роботи цієї структури триває з 8:00 до 17:00. У п’ятницю – до 15:45.

Такі питання розглядають у кабінеті № 2. Тут мене вислухали і… відповіли, що нічим допомогти не можуть.

Аргументація: ми з сім’єю проживаємо у 4-й зоні без прописки,а обов’язковою умовою є, за їхньою версією, прописка дитини або одного з батьків.

Це розлютило. Це можна було сказати в телефонному режимі й не ганяти молодих мам з одного населеного пункту в інший.

Це все було в 2012 році.

Пройшов час, ми прописалися в Коцюбинському й я вдруге стала мамою.


У декретній відпустці вирішила випробувати вдруге нашу непробивну бюрократичну систему.

Друга поїздка до Управління праці та соцзахисту була теж нерезультативна. Тепер нам сказали, що ми проживаємо в селищі лише 1,5 роки. Це попри те, що на руках у мене був депутатський акт, де йшлося про те, що ми проживаємо тут понад 6 років.

Підпис депутата був належним чином завірений в Коцюбинській селищній раді секретарем. На документі стояла гербова печатка.

Але у відділі соцзахисту порадили вихід із ситуації… звернутися до суду.

Мене заспокоїли: мовляв, процедура доволі проста. Для цього ані мені, ані їм до суду йти не треба. З слів працівників відділу соцзахисту, щомісяця вони виконують до півсотні таких позовів.

Судовий варіант мене не зупинив, бо все одно треба було їхати в Ірпінь, аби подати документи на оформлення допомоги на другу дитину.

Ось перелік документів, які я повинна була подати до суду:

1.      довідка про те, що дитина перебуває на обліку в місцевій поліклініці (вказавши точну дату, з якої дитина поставлена на облік і по теперішній час). Довідку отримують у лікаря-педіатра з підписом та печаткою, підписують у головного лікаря та фіксують у відділі довідок за місцем проживання;

2.      акт від депутата з зазначенням дати, як у довідці з поліклінніки обовязково, та підписами двох сусідів, які засвідчують, що дитина дійсно проживає за цією адресою три і більше років. Акт треба завіряти у селищній раді в секретаря.

3.      на основі депутатського акта далі треба отримати довідку від УЖКГ “Біличі” з зазначенням дати реєстрації дитини. Довідку можна отримати лише в понеділок чи четвер з 10.00 до 17.00

4.      копія паспорта та ідентифікаційного коду одного з батьків

5.      копія свідоцтва про народження дитини

Оце й усе. Ніби все просто.

На отримання цих документів пішов майже тиждень у зв’язку з різним графіком роботи держслужб.

Далі – тертя поїздка в Ірінь й питання на кого залишити дітей у цих численних поїздках малих дітей.


На 2-му в приймальні Управління заповнила бланк заяви, додала копії документів і чекала відповіді про відмову в отриманні Чорнобильського посвідчення, аби потім оспорити це в суді. Для цього знадобилось 10 робочих днів.

Через хворобу дітей я не встигла під’їхати і забрати відповідь через 10 днів.

Як виявилось, у довідок є строк придатності… Один місяць.

Знову тиждень на отримання нових довідок з інформацією, яка аж ніяк не могла змінитись. І четверта поїздка в Ірпінь. Нарешті письмова відмова на руках і місячний “термін придатності” не сплив.

Їду до суду. Тут у приймальні треба надати свій паспорт і отримати довіл, аби тебе пропустили.

Тут жіночка, не піднімаючи голови, каже мені, що у моєму випадку треба заява, яка є лише у адвоката. Як виявилось, об 11:00 їхнього адвоката ВЖЕ немає.

Відправляють мене до адвокатів через дорогу. Там дві вивіски “АДВОКАТ”. І всюди зачинено. Набираю телефон і дізнаюсь, що адвокатів не буде у найближчу годину.  Вартість такої послуги обійдеться в 500 гривень.

Це поклало кінець моєму терпінню. Що ж це за пільги, на які треба витратити стільки часу, коштів та здоров’я молодим мамам?

Що це за процедура зі “строком пирдатності” документів, які з гербовими печатками чинні протягом місяця?

Мій Дениско залишивя без своїх законних пільг.


Може, комусь пощастить в такій ситуації отримати чорнобильське легше і швидше. Бажаю успіхів у цій нелегкій справі.

Автока: Вікторія Степна, коцюбинчанка

Редакція “Сайту громади Приірпіння” звернулася за коментарем щодо цієї ситуації до начальника Упарвління праці та соцзахисту населення Лариси Саприкіної.

“Якщо у дитини відсутня реєстрація протягом 3-х років в ірпінському регіоні, то шукаємо варіанти. Як правило, це звернення до суду. До кожного конкретного випадку суд підходить індивідуально. Довідка з поліклініки є додатковим документом, що підтверджує час перебування дитини на території радіологічного забруднення і необхідна в першу чергу суду.

Відносно акту депутата, то він не засвідчує факт проживання на забрудненій території. Підтвердженням факту продивання є довідка, видана відповідним органом (ЖЕК або селищна рада). Люди в першу чергу самі зацікавлені, щоб в суд подати “свіжі документи,” – пояснює позицію Управління Саприкіна.

“Консультації за телефоном управління надає, якщо випадок є типовим. Тобто дитина зареєстрована в регіоні не менше 3-х років. В індивідуальному порядку  необхідно бачити документи, в першу чергу, батьків дитини.

Посвідчення управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради не видається. Ми збираємо документи, оформлюємо додаток за формою № 9, який підписується першим заступником міського голови, засвідчуємо печаткою виконкому Ірпінської міської ради та передаємо ці документи до облдержадміністрації,” – зазначає начальниця Управління праці та соцзахисту населення.

Немає коментарів:

Дописати коментар